театрального товариства «Фрайе ідіше фолькс-біне» п’єсу «Мінна». В ході обговорення було
вирішено переробити текст спільно з Я. Гордіним. Сюжет про загибель жінки, яка закохалася в
жениха своєї доньки, був новим в єврейській драматургії. Гордін, котрий побачив в ньому
схожість з ібсенівською драмою «Нора», запропонував доповнити назву «Мінна, або Нора з
єврейського кварталу».
Надалі п’єса тривалий час з успіхом ставилася в Нью-Йорку. Про непрості обставини спільної
роботи, а також про своє бачення творчості Я. Гордіна Л. Кобрін писав в мемуарній книзі
«Спогади єврейського драматурга».
Безумовно, яскрава постать Я. Гордіна як знакової фігури в розвитку нового ідішського театру
була принциповою для Л. Кобріна.
ЗАКОХАВСЯ В ТЕАТР, з нарису М. Лоєва «Украдена муза»
Дмитра Жаботинського я згадаю в книзі ще не раз. Він з роками стане провідним актором
Київського державного єврейського театру, виконавцем низки головних ролей. Йому присвоять
звання заслуженого артиста УРСР. Але це буде потім...
Тут же я зазначу, що він був моїм земляком, з Черкас. ...Ще хлопченям став синагогальним півчим
у кантора Якобсона. Якось їх хор запросила російська трупа, котра, гастролюючи в Черкасах,
грала п’єсу єврейського драматурга Якова Гордіна «Бог, людина і диявол». Вони мали
зображувати в пролозі спектаклю «хор ангелів». Потім усім їм дозволили дивитися спектакль. Ось
саме тоді він уперше в житті побачив справжній театр. Побачив – і закохався назавжди.
МАВ СТОСУНКИ З ТЕРОРИСТАМИ, з статті «Російська охранка в Сполучених Штатах» на
ingaclemens.com
Першим насаджувачем російського політичного розшуку в Сполучених Штатах був генеральний
консул в Нью-Йорку Оларовський. Замість захисту своїх співгромадян він виступав організатором
розшуку і посилав свої донесення до Петербурго, до департаменту поліції.
...Ньюйоркський агент, котрий підписався псевдонімом «Сергєєв» ...повідомляв департаменту
поліції від 4 січня 1894 року за №10: «В листопаді приїхав до Нью-Йорка Лазарєв з молодими
людьми, В. О. Поповим і Олексієм І. Єрамасовим. Лазарєв оселився у Сергєєва, а молоді люди
недалеко знайшли кімнату».
Їх імена були відомі лише Сергєєву і Дебагорію-Мокрієвичу. Яків Гордін показував їм місто.
Молоді люди відправилися до Росії із злочинними намірами...
П’ЄСИ СТАЛИ КЛАСИКОЮ, з кореспонденції Й. Гельстона «Про діяльність Львівського
єврейського театру в 1939-1949 рр.»
Цікавою роботою Іди Камінської стало інсценування роману Лопе де Вега «Овече джерело».
Потім послідували спектаклі з єврейської класики за п’єсами Якова Гордіна «Мірале Ефрос» з
Ідою Камінською в головній ролі, і «Сирітка Хася», які мали великий глядацький успіх. Причому, в останній роботі трагічна кінцівка була пом’якшена.
ІДЕОЛОГІЧНЕ УБОЗТВО, з статті «Гордін Яків» в «Літературній енциклопедії»
У 90-х рр., у зв’язку з розвитком ...робочого руху, традиційна єврейська родина вже давала великі
тріщини: гострі конфлікти між «батьками і дітьми», прагнення ...молоді до громадськості, жінок –
до емансипації – усе це свідчило про наростання соціальних потенцій... Гордін не відбивав їх.
Єврейська родина для нього – лише комплекс побутових деталей; вона чужа соціальної динаміки,
та й статика її – украй однобічна.
«Найактуальніше» в сім’ї Гордіна – це сентиментально-розсудлива проповідь просвітництва і
дрібнобуржуазної моралі. Загальна канва його сімейної драми – обивательський шлюб, переважно
невдалий. Мелодраматично зображаються «шлюбні перипетії» в атмосфері дрібнобуржуазного
застою.
Гордін попутно відтворював типи неосвічених рабинів або доброчесно-безглуздих духовних осіб,
ешиботників, меламедів, чесних шевців, розумних кравців, сентиментальних слуг, зіпсованих
«панночок», 636 жорстоко-грубих або доброчесних купців й інших. У своїх п’єсах він культивував
мистецтво народної «приказки», «гострого слівця» або народного жарту; гумором цієї «приказки»
і вичерпується життєвість його драм.
Незважаючи на усе своє ідеологічне убозтво, Г. проте зіграв велику роль в історії єврейської
драми і театру : він витіснив з репертуару лубковий жанр «історичних оперет», що панував до
нього. Ці оперети писалися нівеченою єврейською мовю (з домішкою великої кількості німецьких
слів); Гордін очистив єврейську п’єсу від цих наносних слів і ввів до неї живу розмовну єврейську
