Гомера.
Якщо початки тактики полягають в тому, аби тіла рухомі, які мають відомі сили, призначені для
відомої мети, рухалися на відомому просторі, у відомому напрямку і порядку, тобто, струнко і
красиво, а отже, із зручністю і легкістю і притому з найбільшою силою та швидкістю, то самій
справі початку військового мистецтва можна знайти в «Іліаді», які розсіяв Гомер з великою
простотою, але з статечністю наставника.
СВОБОДА ДУМКИ – ЗАХОПЛЮЄ, з оцінки М. Гнідичем п’єси Ф. Прокоповича «Володимир»
Поява небуденно надзвичайна; перший у нас твір, написаний з талантом; характери, зав’язка, розвиток акції – захоплюють; свобода думки в автора показує людину (Мазепу І. – авт.), якої
ідейний світогляд підноситься понад свій час; він висловлює думки, які в тому часі й пошепки
боялися вимовити.
СЮРПРИЗ КРИЛОВУ, з листа М. Гнідича К. Батюшкову від 6 грудня 1809 р.
Петербург
Вірші твої читають напам’ять; можеш судити, чи подобаються вони. Який був сюрприз Крилову; він днями повернувся з карткової подорожі; у саму годину приїзду приходить до Оленіна і чує
висновки кирпоносого судді; він сидів істинно в образі мертвого; ...у нього сльози були на очах; признатися, п’єса ніби для нього одного писана.
БУДЬТЕ ПОСЕРЕДНИКОМ, з листа І. Котляревського М. Гнідичу від 27 грудня 1821 р.
Я як закінчив її («Енеїду» – авт.), то перехрестився.
…Навіть згоден поступитися «Енеїдою» у вічну і в потомствену спадщину тому, хто захоче її
мати, проте термін в с[ім] років здається довшим мого віку, а мені не інакше можна за моїми
обставинами погодитися на три чи чотири роки, і то коли хтось придбає «Енеїду» у вічність.
Для мене особливо було б приємно й чутливо, якби Ви були посередником при збутті з рук моєї
«Енеїди».
ЧИ СХОЖИЙ, з листа О. Пушкіна М. Гнідичу від 27 вересня 1822 р.
Олександр Пушкін майстерно літографований, проте не знаю, чи схожий; примітка видавців
надзвичайно утішна – не знаю чи справедлива.
ПОЕТ-ГЕНІЙ, з статті В. Афанасьєва «З таємничих вершин»
Головна подія в поетичній долі Гнідіча – переклад «Іліади» Гомера; російський поет Гнідич
виконав величезне завдання, яке поставив перед собою сам; він зумів зробити свій переклад
надбанням усесвітнім, проте в першу чергу – російської літератури. Він вніс до російської
літератури величезний світ еллінського епосу, і вніс не в маскарадному вбранні чужих цьому
епосу ритмів прози чи вірша, а мало не в його оригінальному вигляді: вперше в світі на іншій мові
був найточніше відтворено справжній вірш Гомера і його епохи – гекзаметр, душу грецького
епосу.
Для виконання цієї грандіозної праці потрібні були не лише високі версифікаційні здібності
перекладача і історико-філологічні знання найвищого рівня, – необхідний був поет-геній. Ним-то і
був Гнідич, один з найбільших поетів першої третини дев’ятнадцятого століття.
Сили його генія в основному пішли на «Іліаду», однак цим не вичерпується поетична діяльність
Гнідича.
НЕ ІСНУЄ ГІДНОЇ ВИНАГОРОДИ, з рецензії В. Бєлінського «Гнідич; його переклади й
оригінальні твори»
Ім’я Батюшкова мимоволі нагадує нам інше люб’язне російським музам ім’я, ім’я друга його –
Гнідича, талант і заслуги якого настільки ж важливі і знамениті, наскільки – на жаль! – й не
оцінені досі. Не беремося за працю, котра, не виключено, перевершує наші сили, але присвятимо
декілька слів пам’яті людини обдарованої і незабутньої.
З ім’ям Гнідича поєднується думка про один з тих великих подвигів, які складають вічне
надбання і вічну славу літератур. Переклад «Іліади» Гомера російською мовою є заслуга, для якої
немає гідної нагороди. Знаємо, що наші похвали здадуться багатьом перебільшеними: проте
«багато хто» чи багато розуміє і чи уміє вникати, заглиблюватися і вивчати? Неуцтво і
легковажність швидкі на вироки, і для них все те мале і нікчемне, чого не розуміють вони. А щоб
бути в змозі оцінити подвиг Гнідича, потрібно багато й багато розуміння.
Аби бути в змозі оцінити переклад «Іліади», найперше – треба бути в змозі зрозуміти «Іліаду» як
художній твір, а це зовсім не легко.
ВІДСТОЮВАВ ІСТОРИЧНУ СПРАВЕДЛИВІСТЬ, з реферату В. Проценка «Початок
національного українського відродження у першій половині ХІХ ст.»
Особливе місце у відтворенні історії України належало