Вучичевич-Сибирский Владимир (fb2)





ВУЧИЧЕВИЧ-СИБІРСЬКИЙ Володимир Дмитрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Художник. Першим у світі зобразив на полотні поверхню Місяця.

З дворянської родини. Батько, Вучичевич Д., – офіцер царської армії.

Народився 13 липня 1869 р. в м. Полтаві Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 25 вересня 1919 р. в м. Щегловську Томської губернії РРФСР (нині – м. Кемерово,

адміністративний центр однойменної області РФ). Похований на місцевому цвинтарі, який не

зберігся.

Закінчив Петербурзьку академію мистецтв.

Працював викладачем малювання Томських жіночої гімназії і духовної семінарії.

Учасник «Товариства пересувних виставок».

Мав власні виставки в Полтаві, Харкові, Бердичеві, Миколаєві, Херсоні, Пскові, Саратові,

Томську, Читі, Красноярську, Іркутську.

Серед найвідоміших полотен – «Сосни на березі», «Пейзаж з млином», «Зима», «На річці Ока»,

«Сховався місяць за хмаринкою», «Одинока сосна», «Вечір на озері», «Річка Том», «Перший сніг»,

«Осінній шум Байкалу», «Зимова дорога в лісі», «Озеро», «Будинок Достоєвського в Кузнецьку»,

«Пейзаж з деревом», «Весняна днинка», «Захід», «Ілюзія ночі», «Ставок», «Зруйнований барліг»,

«Байкал спохмурнів», «Чорносотенний погром 1905 року в Томську».

Полотна В.-С. зберігаються в художніх музеях і картинних галереях Іркутська, Кемерово,

Томська, Барнаула (усі – РФ).

За оцінками експертів, творчий доробок митця склав майже 1000 картин. Але за радянських часів, коли пейзажі були визнані «неактуальними», багато його картин були списані. Так, якщо ще в

1950-х роках в Кемеровському обласному музеї налічувалося близько 50 полотен майстра, то зараз

– тільки 9. А всього їх відомо 50.

Під час нападу на будинок нашого земляка його дружину разом з доньками вбито, а його самого –

смертельно поранено. Як свідчить офіційна прокурорська резолюція того часу, «справу припинено

через неможливість встановити винних».

Нині ім’я нашого земляка присвоєно бульвару в селищі Зеленогорську (РФ), на будинку, в якому

він жив в с. Бартенівка, встановлено меморіальну дошку.

Відбулася Всесибірська пересувна художня виставка, посвячена 125-літтю з дня народження

художника (1994).

У м. Кемерово заснована обласна премія імені нашого земляка (1999).

У кемеровському Знам’янському соборі відслужили панахиду по митцю (2001).

Серед друзів та близьких знайомих В.-С. – І. Шишкін, І. Рєпін, В. Полєнов, В. Карєєв та ін.


***

НЕВИЧЕРПНА СКАРБНИЦЯ

, з творчого кредо В. Вучичевича-Сибірського

Сибірська природа – невичерпна скарбниця художника.

ВИ ПЕРШИЙ ПІДТРИМАЛИ МЕНЕ, з листа В. Вучичевича-Сибірського І. Рєпіну в 1904 р.

Користуюся нагодою, аби, наскільки це можливо, висловити те незабутнє, що вселилося в мене з

перших днів знайомства з Вами, яким я горджуся. Ви перший підтримали в мені енергію до

роботи, так часто схильною до розчарувань...

...Я об’їхав з своєю виставкою велику частину Росії і доїхав до Томська, де думаю відпочити. Далі

їхати позитивно не варто.


ДВІ ПРИСТРАСТІ, з книги Ф. Монахова «Щастя на крилах»

Родом він з України, проте в його жилах грала і кров чорногорських предків. Схоже, саме від них

успадкував він свій запал і рідкісну вразливість, м’якість натури та імпульсний південний

темперамент, гордий і незалежний дух. Ці риси рясно живили дві його найбільші пристрасті, котрі

опанували ним ще в ранньому віці і які все життя доповнювали одна одну: любов до малювання

природи і схильність до зміни місць.


ВСЕ СВІЖЕ І ЦІКАВЕ, з рецензії на виставку В. Вучичевича-Сибірського в журналі «Нива» в №

30 за 1914 р.

Ми дуже мало знаємо нашу велику околицю і багато що в творах сибірського художника стало для

нас свіжим, новим і цікавим.


МІСЯЧНІ ПЕЙЗАЖІ, з відгуку О. Лопатіна

Музикант-аматор, він привніс в мотиви своїх живописних доробків поетику романсу і народної

пісні, де людські долі нерідко асоціюються з образами природи.

Вучичевич був пристрасним мандрівником і в своїх роботах показав пейзажі Уралу і Сибіру.

Захоплюючись астрономією, художник створив, дивлячись в підзорну трубу, пейзажі Місяця.


ДОРОБКАМИ ЗНЕХТУВАЛИ СВІДОМО, зі спогадів П. Шахматова

Після трагічної загибелі художника (Вучичевича-Сибірського В. – авт.) роботи його буквально

розсіялися, переважно у жителів Кропивінського району, Щегловська (нині – Кемерово). Крупніші

речі були, мабуть, передані до громадських установ. Наприклад, картини, які згодом складали

зібрання Кемеровського краєзнавчого музею, були знайдені його першим директором за шафами

міської бібліотеки.

...Після того, як я залишив музей, акти і паспорти реставрації були втрачені. Також щезло і багато

картин...


КАРТИНИ ВАЛЯЮТЬСЯ БЕЗ НАГЛЯДУ, з листа В. Федякіна до окружного відділу народної

освіти

Після убитого