написав і теоретичні правила для їх складання.
...класифікацію ділових паперів з погляду зовнішньої форми:
стосунки (або відносини);
реєстри, журнали, протоколи, відомості, описи, звіти, книги;
офіційні листи;
записки;
виписки;
порядок написання тексту документа в різного роду ділових паперах;
частини ділового паперу (т.зв. формуляр документа): заголовок, особливі позначки, розташування
обставин справи, підпис, скріплення, бланкові написи, «кувертні» написи;
титули і формули звернення до різних персон й інші питання.
БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ, з монографії В. Камиша «Обмеження права власності у науці і законодавстві
Росії другої половини XIX – початку XX століття»
Питання про обмеження права власності в даний час викликає особливий інтерес через
переосмислення в науці і законодавстві суті і призначення права власності, зростання його ролі в
розвитку цивільного обороту.
М. Варадінов, К. Побєдоносцев, П. Цитович розглядають право власності у відриві від його
суб’єкта. З одного боку, вони уявляють право власності як повне і абсолютне панування особи над
річчю у вигляді юридичної абстракції. З іншого боку, твердження, що обмеження стосується не
права власності в цілому, а лише права окремого власника зводить до нуля ваговитість їх
висновків, бо носієм права є суб’єкт, тобто особа фізична чи юридична. Відповідно носієм права
власності є конкретний власник. З цього виходить, що будь-яке обмеження права власності
неминуче веде до обмеження права взагалі.
ВІДЗНАЧИВСЯ ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН, з статті А. Каца «Гатчина. Історія міської
пожежної охорони»
Поліцейське управління в 1843 році вирішило покласти обов’язки пожежників на всіх
домовласників. З цією метою встановили на фасадах жовті дошки із зображеннями графічних
символів інструментів, з якими мешканці повинні за сигналом дзвону з’явитися на пожежу.
Низька ефективність подібного заходу викликала в 1859 р. нове розпорядження поліції, проте й
воно суттєво становища не змінило.
«Пожежна повинність» гатчинців не могла перемогти вогняну стихію. І хоча, слідуючи указу,
бігли на пожежу хто з відром, хто з багром... там панувала паніка і безлад. Адже обивателі не
знали прийомів гасіння, не були навчені, та часто й води поряд не знаходилося.
У 1860 році, за розпорядженням міністра внутрішніх справ, домовласникам було запропоновано
утримувати у місті пожежну частину за рахунок товариства, однак пропозиція успіхом не
увінчалася. Тим часом необхідність в посиленні заходів боротьби з вогнем особливо виразно
постала 7 травня 1869 р. Цього дня сталася пожежа в Сирітському інституті. Полум’я палахкотіло
безпосередньо в центрі міста. З вогнем мужньо вступили в боротьбу бійці царської пожежної
дружини і нечисленна єгерська команда, але цих сил опинилося явно недостатньо, і потрібно було
викликати з Петербургу резерви двох столичних частин.
Свідком пожежі став почесний громадянин міста Микола Васильович Варадінов. Ця неабияка
людина мала в Гатчині будинок на вулиці Миколаївській (нині вул. Урицького), в якому господар
тримав велику бібліотеку. До того ж, відвідуючи європейські країни, він цікавився організацією
пожежної охорони, і картина нещастя в Сирітському інституті навела його на думку про створення
в нашому місті «Вільної пожежної команди».
М. В. Варадінов сам склав проект статуту і декілька років погоджував його в різних інстанціях. У
травні 1877 р. документ нарешті затвердив міністр імператорського двору, а 12 червня відбулося
відкриття гатчинського товариства вільної пожежної команди. Засновник першим зробив
грошовий внесок для придбання пожежних рукавів і труб.
ЯК ПИСАВ ВАРАДІНОВ, з розвідки О. Соколова «Роль Міністерства внутрішніх справ в
розвитку добродійності»
Політика, яку проводив міністр внутрішніх справ В. П. Кочубей, цілком відповідала поставленому
ним завданню розвивати соціальну інфраструктуру країни за рахунок активізації приватної
добродійної ініціативи і кредитно-фінансової діяльності Наказів. За чотири роки (з кінця 1802 по
кінець 1806 р.) кількість лікарень, богаділень та інших закладів Наказів більш ніж подвоїлося (153
і 385 відповідно).
Що стосується приватної добродійності, то особливий сплеск її був викликаний боротьбою з
наполеонівською Францією і створенням ополчення. Як писав перший історик МВС М.
