КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Бурлюк Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

степу вони перерізають

небесне шатро навпіл. Чудово! Тут небо дуже чисте і відкрите, так що в Петербурзі мені, мабуть, здасться з овечу шкіру.


НАПИНАЄ НА СЕБЕ ФУТУРИЗМ, з оцінки творчості М. Бурлюка К. Чуковським

Він найцнотливіший зі всіх футуристів: скаже чотири рядки, і мовчить, і в цих умовчаннях, в

паузах відчуваєш якусь серйозну значність...

Сумно бачити, як цей найсмирніший поет напинає на себе футуризм, який лише заважає вилитися

його скромній, глибокій душі.


РОЗСТРІЛЯЛИ «ПРО ВСЯК ВИПАДОК», з розвідки А. Крусанова «Матеріали до біографії

Миколи Бурлюка»

До останнього часу достовірні біографічні відомості про нетривалий післяреволюційний період

життя Миколи Бурлюка не були відомі практично нікому. Навіть дата його смерті (1920 р.), наведена в «Невиданих творах» В. Хлєбнікова, повному зібранні творів Маяковського і «Короткій

літературній енциклопедії» без будь-яких пояснень, згодом стала викликати сумніви у фахівців і

супроводжуватися знаком запитання.

У західній мистецтвознавчій літературі з приводу обставин і дати смерті Миколи Бурлюка існував

вельми широкий спектр думок. Одні вважали, що він загинув 1917 року на румунському фронті; на думку інших, був убитий в 1916 р. Навіть Д. Бурлюк у різний час повідомляв різні дати смерті

брата: спочатку – 1918, потім – 1929.

Не на багато кращою була ситуація у вітчизняних виданнях: із знаком запитання чи без нього

більшість дослідників дотримувалися офіційної дати – 1920 рік. Що ж до обставин смерті, то

розбіжності тут були такі ж великі, як і на заході.

Біографічна довідка, розміщена в книзі «Поезія російського футуризму», вельми ухильно

повідомляє, що М. Бурлюк «брав участь в громадянській війні на боці білих і, ймовірно, загинув».

У книзі «Російський футуризм. Теорія. Практика. Критика. Спогади» коментатор стверджує, що

шлях М. Бурлюка обірвали «війна і рання смерть в шанхайській еміграції».

...Цікава деталь. Виявляється, Давид Бурлюк, живучи в Америці, весь цей час знав про обставини

смерті брата. У листі В. Ф. Маркову від 24 лютого 1964 р. він обережно написав про те, що

Микола «був ліквідований в запас», інакше кажучи, визнав, що брата більшовики розстріляли ні за

що, про всяк випадок. Проте сказав він про це в приватному листі лише після двох хрущовських

антисталінських з’їздів.

Причини такої потайливості зрозумілі: утверджуючи себе як «батька» спочатку «російського», а

потім і «пролетарського» футуризму, Д. Бурлюк вимушений був акцентувати тільки ті факти, які

вписувалися в його прагнення до ідеологічної орієнтації на СРСР. Він пробачив більшовикам

розстріл брата, мабуть, списавши все на «місцеві перегини».


ШПИГУН АРМІЇ ВРАНГЕЛЯ, з висновку Надзвичайної трійки особливого відділу 6 армії від 25

грудня 1920 р.

У справі № 607/196, зі звинувачення БУРЛЮКА Миколи Давидовича в службі у білих.

Я, Слідчий Особвідармії 6 Рогов, розглянувши цю справу, знайшов:

БУРЛЮК Микола Давидович, 31 року, походить з міщан, Харківської губернії, Лебединського

повіту, села Рябушки, одружений, значну частину життя проживав в м. Херсон. Православний, син

колишнього керівника одного з маєтків графа Мордвінова в Таврійській губер. (Чорна долина), безпартійний, сам майна ніякого не має, сім’я, що складається з дружини, дитини і матері

дружини, проживає в селі Вірьовчана Балка Херсонської губернії.

... За оголошеною мобілізацією Гетьманом як офіцер прямує до м. Одеси до Радіо-Дивізіону, де від

Гетьмана переходить до Петлюри потім до білих на початку Грудня <19>18 року потім в Квітні

<19>19 року залишається служить при Червоній Армії до Травня <19>19 року після чого

переходить на службу до морської прикордонної варти і в червні <19>19 року звільняється як

агроном і виїжджає в м. Херсон потім в с. Вірьовчино до рідних і з червня до серпня <19>19 року

живе в селі, а потім виїжджає до Альошок для того, щоб підшукати службу вчителя аби не

потрапити в ряди білих і за оголошеною мобілізацією білими як офіцер ...переслідується до

вересня за службу в Червоній армії після чого відправляється на фронт проти Махна в районі

Знаменки потім Гуляйполя ...рядовим телефоністом.

У грудні під натиском Червоної армії білі відступають. Бурлюк від білих тікає через Мелітополь і

Альошки і Херсон, потім на Голу Пристань і там ховається в лікарні боячись військової служби, котра суперечить його переконанню і так ховався до грудня <19>20 р. після чого в зв’язку з тим, що громадянська війна