ПУЦЕК-ГРИГОРОВИЧ Василь Григорович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Священик. В чернецтві – Веніамін (1740). Автор удмуртської, марійської і чуваської граматик.
З родини військового. Батько, Пуцек-Григорович Г., – значковий товариш Лубенського полку.
Народився на початку XVIII ст. в м. Лохвиці Пирятинського повіту Полтавської губернії
Російської імперії (нині – районний центр Полтавської області України).
Помер 21 червня 1785 (1783?) р. поблизу м. Казані Російської імперії (нині – столиця Татарської
Республіки у складі РФ). Похований в Казанській Седмиозерній Богородицькій пустині.
Навчався в Київській духовній академії.
Був учителем слов’яно-латинської школи (1733-1738), викладачем (1738-1741), префектом (1741-
1744), ректором (1744-1746) архімандритом Казанського Спасо-Преображенського монастиря
(1744-1746), при царському дворі (1746-1748), єпископом Нижегородським і Алатирським (1748-
1753), єпископом Тверським (1753-1758), єпископом Псковським (1758-1761), архієпископом
Санкт-Петербурзьким і архімандритом Олександрово-Невської лаври (1761-1762), архієпископом
Казанським і Свіязьким (1762-1782).
Член Св. Синоду (1753).
Брав участь у похованні імператора Петра III і коронації Катерини II (обидві події – 1762).
Твори П.-Г. друкувалися в газеті «Казанські губернські відомості», журналах «Православний
співбесідник», «Російський архів».
Перу нашого земляка належать наступні доробки: «Слово на новий 1747 рік», «Відозва до народу
під час пугачовського бунту», «Слово на 25 день травня», «Напучувальне послання до пастви»,
«Слово, виголошене на публічних зборах в Казанській гімназії», «Листи Веніаміна, архієпископа
Казанського, до архімандрита Платона Любарського».
Коли в Київській духовній академії сталася сильна пожежа (1780), П.-Г., перебуваючи на службі в
Казані, пожертвував землякам-погорільцям низку дорогоцінних видань для тамтешньої бібліотеки.
За життя П.-Г. довелося випробувати тяжкість брехливого доносу капрала І. Арестова, в якому той
звинуватив владику у зносинах з О. Пугачовим. Слідча комісія поспішно висловила недовіру
нашому земляку й розпорядилася взяти його під домашній арешт (1774). Проте згодом наклепник
зізнався в брехні, за що був засланий на каторжні роботи, а безвинного реабілітували.
По смерті виявилося, що у святителя немає особистих накопичень і похорон відправили на
монастирський кошт. Свою ж величезну бібліотеку П.-Г. заповів Казанській духовній семінарії.
Серед друзів та близьких знайомих П.-Г. – Ф. Прокопович, Г. Кременецький, С. Кулябка, І.
Рогалевський, П. Любарський, Л. Конашевич, С. Гловацький, І. Дячківський, П. Соколовський, Д.
Сєченов, А. Симановський, С. Свєтловський та ін.
***
ЗНАЙ МОВУ ТИХ, СЕРЕД КОГО ЖИВЕШ,
з життєвого кредо В. Пуцека-Григоровича
Коли багато хто для різних причин бажає знати мови не тільки ближніх, але й віддалених, не
тільки нинішніх, але й колишніх народів, то слід нам намагатися довідатися про мови тих народів, які між нами живуть і складають частину суспільства нашого.
ПІДЛОТИ НЕ ЗНОСИВ, зі спогадів П. Любарського
Удачею щиросердий, незлобивий, правдолюбний, строгий з милістю, благочестивий, до праці
охочий, щедрий, наук і учених людей аматор, у захисті своїх підлеглих і інших бідних старанний,
ввічливий, гостинний, в усьому підлості не терпить, – словом, усіма пристойними сану його
властивостями обдарований.
ПОКРИЙТЕ ГОЛОВУ ЦИМ ЗНАКОМ ЧЕСТІ, з рескрипту Катерини II від 26 січня 1775 р.*
Преосвященний митрополит, Веніамін Казанський! По приїзду моєму, першим піклуванням було
для мене розглянути справу ледаря Аристова: і довідалася я, на крайнє своє задоволення, що
безвинність вашого преосвященства зовсім доведена.
Покрийте поважну голову вашу цим відмінним знаком честі;* хай буде оний для всякого
повсякчасним нагадуванням торжествуючої чесноти вашої; забудьте жаль і сум, які вас вразили;
припишіть це долі Божій; …принесіть молитви Господові Богу, а я з відмінною доброзичливістю
є.
Катерина.
* Імператриця з посильним гвардійським офіцером направила нашому землякові з Петербурга в
Казань білий клобук митрополита і діамантовий хрест до нього.
МІСІОНЕР, з архіву Російської Православної Церкви
Уже в роки викладацької діяльності Веніамін відрізнявся даром проповідництва і неодноразово за
