КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Пильчиков Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ПИЛЬЧИКОВ Микола Дмитрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Фізик. Один з світових фундаторів фотогальванографії, радіотелемеханіки, скафандрів для виходу

у відкритий Космос.

З дворянської родини. Батько, Пильчиков Д., – викладач кадетського корпусу.

Народився 9 (21) травня 1857 р. в м. Полтаві Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Звів рахунки з життям 6 (19) травня 1908 р. в м. Харкові Російської імперії (нині –

адміністративний центр однойменної області України).

Закінчив Полтавську гімназію (1870-1876), Харківський університет (1876-1880), паризький «Ecole des hautes etudes» (1888-1889).

Працював викладачем Харківського (1885-1894), Новоросійського (1894-1902) університетів,

Харківського технологічного інституту (1902-1908).

Член Тулузької академії наук.

Член Ради Французького фізичного товариства.

Член Російського фізично-хімічного товариства.

Член Міжнародного товариства електриків..

Кавалер срібної медалі Російського географічного товариства (1884).

Друкувався в «Журналі Російського фізико-хімічного товариства», «Протоколах товариства

дослідних наук при Харківському університетові», «Нотатках Харківського університету»,

«Нотатках Новоросійського університету», «Вістях Харківського технологічного інституту»,

«Метеорологічному віснику», «Віснику дослідної фізики і елементарної математики».

Наукові праці присвячені оптиці, земному магнетизму, електро– і радіотехніці, радіоактивності, рентгенівським променям, електрохімії та метеорології.

Ще студентом (1878) винайшов електричний фоноавтограф, на кілька десятиріч випередивши

зарубіжних дослідників, серед них і Т. Едісона. Пізніше сконструював сейсмограф, рефрактометр, відкрив низку незнаних властивостей рентгенівських променів.

Заклав витоки радіотелемеханіки. Запропонував конструкцію герметичної кабіни для захисту

людей в високих прошарках атмосфери (польоти в Космос тоді на часі ще не стояли) – провісника

сучасних космічних скафандрів.

Першим зафіксував зображення предметів методом нарощуванням рельєфу на металевих

пластинках.

Наш земляк започаткував надійне управління по радіо. Це був справжній переворот у науці.

Нагадаємо, що перший радіокерований літак піднявся у повітря лише 1913 р.

Деякі роботи П. мали виключно прикладне значення. Саме він, всебічно дослідивши район

магнітних аномалій у Курській губернії, вперше обґрунтував наявність тут «щонайбагатших

покладів залізної руди» (1883).

Творча спадщина вченого – близько 100 праць та майже три десятки оригінальних приладів й

установок.

Кошти, що залишилися після смерті, професор заповів на виплату премій за кращі дипломні

студентські роботи.

Серед друзів та близьких знайомих П. – І. Мечников, І. Сеченов, О. Столєтов, М. Бекетов, М.

Умов, Г. Ліппман, П. Лебедєв, К. Андрєєв, А. Корню, В. Імшенецький, Н. Маскар, О. Хвольсон та

ін.


***

ВІВАТ ПРОТЕКТОРАМ

, з наукового кредо М. Пильчикова

Прилад, що сприймає дію електричних хвиль, має бути забезпечений особливим охоронним

пристосуванням – протектором, який, профільтровувавши електричні хвилі, котрі доходять до

нього, відкриває доступ до діючого механізму лише тим хвилям, які послані нами.

КОЖЕН ЛЮБИТЬ ТІ ПІСНІ, з вірша М. Пильчикова «Весна»

Весна! Весна! Коло хатини

В садку на кущику калини

Співун великий – Соловей

Співа пісень своїй дружині,

Вітрець несе їх по Вкраїні,

І кожен любить ті пісні

I кожен рад святій весні.

ЗА МОЄЮ КОМАНДОЮ, ПЕРЕДАНОЮ КРІЗЬ СТІНУ, СТРІЛЯЛА ГАРМАТА, з

доповідних записок М. Пильчикова військовому міністрові Росії

12 грудня 1898 р.

…Започатковані мною роботи з питань бездротового електричного передавання енергії увінчались

результатами, які я не вважаю за можливе експлуатувати за кордоном, не ознайомивши з ними

Ваше Високопревосходительство…

12 грудня 1898 р.

…Я вважав за необхідне розроблювати метод Лоджа (1893), котрий утилізував Герцові електричні

хвилі (1888) та їхню вплив на провідність металічних порошків, відкритий Бранлі (1890).

… В той час, як Марконі і Попов (італійський та російський винахідники – авт.)намагаються

досягти максимальної дистанції, …я відпрацьовую