КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Пильчиков Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ПИЛЬЧИКОВ Микола Дмитрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Фізик. Один з світових фундаторів фотогальванографії, радіотелемеханіки, скафандрів для виходу

у відкритий Космос.

З дворянської родини. Батько, Пильчиков Д., – викладач кадетського корпусу.

Народився 9 (21) травня 1857 р. в м. Полтаві Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Звів рахунки з життям 6 (19) травня 1908 р. в м. Харкові Російської імперії (нині –

адміністративний центр однойменної області України).

Закінчив Полтавську гімназію (1870-1876), Харківський університет (1876-1880), паризький «Ecole des hautes etudes» (1888-1889).

Працював викладачем Харківського (1885-1894), Новоросійського (1894-1902) університетів,

Харківського технологічного інституту (1902-1908).

Член Тулузької академії наук.

Член Ради Французького фізичного товариства.

Член Російського фізично-хімічного товариства.

Член Міжнародного товариства електриків..

Кавалер срібної медалі Російського географічного товариства (1884).

Друкувався в «Журналі Російського фізико-хімічного товариства», «Протоколах товариства

дослідних наук при Харківському університетові», «Нотатках Харківського університету»,

«Нотатках Новоросійського університету», «Вістях Харківського технологічного інституту»,

«Метеорологічному віснику», «Віснику дослідної фізики і елементарної математики».

Наукові праці присвячені оптиці, земному магнетизму, електро– і радіотехніці, радіоактивності, рентгенівським променям, електрохімії та метеорології.

Ще студентом (1878) винайшов електричний фоноавтограф, на кілька десятиріч випередивши

зарубіжних дослідників, серед них і Т. Едісона. Пізніше сконструював сейсмограф, рефрактометр, відкрив низку незнаних властивостей рентгенівських променів.

Заклав витоки радіотелемеханіки. Запропонував конструкцію герметичної кабіни для захисту

людей в високих прошарках атмосфери (польоти в Космос тоді на часі ще не стояли) – провісника

сучасних космічних скафандрів.

Першим зафіксував зображення предметів методом нарощуванням рельєфу на металевих

пластинках.

Наш земляк започаткував надійне управління по радіо. Це був справжній переворот у науці.

Нагадаємо, що перший радіокерований літак піднявся у повітря лише 1913 р.

Деякі роботи П. мали виключно прикладне значення. Саме він, всебічно дослідивши район

магнітних аномалій у Курській губернії, вперше обґрунтував наявність тут «щонайбагатших

покладів залізної руди» (1883).

Творча спадщина вченого – близько 100 праць та майже три десятки оригінальних приладів й

установок.

Кошти, що залишилися після смерті, професор заповів на виплату премій за кращі дипломні

студентські роботи.

Серед друзів та близьких знайомих П. – І. Мечников, І. Сеченов, О. Столєтов, М. Бекетов, М.

Умов, Г. Ліппман, П. Лебедєв, К. Андрєєв, А. Корню, В. Імшенецький, Н. Маскар, О. Хвольсон та

ін.


***

ВІВАТ ПРОТЕКТОРАМ

, з наукового кредо М. Пильчикова

Прилад, що сприймає дію електричних хвиль, має бути забезпечений особливим охоронним

пристосуванням – протектором, який, профільтровувавши електричні хвилі, котрі доходять до

нього, відкриває доступ до діючого механізму лише тим хвилям, які послані нами.

КОЖЕН ЛЮБИТЬ ТІ ПІСНІ, з вірша М. Пильчикова «Весна»

Весна! Весна! Коло хатини

В садку на кущику калини

Співун великий – Соловей

Співа пісень своїй дружині,

Вітрець несе їх по Вкраїні,

І кожен любить ті пісні

I кожен рад святій весні.

ЗА МОЄЮ КОМАНДОЮ, ПЕРЕДАНОЮ КРІЗЬ СТІНУ, СТРІЛЯЛА ГАРМАТА, з

доповідних записок М. Пильчикова військовому міністрові Росії

12 грудня 1898 р.

…Започатковані мною роботи з питань бездротового електричного передавання енергії увінчались

результатами, які я не вважаю за можливе експлуатувати за кордоном, не ознайомивши з ними

Ваше Високопревосходительство…

12 грудня 1898 р.

…Я вважав за необхідне розроблювати метод Лоджа (1893), котрий утилізував Герцові електричні

хвилі (1888) та їхню вплив на провідність металічних порошків, відкритий Бранлі (1890).

… В той час, як Марконі і Попов (італійський та російський винахідники – авт.)намагаються

досягти максимальної дистанції, …я відпрацьовую питання про те, яким чином бездротове

електричне передавання енергії… вберегти від пертурбацій, пов’язаних з впливом електричних

хвиль…

Після довгих теоретичних і практичних пошуків я дійшов думки, що прилад… повинен бути

забезпечений особливим охоронним пристроєм – протектором (аналог винайденого набагато

пізніше т. зв. коливального контуру – авт. ), який буде пропускати лише хвилі, що направлені нам.

… На публічній лекції 25 березня 1898 р. (зверніть увагу на дату! – авт.)… я з допомогою

електричних хвиль, що проникали крізь стіни залу, де знаходилися прилади, виконав наступні

дослід:

1) засвітив вогні моделі маяка;

2) викликав постріл з невеликої гармати;

3) підірвав міну в штучному басейні, при цьому потонула невелика яхта;

4) привів у дію модель залізничного семафора.


ЗНАЧЕННЯ РОБІТ ВАЖКО ПЕРЕОЦІНИТИ, з стенограми засідання військово-інженерного

відомства

В Італії в 1897 р. морський та військовий комітети надали в розпорядження Марконі (відомий

фізик , котрий паралельно с Поповим винайшов радіо – авт.) величезні матеріальні кошти.

Англійці доручили проведення дослідів з бездротового телеграфу Прісу. В США досліди у

морському міністерстві здійснюються під керівництвом Тесли… Берлінському вченому Слабі

німецький імператор надав у розпорядження не лише військових та плавучі засоби потсдамського

гарнізону, а й військово-повітряні парки.

Професор Пильчиков поставив перед собою набагато об’ємнішу програму…

…Солідне становище, яке М. Пильчиков посідає в колі руських учених, змушує очікувати від його

робіт настільки практичних результатів, що їхнє значення важко переоцінити.


ДО ОСТАННЬОГО ЗАХИЩАВ СТУДЕНТІВ, з статті Л. Кухар «Біля витоків української

фізики»

У 1902 р. Микола Дмитрович залишає роботу в Новоросійському університеті. Це рішення було

своєрідним протестом проти реакційної політики адміністрації, яка особливо посилилась

наприкінці 90-х років XIX ст. Ще на початку служби в Новоросійську М. Д. Пильчиков з

професорами М. Умовим, І.Мечниковим, І. Сєченовим обурювались жорстокими заходами

начальства щодо революційно налаштованих студентів. Протягом восьми років роботи в

університеті вчений не раз виявляв свої прогресивні переконання.

Нормальний перебіг навчального життя Новоросійського університету не раз порушувався. У

1897-1899 рр. широкого розмаху набрали студентські страйки. Ці виступи, викликані

загальнополітичними подіями в Росії, були гнівним протестом проти дій університетської

інспекції, заохочуваної адміністрацією. Проти учасників заворушень не раз кидали поліцію,

спеціальні козачі частини. Студентів заарештовували, віддавали в солдати.

М. Д. Пильчиков, стаючи на захист студентів, виступав проти каральних дій властей, часто

надавав своїм вихованцям матеріальну допомогу.

Унаслідок загострення стосунків з університетським начальством Микола Дмитрович того ж таки

1902 року перейшов в Харківський технологічний інститут, де очолив кафедру фізики та фізичну

лабораторію.

…Наприкінці 1903 р. новий директор дав вказівку розпустити навіть гуртки студентської

художньої самодіяльності, раду бібліотеки. За студентами і викладачами почали стежити, про їх

розмови доносили начальству.

Почались утиски і переслідування опозиційно налаштованих викладачів. У відповідь на це 18

професорів покинули інститут. Звільнення найкращих спеціалістів призвело до ослаблення

наукових сил і було, поряд 13 загальнополітичними подіями, основною причиною занепаду всього

навчального життя інституту упродовж низки наступних років.

…Після повернення… М. Д. Пильчикову категорично заборонили користуватись на інститутській

території власним автомобілем, в якому була змонтована частина установки для дослідження

перешкод радіозв’язку, а також займатися іншими дослідами в галузі радіозв’язку.

Подальше перебування Миколи Дмитровича в інституті ставало для нього нестерпним.

Неможливість займатись улюбленою науковою роботою, моральна пригніченість призвели до

погіршення стану здоров’я.

Відставка реакційного керівництва та повернення в інститут колег-однодумців окрилили вченого.

Він вважав, що в цьому є частка і його участі в розв’язанні деяких питань. Він знову приступив до

наукових занять, читав лекції, редагував «Вісті», добивався організації при Харківському

технологічному інституті агрономічного відділення. Як член навчального комітету прагнув

піднести престиж цього колегіального органу, завоювати повагу і довіру до нього студентів,

організувати роботу на основі гласності та співробітництва з усім педагогічним персоналом. Але

всі ці його намагання були марними. Реакційні сили в інституті знов активізувались.

Новий директор проводив так само угодну начальству політику, як і його попередник. Крах

ідеалів, відсутність дружньої підтримки в тяжкі хвилини спонукали М. Д. Пильчикова до

фатального рішення.


САМОГУБСТВО, СХОЖЕ НА ВБИВСТВО, з книги О. Іволгіна «Доля професора Пильчикова»

В 7 годин ранку 6 травня 1908 р. в окремій палаті однієї з харківських лікарень пролунав

револьверний постріл. Коли стривожені лікарі та санітари виламали двері й проникли в палату,

вони побачили людину, яка лежала на ліжку. Якби не кривава пляма на сорочці, можна було б

подумати, що хворий просто спить…

Воронований револьвер «Бульдог» акуратно лежав на столику поруч зі склянкою недопитого чаю.

Судово-медичні експерти констатували смерть: куля пройшла крізь серце. Проте як же у такому

випадку хворий акуратно поклав зброю на стіл? І чому його руки за християнським звичаєм були

складені на грудях? Може, це було не самогубство, а вбивство?!

Людина, яку знайшли мертвою в палаті, був професор Микола Дмитрович Пильчиков.

В наші дні це ім’я відоме небагатьом, хоча серед вчених-фізиків воно займає далеко не останнє

місце. Незвичайна доля цієї людини і дивна – його чудових винаходів, незрозуміла смерть і на

сьогодні залишаються таємницею.

…Саме Пильчиков 100 років тому взявся за вирішення технічного завдання, яке в наші дні

блискуче вирішене на штучних супутниках Землі, автоматичних міжпланетних станціях і

космічних кораблях.

…Чому нічого не відомо про подальшу розробку Пильчиковим цих систем? …Відомо лише, що на

початку вересня 1904 р. командуючий Тихоокеанським флотом виніс професору Пильчикову

подяку. Не має ані найменших сумнівів, що в розпал війни з Японією привід для цього мав бути

надзвичайно вагомим.

…На початку травня 1908 р. Пильчиков зателефонував до лікарні і попрохав його госпіталізувати.

Стан його здоров’я не говорив про будь-яке тяжке захворювання. Лікарям здалося, що професору

конче було необхідно на деякий час залишити свою парубоцьку квартиру й побути під чиїмось

наглядом.

Загадковий постріл з «Бульдога»… додав до загадки протектора ще й загадку таємничої загибелі.

Донині невідомо, хто натиснув на спусковий гачок револьвера. Дактилоскопію з невідомих

причин не зробили.

Мимоволі напрошується думка про те, що Пильчиков вбачав у лікарні сховок. Не виключено, його

хтось переслідував, а, можливо, й погрожував. Чи не взяв вчений з собою до лікарні те, що могло

зацікавити іноземного шпигуна? Чи не було вбивство останньою ланкою в ланцюгу старанно

продуманої операції?

Ця таємниця чекає на відгадку…