КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Остроградский Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Добровольського «Михайло Васильович

Остроградський»

М. Остроградський блискуче склав іспити і був представлений ректором Т. Ф. Осиповським до

ступеня кандидата (відповідно до «Положення» 1819 р.). Але фізико-математичне відділення не

підтримало цієї пропозиції, оскільки М. Остроградський отримав студентський атестат до виходу

«Положення».

Тоді він повторно склав усі іспити, крім філософії. Цей іспит проф. Дудрович відмовився

приймати, оскільки Остроградський не відвідував його лекцій та лекцій із богослов’я. На цій же

підставі та у зв’язку з достроковим вибуттям Остроградського з університету в 1818 р. професор

опротестував перед попечителем округу законність атестата Остроградського. Це був час

аракчеєвської реакції, коли Т. Ф. Осиповського, який симпатизував М. Остроградському, змусили

піти у відставку.

Після пояснення М. Остроградського, відділення дозволило йому скласти іспит і з філософії. Але

донос Дудровича підтримав попечитель Карнєєв і звернувся за вироком до міністра духовних

справ та народної освіти кн. Голіцина. Останній запропонував Остроградському знову повторити

всі студентські іспити або анулювати атестат 1818 р. Обурений таким поворотом справи, М. В.

Остроградський відмовився від подальших спроб.


ПРИЙШОВ ДО ДЕРПТУ МАЙЖЕ ГОЛИМ, з листа поета М. Язикова рідним

Днів п’ять тому з’явився до мене невідомий російський пішохід з Франкфурта – йому ми теж

допомогли: вимили, взули, одягли, нагодували і дали грошей, аби він міг годуватися дорогою до

Петербурга.

Йому прозвання – Остроградський; він прийшов у Дерпт майже голим: біля Франкфурта його

обікрали...


КОШІ ВИКУПИВ ЙОГО З БОРГОВОЇ ЯМИ, зі спогадів академіка О. Крилова

З якоїсь причини 1826 р. Остроградський грошей від батька вчасно не одержав, заборгував у

готелі «за харч і постій» і за скаргою хазяїна був посаджений в «Кліші», тобто, Паризьку боргову

в’язницю.

В ній він і написав свою знамениту роботу «Мемуар про поширення хвиль у циліндричному

басейні» і відправив її О. Коші. Той в листопаді 1826 р. представив цей мемуар з найутішнішим

відгуком в Паризьку академію, яка й удостоїла роботу найвищого права – бути надрукованою в

«Memoires des savants etrangers a l’асаdеміе».

Понад те, Коші, не будучи багатою людиною, викупив Остроградського з «боргової в’язниці».


ЛЕКЦІЇ ЗДАВАЛИСЯ ПОЕТИЧНИМ ТВОРОМ, зі спогадів В. Панаєва

Усі молоді люди завжди чекали на лекції Остроградського з нетерпінням, ніби манни небесної.

Слухати його було насолодою, буцімто звучав високопоетичний твір...

Він був не тільки великий математик, але, якщо можна так виразитися, і філософ-геометр, який

вмів зацікавити слухача. Ясність і стислість його викладів були разючими, він не мучив

викладеннями, а постійно тримав думку слухачів в напруженому стані щодо сутності проблеми.


ВИ ВИДАТНИЙ ГЕОМЕТР, з листа Ж. Штурма М. Остроградському

Париж, 24 липня 1847 р.

Я дуже зрадів, отримавши від Вас звістку через пана лейтенанта Буцького, котрий був настільки

люб’язним, що відвідав мене. Він дав мені найдокладніший звіт про Ваші успіхи.

Ви оточені чарівною родиною й обсипані почестями, котрі відповідають Вашому таланту. То хай

живе Росія, яка вміє цінувати свого видатного геометра!


МІГ ПОСТАВИТИ «П’ЯТІРКУ» ЗА ЦІКАВИЙ АНЕКДОТ, з розвідки Л. Брилевської «Міф

про Остроградського: правда й вигадки»

За кількістю легенд, анекдотів і переказів ніхто з петербурзьких математиків не може зрівнятися з

Михайлом Васильовичем Остроградським. Немає жодного ювілейного збірника вищого

навчального закладу, де він працював, у якому не було б спогадів про нього. Чимало захоплюючих

історій зберегли й мемуари його учнів і колег.

…Лекції Михайла Васильовича залишали незгладиме враження на всіх вихованців, незалежно від

їх математичних здібностей.

…Іноді, аби дати перепочинок собі і слухачам, Остроградський пропонував розповісти на лекції

анекдот і ставив за нього оцінку. …Але тут не треба було поспішати, бо у випадку, коли анекдот, на думку великого геометра, виявлявся несмішним, оповідач міг отримати найнижчий бал, і тоді

виправити оцінку було майже неможливо.

…Взагалі Михайло Васильович неймовірно любив дивувати, і всі настільки до цього звикали, що

дивилися на це, як на щось абсолютно необхідне. Втім, жодному викладачеві не вибачалося те, що

вибачалося Остроградському, настільки