Чаруковский Прохор (fb2)




ЧАРУКІВСЬКИЙ Прохор Олексійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Лікар. Першим на теренах Російської імперії запровадив перкусію та аускультацію як методи

об’єктивного обстеження хворого, а також встановив зв’язок між ревматизмом суглобів і

відповідним враженням серця, заклавши основи вчення про ревматизм останнього.

З міщанської родини. Брат, Чаруківський Я., – медик.

Народився в 1790 р. в Полтавській губернії Російської імперії (нині – однойменна область

України).

Помер в 1842 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).

Закінчив Чернігівську духовну семінарію (1802-1810), Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну

академію (1812-1816). Стажувався за кордоном (1818-1822).

Працював викладачем Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії (1816-1818), ординатором

військово-сухопутного шпиталю (1822-1836), викладачем медико-хірургічної академії (з 1824), виконуючим обов’язки редактора «Журналу Імператорського людинолюбного товариства» (1825-1827), «Військово-медичного журналу» (1828-1834).

Кавалер ордена св. Ганни 3-го ступеня.

Друкувався в «Журналі Імператорського людинолюбного товариства», «Військово-медичному

журналі».

Як вчений дебютував доробком «De haemoptysi» (1823).

Потім настала черга книг: «Загальна патологічна семіотика, або Вчення про ознаки хвороб

взагалі» (1825), «Дослідження системи практичної медицини» (1833-1840), «Про стетоскоп і

явища, що відкривають за його допомогою».

Про блискучого лікаря-діагноста П. Чаруківського згадує в романі «Війна і мир» Л. Толстой.

Серед друзів та близьких знайомих Ч. – Є. Смєльський, Ж. Буйо та ін.


***

ХВОРОБИ КОРДОНІВ НЕ ЗНАЮТЬ

, з професійного кредо

П. Чаруківського

Хвороби не мають кордонів між собою, тому що природа не проклала кордонів між своїми

добутками, а розвиває все в безперервному зв’язку й поступовості.

ЗВ’ЯЗНЕ І МІЦНЕ ЦІЛЕ, з статті П. Чаруківського «Про причини недосконалості медицини»

Потрібен інший Бекон, який би накреслив загальний план розташування матеріалів у відповідності

з природою. Необхідно з’єднати матеріали у зв’язне й міцне ціле.


ЛИШЕ ДЛЯ ВИГЛЯДУ, з «Щоденників» О. Нікітенка

1 червня 1831 року

На Сінній площі – сум’яття. Народ зупинив карету, в якій везли хворих до лазарету, розбив її, а їх

звільнив. Народ явно загрожує бунтом, кричить, що тут не Москва, що він дасть себе знати краще, ніж там, німцям лікарям і поліції. Уряд і глухий, і сліпий, і німий.

Ми з опікуном оглядали наші учбові заклади; завдяки долі в них ще не з’явилася холера. Ми дуже

стурбовані швидким закінченням лазарету.

Був сьогодні у вченого секретаря Медико-хірургічної академії, Чаруківського, просив у нього

лікаря і двох студентів з академії для нашої лікарні. Він відіслав мене до головного лікаря Ремана.

Тут також начувся про бездіяльність уряду. Хворі віддані на жертву холері. Все робиться тільки

для вигляду.


БІЛЯ ВИТОКІВ НЕВРОПАТОЛОГІЇ, з дослідження Ф. Пойомного «Розпізнавання, опис і

викладання нервових хвороб в Росії в першій половині XIX століття»

Студенти того часу одержували відомості з нервових хворобах у професора П. Чаруківського й з

нейрохірургії – у його брата, професора Я. Чаруківського.

Прохор Олексійович Чаруківський …у статті «Про причини недосконалості медицини» висловлює

незадоволеність західними філософськими системами й підкреслює необхідність діалектичного

підходу до явищ.

У книзі «Досвід системи практичної медицини» дається опис нервової гарячки, гостра форма якої

триває 4-6 тижнів, а хронічна – цілі місяці. Причину захворювання він бачив у стані атмосфери, тобто ставив у зв’язок з умовами зовнішнього середовища.

Великого значення для виникнення захворювання він надавав стану нервової системи. Частіше, на

його думку, занедужують люди, пригноблені сумом, нудьгою, які знемагають від праці, живуть у

місцях і кімнатах тісних, неохайних, що не мають належного поновлення повітря.

Як плин, так і лікування він ставив у пряму залежність від темпераменту: найчастіше

захворювання спостерігається у людей сангвінічного й холеричного темпераменту. Він

рекомендував обережно вживати наркотичні засоби повнокровним і меланхолікам; чутливим

(сангвінікам і холерикам) вважав корисним застосовувати наркотичні, а флегматикам

(малочутливим) ароматичні засоби.

У другій частині книги «Досвід практичної медицини» П. Чаруківський описав запалення

оболонок мозку й запалення спинного мозку й оболонок. Для менінгіту вчений вважав

характерною ригідність потилиці в тому випадку, якщо запальний процес локалізується внизу

варолієвого моста. Й особлива ознака – «біль при спробі розправити член».

При викладі симптомів запалення різних відділів мозку П. О. Чаруківський вказував на

нерухомість зіниці при поразці чотиригорбої