Шульц Бруно (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:


ШУЛЬЦ Бруно Якубович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польсько-єврейський.

Письменник, графік, перекладач.

З міщанської родини. Батько, Шульц Я., – крамар.

Народився 12 липня 1892 р. в м. Дрогобичі Австро-Угорської імперії (нині – районний центр

Львівської області України).

Розстріляний гестапівцями 19 листопада 1942 р. в м. Дрогобичі Австро-Угорської імперії (нині –

районний центр Львівської області України). Місце поховання – не відоме.

Закінчив Дрогобицьку гімназію, навчався у Львівському політехнічному інституті (1913-1914),

Віденській академії мистецтв (1914-1915), стажувався в Парижі та Варшаві.

Працював вчителем гімназії ім. Владислава Ягайла (1924-1941).

Лауреат Золотого Лавра Польської Академії Літератури (1938).

Друкувався в часописах «Wiadomosciami Literackimi», «Studia».

Перу Ш. належать книги «Цинамонові крамниці» (1934), «Санаторій під клепсидрою» (1937), есе

«Міфологізація реальності», стаття «Зоф’я Налковська на тлі своєї нової повісті» (1939).

Перекладав «Процес» Ф. Кафки.

Цикл малюнків «Ідолопоклонна книга» викликав різну реакцію – від визнання нашого земляка як

талановитого художника до звинувачень у порнографії. Частина його доробків виконана складною

і рідковживаною технікою «cliche-verre» (продряпування на засвіченому фотопапері).

Під час входу на Західну Україну радянських військ Ш. змушують намалювати портрет Й.Сталіна

й полотно «Звільнення народу Західної України». Потім арештовують за використання

«націоналістичних» блакитних і жовтих кольорів.

За творами нашого земляка Т. Кантор поставив спектакль «Клас, що помер»; В. Хас зняв художній

фільм за повістю «Санаторій під клепсидрою»; С. і Т. Куай – анімаційні фільми «Вулиця

Крокодилів». У свою чергу, Д. Вулріч поставив оперу «Вулиця Крокодилів».

Життю та творчості нашого земляка присвятили романи Д. Гроссман «Бруно» (1986), С. Оззік

«Месія із Стокгольма» (1987), У. Ріккареллі «Людина по імені, здається, Шульц» (1998), повість-

хроніку Б. Хазанов «Чудотворець» (1990).

У США кращого зарубіжного автора року відзначають премією Ш.

За ініціативи ЮНЕСКО планета відзначила рік Бруно Шульца (1992).

Українською мовою твори Ш. перекладали А. Шкраб’юк, М. Яковина; російською – А. Еппель, Л.

Цив’ян.

Збірка рукописів, рисунків, графік та листів Бруно Шульца зберігається у Варшавському музеї

Літератури ім. А. Міцкевича, декілька рисунків – у Львівській галереї мистецтв.

У фондах відділу мистецтв Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України

нещодавно була виявлена одна з графік Шульца, яка вважалась втраченою.

Музей «Дрогобиччина» має на збереженні кілька реставрованих фресок з вілли Ландау.

Євреї вирубали п’ять фресок Б. Шульца в Дрогобичі й вивезли до меморіального музею

Холокосту в Ізраїль (2002).

Серед друзів та близьких знайомих Ш. – В. Ріфф, Ю. Тувім, Д. Вогель, С. Віткевич, Д.Фогель, З.

Налковська, В. Гомбрович, А. Плоцкер, Г. Кжетуська, С. Подгурський, Т. Бреза та ін.


***

КВИТОК ДО ДИТИНСТВА

, з життєвого кредо Б. Шульца

Мистецтво, яке мені найближче – це вміння повертатися в минуле, у дитинство. Коли б була

можливість спрямувати час у зворотний бік, якоюсь прихованою стежкою потрапити в дитинство,

знову пережити його повноту і всеоб’ємність – це стало б надбанням «геніальної, месіанської

доби», яку обіцяють і якою клянуться всі міфології світу.


ОСТАННЄ ДНО, з творчого кредо Б. Шульца

«Крамниці» – духовний родовід, оскільки в ній відтворено духовне походження аж до тих глибин, де воно переходить у міфологію, тоне в міфологічному сні. Мені завжди здавалось, що витоки

індивідуального духу, якщо досить глибоко дослідити їх, губляться в яких-небудь міфічних

нетрях.

Це останнє дно, далі якого проникнути не можна.


ЧИТАТИ СЕБЕ, з листа Б. Шульца Р. Гальперну від 5 грудня 1936 р.

Читаю «Жахіття» Зегадловича. Захоплює і тривожить. За його книжкою мені привиджуються

контури іншої, яку я хотів би написати сам. От і зрозумій, яку з них читаєш – ту, що в руках, чи ту, що задумав, але не написав?

Як на мене, то найкраще читати саме так – відчитуючи поміж рядків самого себе, свою власну

книжку.


НЕ ПРОЖИТИ ЖИТТЯ, з листа Б. Шульца Р. Гальперн

Якось я прохопився спросоння з раптовим розпачем від того, що життя пролітає, а я нічого не

затримую з нього. Коли б такий розпач тривав довго, можна було б ошаліти. А може колись цей

розпач прийде та осяде назавше, коли вже буде пізно жити…

Це є найбільше нещастя – не прожити життя.


СМЕРТЬ ЗАТЬМАРЮЄ БУТТЯ, з повісті Б. Шульца «Санаторій «Під клепсидрою»

Покоївка тихо увійшла у м’яких пантофлях і дотикалася пальцями мого плеча.

– Пан лікар запрошує вас, – мовила, оглядаючи свої нігті…. – Це лікареві двері, прошу ввійти.

Лікар Готард прийняв мене, стоячи посеред покою. Був малого зросту, широкоплечий,

чорноволосий.

– Ми отримали вашу депешу ще вчора, – сказав. – Вислали на станцію санаторського візка, а ви

приїхали іншим потягом. Ба! Залізничне сполучення не найліпше. Як почуваєтесь?

– Батько ще живий? – запитав я, утоплюючи неспокійний погляд у його усміхненому обличчі.

– Живий, звичайно, – спокійно витримав мій палкий погляд. – Зрозуміло, в зумовлених

обставинами межах, – спокійно додав, мружачи очі. – Знаєте так само, як і я, що з точки зору

вашого дому, з перспективи вашої вітчизни – батько помер. Того не можна цілком відшкодувати.

Та смерть дещо затьмарює його тутешнє буття.

– А сам батько не знає, не здогадується? – спитав я пошепки.

Він дуже переконливо покрутив головою.

– Не хвилюйтеся, – мовив притишеним голосом. – Наші пацієнти не здогадуються, не можуть

здогадуватися

– Весь фокус полягає в тому, – додав, готовий на пальцях, уже піднятих, демонструвати його

механізм, – що ми поточили час у зворотному напрямку. Маємо тут відставання у часі на певний

інтервал, величину якого неможливо визначити. Вся справа у звичайному релятивізмі. Тут ще

попросту батькова смерть не настала, та смерть, котра його спіткала у вашій вітчизні.

– У такому випадку, – сказав я, – батько зараз або вмирає, або й зовсім при смерті

– Не розумієте мене, – Готард відрік тоном поблажливої нетерплячості. – Відновлюємо тут

минулий час з усіма його можливостями, а, таким чином, і з можливістю одужання.


НАЛЕЖИТЬ ДО ДЕМОНОЛОГІВ, з оцінки творчості Б. Шульца С. Віткевичем

Шульц-графік належить до демонологів... Справа тут не в демонічних персонажах (відьми, чорти), а в тому злі, що, по суті своїй, становить зворотній бік людської душі (егоїзм, який робить виняток

лише для себе подібних, хижість, жадоба, хтивість, садизм, жорстокість, бажання влади,

пригнічування тих, хто оточує), крізь яку лише внаслідок потужних зусиль проростають інші,

благородніші якості, які, щоправда, у початковій формі можна помітити навіть у тварин.


СПЕЦИФІЧНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ, з оцінки Б. Шульца Я. Ісаєвичем

Бруно Шульц, як і багато інших діячів, належить до культури поставстрійської, його першою (і, до

речі, родинної) мовою була німецька, на польську він перейшов пізно.

…До української культури Шульц належить у тому сенсі, що український компонент надав

специфічного забарвлення і тому українсько-польсько-єврейсько-російсько-австрійському

комплексу, який розвивався на цій території.

Іван Франко у статті «Мої друзі-євреї» писав: «Галицьке гебрейство – це настільки самобутнє

культурно-історичне й народно-психологічне явище, що його нелегко сприймати ані в зовнішніх, ані у внутрішніх параметрах, оскільки кожен воліє вбачати в ньому таку фізіономію, яка

вимірюється воднораз різноманітними оцінками».


ВІН, БЕЗУМОВНО, НАШ, з оцінки Б. Шульца Л. Фінбергом

У кожній культурі є дві культури – елітарна і широко роздрукована. Для української культури

існує дві перспективи: одна – вважати української культурою таку, що пов’язана лише з етнічними

українцями, інша, домінантна, – поступова інтеграція в українську культуру надбань різних

народів, етнічних культур, що існували на цій території. Такі люди як Тарас Возняк, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, вважають безумовно приналежною до української

культури, творчість Гоголя й Булгакова, Бруно Шульца і Пауля Целяна та ін.

..Він наш, але він також і польський, і єврейський. І ці культури не повинні змагатися за його

приналежність: творчість автора, що збагачує кілька культур, є свідченням його універсальності.

Що стосується зникнення фресок із території України, скажу лише, що у благих цілей не може

бути негідних засобів. …Це неодноразово доведено історією.


ГОСПОДЬ СПОЧИВАЄ, з есе У. Глібчук «Холод у самісінькому серці спеки»

Хто провокує наше честолюбство залишитися поміж Шульцових рядків? Чи не сам Шульц? А

якщо ми й справді наступили на хвіст таємниці? О так, нам би дуже хотілось бодай зачепити той

хвіст... Проте не будемо надто суворими до себе. Шульц теж не вважав за крамолу

«дофантазувати» за автора.

Той, про котрого інколи пишуть як про закомплексованого, ледь не аутичного чоловічка,

насправді був оригінальним спокусником. …Великий «єресіарх» крамолив, що творитиме навіть

тоді, коли Господь захоче спочити.

…Письменник прийняв рішення вийти з іудейської громади: шлюб з католичкою міг відкрити

дорогу у ширший світ. ...У більш-менш ліберальній Сілезії заборонили католицький шлюб іудея

Шульца з полячкою Шелінською. Так і не створивши сім’ю, вони розійшлися. Поповзли чутки, що

наречену відтрутила специфічна сексуальність Бруно. Не певна, що саме це стало причиною

розриву. Просто атмосфера того передвоєння набрякла втомою, а їхні почуття були надто блідими

для боротьби за себе.

...Незважаючи на високу всепроникну поезію, вигадку й фантазію, твори Шульца лишаються на

диво холодними. Навіть коли він проникає у самісіньке серце спеки...


ВШАНОВУЄМО ПАМ’ЯТЬ, з кореспонденції О. Зьобро «Drohobych.eu» – мистецтво крізь

призму простору Бруно Шульца»

Вшанувати пам’ять митця та ще раз наголосити на унікальності його творчості, що належить до

шедеврів світового мистецтва, вирішили художники із Польщі, України та Німеччини, які

організували міжнародну акцію «Drohobych.eu». Виставка робіт її учасників відкрилася у

молодіжному клубі-галереї, на Ференца Ліста, 2.

Ініціатором та ідейним натхненником проекту виступила польська сторона – громадська

організація Rerum Nowarum, яку підтримали Львівська обласна ліга інтелектуальної творчості та

Experiment e.V. (Німеччина, Бонн).

У рамках мистецького проекту в Дрогобичі відбулося дев’ять майстер-класів для всіх бажаючих

дітей, під час яких вони вчилися графічної техніки, рисунка вугіллям, монотипії, малювали спільні

панно, побували на пленарних виїздах та отримали урок мультиплікації.... На виставці

експонується по одній роботі кожної дитини.

Виставка приїхала до Львова, далі поїде у Варшаву (Польща), а в жовтні помандрує у Бонн

(Німеччина), звідки знову повернеться до Дрогобича, де зберігатиметься у фондах місцевого

музею.