відверте порушення Німеччиною Версальського договору.
Сосновський відразу відправляє до Варшави кур’єра, давши йому з собою, так би мовити на
пробу, 70 сторінок. ...Передає до Варшави повну копію плану оперативного зосередження
німецьких військ. Проте такий важливий документ відправляють в архів, розцінивши його як
майстерно підкинуту дезинформацію з боку німецького абверу.
В цілому, як це з’ясовується пізніше, з 1928 по 1933 р. Рената фон Натцмер видає Сосновському
понад 200 одиниць секретних матеріалів.
Весною 1932 р. у впливовій німецькій газеті «Берліні трибуне» виходить стаття під заголовком
«Хто такий ротмістр Сосновський? Чи прибув він з секретною місією? Його стосунки з Бенітою
фон Ф.».
...Віднині уже мало хто вірить в «блакитну кров» Сосновського, а багато хто із друзів і знайомих
вітає його напівжартівливою фразою: «Добридень, пане шпигун!»
Однак факт залишається фактом: після скандальної публікації таємна поліція два роки не чіпає
ротмістра.
У 1933 р. в Будапешті Сосновський знайомиться з танцівницею вар’єте Леа Н’яко, яка зіграла
фатальну роль в його шпигунській кар’єрі. ...Дізнавшись, що вона не єдина кохана ротмістра, в
пориві ревнощів Леа розповідає про його пропозиції близькому знайомому своєї матері
Штернгейму, пов’язаному з контррозвідкою.
Сосновського беруть під невсипущий контроль.
...27 лютого 1934 р. абвер заарештовує Сосновського, Ренату, Ірену і Беніту.
5-16 лютого 1935 р. берлінський суд ухвалює смертний вирок Беніті фон Берг (Фалькенхайн) і
Ренаті фон Натцмер. Сосновський та Ірена фон Ієна засуджуються до довічного ув’язнення. Леа
Н’яко суд виправдав і звільнив у залі суду.
НЕ БУЛО ЩАСТЯ, з статті «Життя і смерть адмірала Канаріса» на sb.by
Призначенню Канаріса на посаду голови абверу передував скандал, пов’язаний з викриттям
польського розвідника Сосновського, якому вдалося викрасти з генерального штабу вермахту
безліч секретних документів. В результаті керівника абверу капітана 1-го рангу Патціга негайно
зняли з посади. Ось тоді і стали в нагоді численні зв’язки Канаріса з впливовими особами рейху.
ШПИГУНСТВО З КОХАННЯ, з інформації «Зломщик сердець» видавничого дому «Секретні
матеріали»
Існує особливий рід секретних агентів, які успішно вивідують найважливіші державні таємниці
супротивника так званим постільним способом. Шпигунство з кохання спрадавна практикують усі
без виключення великі розвідки світу. Одним з найвитонченіших зломщиків сердець був
польський розвідник Сосновський, що діяв на території Німеччини в кінці 1930-х років.
ФАТАЛЬНА КРАСА, з кореспонденції «Лугового на БАБа не обміняють?» на trud.ru 10 лютого 1962-го радянського розвідника Абеля-Фішера, заарештованого в США, обміняли на
американського льотчика-шпигуна Пауерса. Однак розчаруємо переконаних, що випадок на мосту
Глінике в НДР – перший крупний обмін в історії.
Нічого подібного! Просто раніше операції такого типу трималися в якнайглибшій таємниці. Але
це не означає, що їх не було.
...Дивовижніше виглядає історія Юрека Сосновського. Красень-поляк видавав себе за біженця, вимушеного шукати щастя в Німеччині, бо удома його загрожував убити командир полку, чию
дружину Юрек спокусив.
У нацистському Берліні екс-офіцер часу дарма не втрачав, міняючи пані, як рукавички. Всі вони
були пов’язані з військовими відомствами, а одна навіть працювала в генштабі у майбутнього
генерала Гудеріана.
Сосновському, який передав 150 щонайсекретніших документів, включаючи план нападу Гітлера
на Польщу, так би і залишатися нерозкритим, якби його зі всією дівочою агентурною мережею не
видала танцівниця-угорка, що серйозно уклепалася в ловеласа.
Дві пані було страчено, одна – засуджена довічно. А Сосновського гестапо... обміняло на німецьку
шпигунку, яку викрили у Варшаві. Дивно, проте волею долі з початком другої світової пан Юрек
опинився у в’язниці на Луб’янці.
На кого він працював? Цього вже не дізнатися ніколи. А ось те, що один з керівників радянської
розвідки Павло Судоплатов і його незмінна помічниця – майбутня дитяча письменниця Зоя
Рибкіна-Воскресенська щосили використовували в Німеччині так і не розкритих агентів
Сосновського, це – точно.
ЗАГИНУВ НА ФРОНТІ, з статті В. Карпова «Прага. Берлін. Луб’янка»
Коли польського розвідника доставили
