ФІЛОСОФИ ДО КЛЮЧІВ ПІДБИРАЮТЬ ЗАМКИ, з афоризмів С. Лема
Політик не повинен бути занадто розумним. Дуже розумний політик бачить, що велика частина
завдань, яка стоїть перед ним, абсолютно нерозв’язна.
Цивілізацію створюють ідіоти, а інші розсьорбують кашу.
Секретарка була настільки красивою, немов не вміла навіть друкувати на машинці.
Філософи – це люди, котрі до ключів підбирають замки.
Світ потрібно змінювати, інакше він неконтрольованим чином почне змінювати нас самих.
Сучасна цивілізація: обмін цінностей на зручності.
У космосі нічого не пропадає.
Некрасиво влаштовувати публічний кінець світу для облаштування своїх особистих справ.
Аби щось довідатися, потрібно вже щось знати.
МАЙБУТНЄ ВИКЛИКАЄ У МЕНЕ СМУТОК І СТРАХ, з інтерв’ю С. Лема «Я не
Нострадамус»
– У 1989 році ви перестали писати белетристику. Чому це сталося?
– Колись мені було необхідно відпускати уяву на волю, а тепер уже ні. Майбутнє викликає в мене, скоріше, смуток і страх, ніж бажання діяти. Темп змін настільки величезний, що ми вже давно
перестали їх контролювати. Книжковий ринок також не уник цього божевільного прискорення.
Книга живе тепер два чи три місяці – і все. Хто стане тримати в магазині книгу, видану торік?
Адже це мотлох. Новинки нещадно витісняють усе старе.
Чудові добутки (навіть якщо з’являються) тонуть у море видавничої продукції, пробивається ж
добре рекламована халтура. Мені вже не треба лізти в цю юрбу з матеріальних розумінь, а
моралізувати серед їхнього гуркоту і вереску буде, напевно, даремно. Занадто багато і книжок, і
авторів.
– У книзі «Молох» ви повернулися до «Суми технологій». Чи можна це назвати спробою
скорегувати прогноз?
– Ми маємо зовсім не те, про що мені колись мріялося. …З того, що я очікував побачити, здійснилося те, що виявилося дохідним, те, що вдалося добре продати. Ми взяли з майбутнього не
найгарніше, найпіднесеніше, не те, що могло зробити кожного з нас кращим, а те, що людям з
великими грошима здалося найбільш комерційно перспективним, те, з чим пов’язані найкращі
маркетингові плани молодих фахівців у великих рекламних агентствах.
– Наскільки взагалі перспективна футурологія? Адже прогнози можуть і не збутися...
– … Наші спроби пророчити майбутнє нагадують спроби передбачати розвиток складних
шахових партій. Причому шахи, з якими ми маємо справу, такі, що гравець у будь-який момент
може – замість того, щоб зробити наступний хід, – вихопити з кишені ніж, ціпок чи розбити дошку
об голову партнера, якщо з якої-небудь причини він вважає це потрібним.
Правим виявився Антон Голубєв, який любив повторювати, що суть майбутнього полягає в тому, що «все інакше» – інакше, ніж ми собі уявляємо. Так воно і є. При цьому «інакше» не значить ні
сильно краще, ні сильно гірше. Просто інакше.
У принципі історія робить з наших мріянь і наших страхів солянку, де чимало гарних шматків
м’яса, трапляється якийсь тельбух, але більше всього – рубаної капусти.
– Як ви ставитеся до феномена пророкування у фантастиці?
– …Я не Нострадамус. Мене більше цікавлять деякі загальні тенденції розвитку, виявлення
універсальних закономірностей.
БОРХЕС ЕПОХИ ПОЛЬОТІВ У КОСМОС, з рецензії газети «Нью-Йорк таймс» на книгу С.
Лема «Кіберіада»
Станіслав Лем – це Хорхе Луїс Борхес епохи польотів у космос, котрий всерйоз грає з усіма
поняттями сучасної філософії і фізики, від свободи волі до теорії імовірності.
РАБЛЕ І СВІФТ В ОДНІЙ ОСОБІ, зі спогадів Б. Стругацького
Я вперше побачив Лема, коли в 60-і він тричі приїжджав до Пітера. Збиралася звичайна пітерська
компанія – Варшавський, Брандіс, Брускін (перекладач «Соляріса»)...
Ми потроху випивали і багато розмовляли – про літературу, про Всесвіт, про мир, про життя на
Землі й інших планетах. Лем непогано володів російською, і проблем перекладу не виникало.
Розмовляти з ним – одна насолода: він був блискучим полемістом, надзвичайний ерудит, дотепник.
А його уява! Немає і не було в літературі ХХ століття письменника з такою могутньою, багатогранною і витонченою уявою!
Ми ще не розуміємо, якого гіганта втратили: Рабле і Свіфта в одному обличчі.
Рівних йому не знайти з часів Уеллса. Людина-Гора!
ВІН – МОВБИ КОМПЬЮТЕР, зі спогадів В. Борисова
Коли я спілкувався з Лемом, то він справив на мене враження чудового швидкодіючого
