КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Коженевский Юзеф [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

КОЖЕНЬОВСЬКИЙ Юзеф Віцентійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польський.

Прозаїк, драматург, публіцист, педагог. Псевдонім – Амброжкевич. Один з фундаторів критичного

реалізму в польській літературі.

З родини службовця. Батько, Коженьовський В., – управителю маєтку графа Потоцького.

Народився 19 березня 1797 р. в с. Смільному Австро-Угорської імперії (нині – Бродовський район

Львівської області України).

Помер 17 вересня 1863 р. в м. Дрездені (Німеччина). Похований у родинному склепі на

Варшавському цвинтарі.

Закінчив Кременецький ліцей (1808-1819).

Працював викладачем Кременецького ліцею (1823-1833), Київського університету св. Володимира

(1833-1838), директором Харківської гімназії (1838-1846), директором Варшавської губернської

гімназії (1846-1848), інспектором варшавської Ради виховання, потім – Комісії віросповідань та

просвіти (1848-1863).

Член варшавського королівського Товариства приятелів науки (1829).

Член-кореспондент Краківського наукового товариства.

Друкувався в часопису «Тижневик Віленський».

Як літератор дебютував «Одою про 1815 рік» в часопису «Тижневик Віленський» (1816).

Потім настала черга книг «Карпатські горяни», «Євреї» (обидва – 1943), «Спекулянт», «Коротші

драми та комедії» (обидва – 1846), «Колокація» (1847), «Мандрівки дивака» (1848), «Нові

подорожі дивака» (1851), «Драми» (1853), «Рідня» (1857), «Маєток або ім’я» (1860).

Його перу також належать романи, повісті, оповідання, драми «Аферист», «Розподіл», «Гарна

жінка», «Мертві і живі», «Заручини акторки», «Чоловік і артист», «П’ятий акт», «Дівчина і дама».

П’єса «Монах» – перший твір слов’янських драматургів, який входив до репертуарів театрів

Російської імперії.

Поезія «Верховинець» стала популярною народною піснею, одну з музичних обробок якої виконав

М. Лисенко.

У Варшаві після нашого земляка вийшло 12-томне зібрання творів (1871-1873).

Українською К. перекладали М. Устиянович, С. Тобілевич, Г. Хоткевич.

У м. Броди одна з вулиць носить ім’я нашого земляка.

Серед друзів та близьких знайомих К. – М. Устиянович, В. Щасний, А. Бенза, З. Красінський та ін.


***

ТРУП З АНАТОМІЧНОГО СТОЛУ

, з драматургічного кредо Ю. Коженьовського

Що значить драма, читана без театру, без актора, без його голосу, всіляких чарів спектаклю? Це

труп ходячий, що втік із анатомічного столу, коли з нього зняли шкіру.

ЛЮДИ З ЗАБОЛОЧЕНИМИ НОГАМИ, з роману Ю. Коженьовського «Розподіл» у перекладі

С. Гупала

Дороги були такі, як це буває на Волині наприкінці листопада. Колії повні брудної рідоти, що

видається – вони не мають дна. Озерця води блищать на трактах і навіть полях, приготовлених для

весняної сівби. У селах кожна корчма, кожен тин – заляпані грязюкою.

Люди з заболоченими ногами; якщо хтось їхав, то їхав кроком, і повільний хід супроводжувала

музика кінських копит, що хлюпали рідким болотом чи тонули в розкислій землі. Музика була

зовсім не та, яку видавав кінь Фариса, коли легку ніжку у глибокі піски занурював.


ЛАВРИ – НА ТВОЇ СКРОНІ, з листа А. Бензи Ю. Коженьовському у червні 1841 р.

Навіть якби ти більше нічого не створив, то загальне визнання цієї драми («Карпатські горяни» –

авт.) обвило лаврами твої скроні.


СВІТКУ ТИ НАШ, пісня з книги Ю. Коженьовського «Карпатські горяни»

Верховино, світку ти наш!

Гей, як у тебе тут мило!

Як ігри вод, плине ту час,

Свобідно, шумно, весело.

Ой немає краю, краю

Над ту Верховину!

Коби мені тут побути

Хоч одну годину!

Ой немає краю, краю

Над ту Верховину!

Коби мені тут побути

Хоч одну годину!

З верха на верх, а з бору в бір

З легкою в серці думкою,

В чересі крис, в руках топір,

Буяє леґінь тобою.

Єсть у мене топір, топір,

Ще й кована бляшка,

Не боюся того німця,

Ані того ляшка!

Єсть у мене топір, топір,

Ще й кована бляшка,

Не боюся того німця,

Ані того ляшка!

Ей, що ми там Поділля край!

Нам полонина – Поділля,

А бори – степ, ялиця – май,

А звіра голос – весілля!

Черемоше, Черемоше,

Бистра твоя вода!

Дівчинонька хорошая,

Гарна твоя врода!

Черемоше, Черемоше,

Бистра твоя вода!

Дівчинонька хорошая,