Геровский Алексей (fb2)





ГЕРОВСЬКИЙ Олексій Юліанович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: русино-американський.

Журналіст, політичний і громадський діяч.

З дворянської родини. Батько, Геровський Ю., – депутат австрійського парламенту, директор

Ставропігійського інституту; брат, Геровський Г., – лінгвіст, педагог, політичний і громадський

діяч; дід, Добрянський А., – історик, літератор.

Народився 6 жовтня 1883 р. в м. Лемберзі Австро-Угорщини (нині – м. Львів, адміністративний

центр однойменної області України).

Помер 17 квітня 1972 р. в м. Нью-Йорку (штат Нью-Йорк, США).

Навчався в Інсбрукській і Чернівецькій гімназіях, закінчив юридичний факультет Чернівецького

університету.

Був видавцем газети «Руська правда» (1910-1913), старшим чиновником з особливих доручень

при російському губернаторі (1914-1915), радником з проблем Австро-Угорщини і Балкан міністра

іноземних справ Російської імперії (1915-1917), редактором газети «Єдина Русь» (1918), головою

Центрального виконавчого комітету православних громад і юрисконсультом православної єпархії

Підкарпатської Русі (1919-1927),

Учасник Женевського конгресу національних меншин.

Фундатор Карпаторуського визвольного комітету в Югославії (1927-1929).

Генеральний секретар Карпаторуського союзу в США (1935-1938).

За ініціативою Г. в Нью-Йорку створено прес-агенцію КАРУС – «Карпатська Русь» (1936), а

також пройшов Конгрес підкарпатських русинів (1937).

Входив до Добровольчої армії Денікіна.

Друкувався в газеті «Російський вісник», журналі «Вільне слово Карпатської Русі».

З владою порозуміння не знаходив. Уперше заарештований під час відвідин центру православного

руху с. Іза на Підкарпатській Русі (1903).

Удруге заарештований за здійснення «антиавстрійської пропаганди» (1914), кинутий до в’язниці, з

якої через декілька місяців утік. Зрештою засуджений до страти.

Двічі висилався з Праги чехословацькою владою (1927; 1938), позбавлений громадянства (1927).

Серед друзів та близьких знайомих А. – О. Кабалюк, Ф. Арістов, Д. Васич, І. Цурканович, М.

Мошколевич, І. Янчишин, Г. Божович, Е. Бачинський, С. Кемень, В. Янчич, Р. Агатенович, І. Поп, А. Бродій, В. Бобринський, М. Комненович, П. Кирик, К. Тимотієвич, М. Почута, Р. Трифунович, М. Ходжа та ін.


***

ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ НЕ ІСНУВАТИМЕ

, з політичного кредо О. Геровського

Карпаторуська Спілка об’єднала всіх карпаторосів в Америці і робить усе, що можливо в мирний

час, а її «бездіяльність» можна порівняти з «бездіяльністю» армій мирного часу у всіх державах, які будуть готові діяти, коли настане час. І Карпаторуська Спілка тоді діятиме в Європі, згідно

обставинам.

Найближчими роками там спалахне війна. І першою державою, яка зникне з карти Європи, буде

Чехословаччина.


ПАТЕНТОВАНИМ ЛІБЕРАЛАМ ВІРИ НЕМАЄ, із «Звернення д-ра Геровського до всіх членів

Ліги Націй з питання про автономію Карпатської Русі» від 20 вересня 1929 р.

Ми вже десять років прагнемо, аби Ліга Націй допомогла нам в тому, щоб договір, який гарантує

Карпатській Русі «найширшу автономію», виконувався.

Наші старання не привели ні до чого...

Декілька членів загальних зборів Ліги Націй, з якими я розмовляв днями, підтвердили мені те, що

я вже знав, а саме, що становище Карпатської Русі, котра вимагає в Женеві своєї автономії,

надзвичайно несприятливо з причини того, що представникові Чехословаччини, п. Бенешу,

вдалося створити собі в Женеві абсолютно виняткову репутацію, яка багаторазово перевершує

значення маленької держави, котру він репрезентує.

Ми знаємо, звідки узялася ця знаменита репутація Бенеша. Чеські газети не раз указували на те, що відділ пропаганди міністерства закордонних справ витрачає надзвичайно багато коштів на

особисту рекламу свого шефа. Про це говорили також і в празькому парламенті. Унаслідок цієї

реклами, добре організованої і добре оплачуваної, ...одні хвалять п. Бенеша на всіх мовах земної

кулі, тому що їм за це платять, а інші, публіцисти і державні діячі, всьому цьому вірять тому, що

вони це чують щодня з усіх боків.

Додатково Бенешу допомагають декілька держав, членів Ліги Націй, котрі вважають, що

автономія Карпатської Русі не в їх інтересах. Ці інтереси для них важливіші, ніж всі прекрасні

фрази про «святість договорів».

Тому, аби допомогти справі Карпатської Русі, абсолютно необхідно викрити Бенеша і уряд, який

він представляє, і довести, що мораль празького уряду така, що його патентованому лібералізму і

справедливості не можна вірити і що необхідно перевіряти зі всією строгістю все, що він говорить

і обіцяє.


АВТОНОМІЯ... НА ПАПЕРІ, з редакційної передмови до звернення О. Геровського,

передрукованого журналом «Вартовий» в червні 1973 р.

Коли після першої світової війни, 10-го вересня 1919 р., великі держави переможниці приєднали

Карпатську Русь до створеної ними Чехословацької Республіки, вони вчинили це за умови,