чоловік, украй рухомий і нервовий, з гострим, наскрізь пронизливим поглядом зеленкувато-сірих
очей, якось відразу наелектризовував слухача, приковував до себе всю увагу.
Чарівливий лекторський талант так і бив у нього ключем, то розсипаючись лелітками
виблискуючої дотепності, то захоплюючи ніжною лірикою, то принаджуючи красою поетичних
метафор і порівнянь, то вражаючи могутньою логікою і бездонною глибиною наукової ерудиції.
НЕУПЕРЕДЖЕНА КРИТИКА, зі спогадів С. Костинського
Маючи широкий науковий погляд, він ясно усвідомлював, що всі наші теорії, засновані на
спостереженнях, повинні безперервно перевірятися подібними ж спостереженнями, що,
займаючись теоретичними викладеннями з астрономії, ми повинні безупинно направляти свій
погляд до неба (і в переносному і у прямому розумінні!) і що тільки гармонійне поєднання
практики з теорією здатне вести нас правильним шляхом еволюції нашої науки, як це ясно показує
вся її історія.
Федір Олександрович часто говорив, що не «можна зводити всю астрономію виключно до
обчислень або до перевертання старих формул на новий лад», ...тому що така людина не могла б
навіть поставитися критично до того матеріалу, який кладеться нею в підставу своїх обчислень і
теоретичних міркувань. А де немає строгої і неупередженої критики, немає й науки».
УНІВЕРСИТЕТ ДЛЯ ПОЧАТКІВЦЯ, з промови А. Білопольського, присвяченої пам’яті Ф.
Бредихіна
Обіймаючи посаду директора Московської університетської астрономічної обсерваторії, він ревно
займався спостереженнями. Спостережень ним проведено дуже багато за допомогою всіляких
інструментів. Особливо цінними у той час і чудовими слід вважати спостереження протуберанців
на Сонці за допомогою спектроскопа. У той час лише вельми рідкісні учені займалися цим, і Федір
Олександрович провів свої спостереження з чудовою наполегливістю протягом цілого
одинадцятилітнього періоду плямоутворюючої діяльності на Сонці.
Там же, в Москві, він робить складні на той час спектроскопічні спостереження і його
вимірювання спектральних ліній комет і газоподібних туманностей за точністю перевершували всі
відомі тоді вимірювання.
...Він зачаровував своїх учнів своєю особою, своєю дотепністю, веселою і живою розмовою,
тонкою спостережливістю і незвичайною простотою звернення: у бесіді з ним забувалося його
високе наукове і суспільне становище. Я до цих пір згадую про час мого перебування в
обсерваторії в Москві в його товаристві, в його сім’ї, як про час найутішніший в моєму житті.
Там вперше після університету я зрозумів, що означає праця, натхненна ідеєю, праця наполеглива,
систематична. Там я вперше дізнався, що таке науковий інтерес. Федір Олександрович заражав
своєю науковою діяльністю, своїм прикладом, і це була справжня школа, справжній університет
для початківця.
...Він з чудовою для свого часу енергією, можна сказати проти течії, відстоював наукову
національну самосвідомість; він її всіляко прагнув вселити своїм найближчим учням; на скільки
він був скромний і вимагав розумної наукової скромності від своїх учнів, на стільки ж він був
ворогом несправедливого приниження перед Заходом російських людей.
Ця риса з особливою силою позначилася при короткочасному управлінні ним Пулковською
обсерваторією: потрібно визнати, що підйом духу тоді у всіх його співробітників був абсолютно
надзвичайний, і якщо поглянути з погляду історії розвитку науки в Росії, то слід з глибокою
подякою зарахувати Ф. О. Бредихіну сказане, як одну з найбільших його заслуг перед вітчизною.
ОСОБИСТО ДИРЕКТОР, з нарису С. Вавилова «Федір Олександрович Бредихін (1831-1904)»
У 1867 р. Ф. О. Бредихін одержав відрядження за кордон і виїхав на рік до Італії. Там він
познайомився з новою тоді областю застосування спектроскопії при вивченні небесних тіл.
...Під його керівництвом діяльність Московської обсерваторії абсолютно зреформувалася.
Астрометричний напрям робіт – вперше в Росії – змінився різко вираженим астрофізичним
напрямом. Поповнюється спектроскопічне і фотографічне устаткування, починаються регулярні
спектральні спостереження Сонця, а потім і його фотографування; вивчаються спектри комет і
туманностей, вимірюються мікрометром зоряні скупчення, замальовуються поверхні Марса та
Юпітера, розробляється методика фотометричних
