Бредихин Федор (fb2)





БРЕДИХІН Федір Олександрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Астроном, перекладач. Фундатор кафедри астрофізики Московського університету Російської

імперії. В астрономії існує науковий термін «теорія кометних форм Бредихіна».

З дворянської родини. Батько, Бредихін О., – капітан-лейтенант Чорноморської флотилії.

Народився 26 листопада (8 грудня) 1831 р. в м. Миколаєві Херсонської губернії Російської імперії

(нині – адміністративний центр однойменної області України).

Помер 1 (14) травня 1904 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).

Похований у фамільному склепі в маєтку «Погост» поблизу Кінешми (нині – Іванівська область

РФ).

Навчався в пансіоні при одеському Рішельєвському ліцеї (1845-1849), в Рішельєвському ліцеї

(1849-1851), закінчив фізико-математичний факультет Московського університету (1851–1855).

Працював викладачем Московського (1858-1869; 1869-1876), Київського (1869) університетів,

директором астрономічної обсерваторії Московського університету (1873-1890), директором

Пулковської обсерваторії (1890-1895).

Академік Петербурзької академії наук (1890).

Один з фундаторів і член Московського математичного товариства (1864).

Член (1862), президент Російського товариства дослідників природи (1886-1890).

Член і перший президент Російського астрономічного товариства (1891).

Дійсний член Німецької академії дослідників природи «Леопольдіна» (1882).

Почесний член Королівського астрономічного товариства в Лондоні (1884).

Почесний член Ліверпульського астрономічного товариства (1884).

Член-кореспондент Італійського товариства спектроскопістів (1889).

Член-кореспондент Математичного і природничо-наукового товариства в Шербурзі (1889).

Член-кореспондент «Бюро довгот» в Парижі (1894).

Б. – автор механічної теорії кометних форм, класифікації кометних хвостів, організатор

систематичних спостережень метеорів. За його безпосередньою участю розпочалися систематичні

спостереження хромосфери Сонця за допомогою протуберанц-мікроскопа, фотографування

сонячних плям і факелів, дослідження змінних зірок і планетарних туманностей. Учений вніс

значний внесок до інструментальної оптики і гравіметрії.

На основі ретельного незалежного аналізу архівних даних Б. дійшов висновку про підробку

інквізицією документів, які обґрунтовували звинувачення проти Галілея.

Друкувався в журналах «Аннали Московської обсерваторії», «Вісті Імператорської академії наук»,

«Російський вісник», «Кругозір», «Вісник Європи», «Природа».

Як вчений дебютував статтею «Декілька слів про кометні хвости» (1861).

Потім настала черга наступних доробків: «Про кометні хвости» (1862), «Збурення комет, які не

залежать від планетних тяжінь» (1865), «Процес Галлея за новими даними» (1871), «Етюди про

походження космічних метеорів і виникнення їх потоків» (1903).

Переклав трагедії «Віргінія» В. Альфієрі, «Франческа да Ріміні», «Герцог Міланський» С. Пелліко.

Засновано премію ім. Ф. Бредихіна АН СРСР (1946).

Ім’ям нашого земляка названо кратер на зворотному боці Місяця.

Серед друзів та близьких знайомих Б. – С. Костинський, З. Соколовський, П. Штернберг, Б.

Щетинін, В. Цераський, Б. Швейцер, А. Білопольський, А. Секкі та ін.


***

САМОТУЖКИ,

з наукового кредо

Ф. Бредихіна

Той не астроном, хто не вміє сам спостерігати.


ВІЛЬНИЙ ДОСТУП, з робочого звіту Ф. Бредихіна за 1891 р.

При самому вступі до управління обсерваторією для мене було непорушною істиною, що

теоретично освіченим вихованцям всіх російських університетів, котрі відчувають і заявили про

своє покликання до астрономії, повинен бути доставлений в межах можливості вільний доступ до

кожного практичного удосконалення в цій науці, а потім і до обіймання всіх вчених посад в

обсерваторії. Лише таким шляхом Пулковська обсерваторія може утворити достатній власний

контингент для заміни вибуваючих діячів.

З іншого боку, і російські університети лише таким чином можуть завжди мати кандидатів,

настільки досвідчених, насамперед в практичній астрономії, що їм після досягнення вчених

ступенів з повною надією на успіх можна буде доручати як викладання астрономії, так і

управління університетськими обсерваторіями.


НІЖНА ЛІРИКА БЛИСКУЧОЇ ДОТЕПНОСТІ, зі спогадів Б. Щетиніна

Пам’ятаю, лекція Бредихіна справила на мене дуже сильне враження. Цей невеликого зросту

чоловік, украй рухомий і нервовий, з гострим, наскрізь пронизливим поглядом зеленкувато-сірих

очей, якось відразу наелектризовував слухача, приковував до себе всю увагу.

Чарівливий лекторський талант так і бив у нього ключем, то розсипаючись лелітками

виблискуючої дотепності, то захоплюючи ніжною лірикою, то принаджуючи красою поетичних

метафор і порівнянь, то вражаючи могутньою логікою і бездонною глибиною наукової ерудиції.


НЕУПЕРЕДЖЕНА КРИТИКА,