Бредихин Федор (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:



БРЕДИХІН Федір Олександрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Астроном, перекладач. Фундатор кафедри астрофізики Московського університету Російської

імперії. В астрономії існує науковий термін «теорія кометних форм Бредихіна».

З дворянської родини. Батько, Бредихін О., – капітан-лейтенант Чорноморської флотилії.

Народився 26 листопада (8 грудня) 1831 р. в м. Миколаєві Херсонської губернії Російської імперії

(нині – адміністративний центр однойменної області України).

Помер 1 (14) травня 1904 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).

Похований у фамільному склепі в маєтку «Погост» поблизу Кінешми (нині – Іванівська область

РФ).

Навчався в пансіоні при одеському Рішельєвському ліцеї (1845-1849), в Рішельєвському ліцеї

(1849-1851), закінчив фізико-математичний факультет Московського університету (1851–1855).

Працював викладачем Московського (1858-1869; 1869-1876), Київського (1869) університетів,

директором астрономічної обсерваторії Московського університету (1873-1890), директором

Пулковської обсерваторії (1890-1895).

Академік Петербурзької академії наук (1890).

Один з фундаторів і член Московського математичного товариства (1864).

Член (1862), президент Російського товариства дослідників природи (1886-1890).

Член і перший президент Російського астрономічного товариства (1891).

Дійсний член Німецької академії дослідників природи «Леопольдіна» (1882).

Почесний член Королівського астрономічного товариства в Лондоні (1884).

Почесний член Ліверпульського астрономічного товариства (1884).

Член-кореспондент Італійського товариства спектроскопістів (1889).

Член-кореспондент Математичного і природничо-наукового товариства в Шербурзі (1889).

Член-кореспондент «Бюро довгот» в Парижі (1894).

Б. – автор механічної теорії кометних форм, класифікації кометних хвостів, організатор

систематичних спостережень метеорів. За його безпосередньою участю розпочалися систематичні

спостереження хромосфери Сонця за допомогою протуберанц-мікроскопа, фотографування

сонячних плям і факелів, дослідження змінних зірок і планетарних туманностей. Учений вніс

значний внесок до інструментальної оптики і гравіметрії.

На основі ретельного незалежного аналізу архівних даних Б. дійшов висновку про підробку

інквізицією документів, які обґрунтовували звинувачення проти Галілея.

Друкувався в журналах «Аннали Московської обсерваторії», «Вісті Імператорської академії наук»,

«Російський вісник», «Кругозір», «Вісник Європи», «Природа».

Як вчений дебютував статтею «Декілька слів про кометні хвости» (1861).

Потім настала черга наступних доробків: «Про кометні хвости» (1862), «Збурення комет, які не

залежать від планетних тяжінь» (1865), «Процес Галлея за новими даними» (1871), «Етюди про

походження космічних метеорів і виникнення їх потоків» (1903).

Переклав трагедії «Віргінія» В. Альфієрі, «Франческа да Ріміні», «Герцог Міланський» С. Пелліко.

Засновано премію ім. Ф. Бредихіна АН СРСР (1946).

Ім’ям нашого земляка названо кратер на зворотному боці Місяця.

Серед друзів та близьких знайомих Б. – С. Костинський, З. Соколовський, П. Штернберг, Б.

Щетинін, В. Цераський, Б. Швейцер, А. Білопольський, А. Секкі та ін.


***

САМОТУЖКИ,

з наукового кредо

Ф. Бредихіна

Той не астроном, хто не вміє сам спостерігати.


ВІЛЬНИЙ ДОСТУП, з робочого звіту Ф. Бредихіна за 1891 р.

При самому вступі до управління обсерваторією для мене було непорушною істиною, що

теоретично освіченим вихованцям всіх російських університетів, котрі відчувають і заявили про

своє покликання до астрономії, повинен бути доставлений в межах можливості вільний доступ до

кожного практичного удосконалення в цій науці, а потім і до обіймання всіх вчених посад в

обсерваторії. Лише таким шляхом Пулковська обсерваторія може утворити достатній власний

контингент для заміни вибуваючих діячів.

З іншого боку, і російські університети лише таким чином можуть завжди мати кандидатів,

настільки досвідчених, насамперед в практичній астрономії, що їм після досягнення вчених

ступенів з повною надією на успіх можна буде доручати як викладання астрономії, так і

управління університетськими обсерваторіями.


НІЖНА ЛІРИКА БЛИСКУЧОЇ ДОТЕПНОСТІ, зі спогадів Б. Щетиніна

Пам’ятаю, лекція Бредихіна справила на мене дуже сильне враження. Цей невеликого зросту

чоловік, украй рухомий і нервовий, з гострим, наскрізь пронизливим поглядом зеленкувато-сірих

очей, якось відразу наелектризовував слухача, приковував до себе всю увагу.

Чарівливий лекторський талант так і бив у нього ключем, то розсипаючись лелітками

виблискуючої дотепності, то захоплюючи ніжною лірикою, то принаджуючи красою поетичних

метафор і порівнянь, то вражаючи могутньою логікою і бездонною глибиною наукової ерудиції.


НЕУПЕРЕДЖЕНА КРИТИКА, зі спогадів С. Костинського

Маючи широкий науковий погляд, він ясно усвідомлював, що всі наші теорії, засновані на

спостереженнях, повинні безперервно перевірятися подібними ж спостереженнями, що,

займаючись теоретичними викладеннями з астрономії, ми повинні безупинно направляти свій

погляд до неба (і в переносному і у прямому розумінні!) і що тільки гармонійне поєднання

практики з теорією здатне вести нас правильним шляхом еволюції нашої науки, як це ясно показує

вся її історія.

Федір Олександрович часто говорив, що не «можна зводити всю астрономію виключно до

обчислень або до перевертання старих формул на новий лад», ...тому що така людина не могла б

навіть поставитися критично до того матеріалу, який кладеться нею в підставу своїх обчислень і

теоретичних міркувань. А де немає строгої і неупередженої критики, немає й науки».


УНІВЕРСИТЕТ ДЛЯ ПОЧАТКІВЦЯ, з промови А. Білопольського, присвяченої пам’яті Ф.

Бредихіна

Обіймаючи посаду директора Московської університетської астрономічної обсерваторії, він ревно

займався спостереженнями. Спостережень ним проведено дуже багато за допомогою всіляких

інструментів. Особливо цінними у той час і чудовими слід вважати спостереження протуберанців

на Сонці за допомогою спектроскопа. У той час лише вельми рідкісні учені займалися цим, і Федір

Олександрович провів свої спостереження з чудовою наполегливістю протягом цілого

одинадцятилітнього періоду плямоутворюючої діяльності на Сонці.

Там же, в Москві, він робить складні на той час спектроскопічні спостереження і його

вимірювання спектральних ліній комет і газоподібних туманностей за точністю перевершували всі

відомі тоді вимірювання.

...Він зачаровував своїх учнів своєю особою, своєю дотепністю, веселою і живою розмовою,

тонкою спостережливістю і незвичайною простотою звернення: у бесіді з ним забувалося його

високе наукове і суспільне становище. Я до цих пір згадую про час мого перебування в

обсерваторії в Москві в його товаристві, в його сім’ї, як про час найутішніший в моєму житті.

Там вперше після університету я зрозумів, що означає праця, натхненна ідеєю, праця наполеглива,

систематична. Там я вперше дізнався, що таке науковий інтерес. Федір Олександрович заражав

своєю науковою діяльністю, своїм прикладом, і це була справжня школа, справжній університет

для початківця.

...Він з чудовою для свого часу енергією, можна сказати проти течії, відстоював наукову

національну самосвідомість; він її всіляко прагнув вселити своїм найближчим учням; на скільки

він був скромний і вимагав розумної наукової скромності від своїх учнів, на стільки ж він був

ворогом несправедливого приниження перед Заходом російських людей.

Ця риса з особливою силою позначилася при короткочасному управлінні ним Пулковською

обсерваторією: потрібно визнати, що підйом духу тоді у всіх його співробітників був абсолютно

надзвичайний, і якщо поглянути з погляду історії розвитку науки в Росії, то слід з глибокою

подякою зарахувати Ф. О. Бредихіну сказане, як одну з найбільших його заслуг перед вітчизною.


ОСОБИСТО ДИРЕКТОР, з нарису С. Вавилова «Федір Олександрович Бредихін (1831-1904)»

У 1867 р. Ф. О. Бредихін одержав відрядження за кордон і виїхав на рік до Італії. Там він

познайомився з новою тоді областю застосування спектроскопії при вивченні небесних тіл.

...Під його керівництвом діяльність Московської обсерваторії абсолютно зреформувалася.

Астрометричний напрям робіт – вперше в Росії – змінився різко вираженим астрофізичним

напрямом. Поповнюється спектроскопічне і фотографічне устаткування, починаються регулярні

спектральні спостереження Сонця, а потім і його фотографування; вивчаються спектри комет і

туманностей, вимірюються мікрометром зоряні скупчення, замальовуються поверхні Марса та

Юпітера, розробляється методика фотометричних спостережень зірок. Багато з цих спостережень

проводить особисто енергійний директор.

...Нові формули, запроваджені Ф. О. Бредихіним для вивчення руху частинок, що викидаються з

ядра комети, дозволили не лише уточнити дані, які стосуються кометних хвостів, а й пояснити

складні і незрозумілі явища, що спостерігалися в деяких кометах. Прості механічні припущення,

покладені в основу цих формул, дозволили легко і наочно пояснити і хвилясті контури хвоста, і

поперечні смуги в хвостах, і рух в хвостах хмарних мас.

Дослідження Ф. О. Бредихіна створили механічну теорію кометних форм, що зберегла й понині

все своє значення, поступово збагачуючись фізичним змістом у міру зростання наших знань про

природу явищ, які відбуваються в кометах.


ЄВРЕЇ ВЖЕ НА САТУРНІ, з «Календаря «Будильника» на 1882 рік. Березень – квітень»,

написаного А. Чеховим

Понеділок, 16

Астроном Бредихін в Математичному товаристві зробить повідомлення про двох євреїв, бачених

ним на планеті Сатурн, які, на його думку, втекли на цю планету від військової повинності.