Юшкевич Семен (fb2)




ЮШКЕВИЧ Семен Соломонович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Письменник.

З міщанської родини.

Народився в 1868 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр однойменної

області України).

Помер 1927 р. в м. Парижі (Франція).

Навчався в Одеських єврейському училищі, 2-й гімназії, закінчив медичний факультет Паризького

університету.

Друкувався в журналах «Схід», «Російське багатство», «Світ Божий», «Журнал для всіх»,

«Освіта», збірниках «Знання».

Як літератор дебютував в журналі «Російське багатство» оповіданням «Кравець» (1897).

Потім настала черга оповідань «Розпад», «Іта Гайне», «Євреї», «Наші сестри», «Новий пророк»,

повісті «Епізоди», роману «Леон Дрей», драм «Голод», «Король», «Мізерере», «Місто».

За життя мав двотомне (1906) та п’ятитомне (1903-1908) зібрання творів.

Не сприйнявши більшовицького режиму, емігрував до Франції (1920).

Серед друзів та близьких знайомих Ю. – М. Горький, Л. Андрєєв, А. Горнфельд, Л. Авербах та ін.


***

ТАЄМНИЦЯ,

з творчого кредо С. Юшкевича

Ніхто не відкриє секрету своєї творчості. Під тортурами не викаже.

НАПРИКЛАД, Я ПОМЕР, з оповідання С. Юшкевича «Будиночок божевільного»

Кого, ви мене розумієте, я в Миколаєві не знав і хто мене не знав? Куплю дружині пальто, вже всі

знають про це, вітають, в кожному будинку говорять, що Шмірер купив дружині пальто, а тут я

можу навіть на руках ходити, і ніхто не відзначить.

Хоча навіщо, запитаю вас, моєму божевільному потрібно, щоб мене знали? Б’юся з ним, але хіба

це допомагає. Дай йому Миколаїв, дай миколаївський базар, синагогу, знайомі вулиці, цвинтар.

Цвинтар теж, розумієте ви мене?

Ну ось, наприклад я помер. Де я лежатиму? Там, в Миколаєві, була вже така поважна компанія:

батько, мати, дід, бабуся, родичі, покійний лікар Нахумович, і взагалі свої люди, розумієте ви

мене. А тут з ким я лежатиму? Хто прийде до мене в цьому дикому місті, у кого тут є час на

цвинтарі швендяти?


ТАЛАНОВИТИЙ І ПОТРІБНИЙ, з листа М. Горького К. П’ятницькому

Він (Юшкевич С. – авт.), на мій погляд, невимірно талановитіший за Чирікова і потрібніший за

Андрєєва.


ЛЮДИНА-ОКЕАН, з листа Л. Андрєєва М. Горькому

Коли немає під рукою Юшкевича, то необхідний хоч океан, щоб не затихнуло в душі відчуття

величного!


ВОРОГ – ПРО ВОРОГІВ, з передмови Л. Авербаха до повісті С. Юшкевича «Епізоди»

Це книга про нашого ворога. І це книга, ворогом написана. У цьому її подвійна цінність.

...Книга С. Юшкевича змальовує нам нашого ворога людиною, у якої замість розуму, – страх,

замість бадьорості – боязке тремтіння.

«Епізоди» написані ним в 1922 р., книга вийшла в Берліні у видавництві «Гамаюн». Перо

Юшкевича, проти волі письменника, робить нашу справу. Справді, це міжнародне обличчя нашого

ворога.


ЖАХ ЮШКЕВИЧА, з статті А. Горнфельда «Юшкевич Семен Соломонович»

В оповіданні «Розпад» Юшкевич показав, як розкладаються засади старого єврейського життя,

міського і буржуазного, розпадається колишнє суспільне життя, втрачаючи заборону зовнішньої

організації, що ще залишилася від минулої внутрішньої спайки: розпадається і сильна донині

своєю єдністю, своєю моральною стійкістю єврейська родина, не зв’язана ніяким духовним

верховним початком, понівечена скаженою боротьбою за життя. Образи цієї боротьби – жах

Юшкевича.

...Особливо характерна для внутрішніх суперечностей обдарування Юшкевича мова його

персонажів, то грубо перекладена з «жаргону», на якому говорить єврейська народна маса, то

якась особлива, риторично пишномовна.

У драмах Юшкевича ледь помітний рух, а дійові особи, котрі характеризуються не стільки

вчинками, скільки одноманітно-галасливими розмовами, індивідуалізовані дуже мало. Виняток

становить остання драма «Король», яка має сценічні і ідейні достоїнства.

Письменник національний за перевагою, Юшкевич насправді далеко не той єврейський

побутоописувач, яким його прийнято вважати. Його порівняно мало цікавить побут, він, по суті,

не спостерігач зовнішніх життєвих дрібниць і охоче схоплює лише загальні контури життя; тому

його зображення бувають іноді туманні, грубі і позбавлені смаку, але ніколи не бувають дрібними,

незначними. З іншого боку, відчувається, що зображення єврейства не є для нього етнографічною

метою: еврейство Юшкевича – найзнайоміше йому середовище, в якому розвиваються загальні

форми життя.


КНИГУ ЗАБОРОНИЛИ, з електронного довідника «Заборонені книги російських письменників і

літературознавців. 1917-1991»

У повісті «Епізоди» зображено (вельми саркастично, треба зазначити) життя багатої єврейської

сім’ї в південному місті, як можна зрозуміти, – в Одесі 1917-1920 рр. Мотиви вилучення книги,

крім імені самого автора, зводяться до того, що детально описана обстановка в місті – хаос

евакуації, втеча добровольців,