КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Перетяткович Георгий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ПЕРЕТЯТКОВИЧ Георгій Іванович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Історик.

З міщанської родини.

Народився 26 листопада (8 грудня) 1840 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний

центр однойменної області України).

Помер 7 (20) серпня 1908 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Закінчив Рішельєвський ліцей, Московський університет.

Працював викладачем Першої московської гімназії, Новоросійського університету (з 1877).

Спеціалізувався з проблем історії Поволжя XV-XVIII ст., економічного розвитку південно-східної

околиці Російської держави XVII-XVIII ст.

Друкувався в журналі «Вітчизняні нотатки», «Праці VI археологічного з’їзду», «Нотатки

Новоросійського університету».

Як вчений дебютував книгою «Поволжя в XV і XVI ст. Нариси з історії колонізації краю»(1877).

Потім настала черга наступних доробків: «Поволжя в XVII і на початку XVIII ст. Нариси з історії

Пониззя» (1882), «Малоросіяни в Оренбурзькому краї на початку його заселення» (1888), «Діти

боярські в московському князівстві і державі» (1893), «Про значення царювання Катерини II в

російській історії» (1897).

Проблему взаємовпливу і контактів народів небезпідставно зводив до русифікації і насильницькій

християнізації.

Серед друзів та близьких знайомих А. – С. Соловйов, П. Мілюков та ін.


***

ТРАГЕДІЯ ІСТОРІЇ

, з творчого кредо Г. Перетятковича

Доля багатьох історія цікава лише тоді, коли вона трагічна.


СПУСТОШЛИВІ ВІЙНИ МОСКВИ, з книги Г. Перетятковича «Поволжя в XV і XVI ст. Нариси

з історії колонізації краю»

У XVI сторіччі в писарських книгах Казанського і Свіязького повітів (1565-1567 рр.) зустрічаємо

величезне число пусток, що свідчить наочно про те, що цей край до спустошливих воєн, які

відбувалися в ньому при завоюванні Казані і під час повстань тутешнього населення проти

Москви, не був бідний людьми.


ОДИН З ПЕРШИХ ДОСЛІДНИКІВ ПОВОЛЖЯ, з статті І. Левченка «Нариси колонізації»

«Поволжя в XV і XVI століттях. Нариси з історії колонізації краю» – одна з двох головних праць

Г. Перетятковича. Дослідження було захищене ним як магістерська дисертація. У ній

розглядаються стосунки середньовічної російської держави з народами і державами Поволжя.

Автор розглядає географічні і природні умови Поволжя, процес його колонізації слов’янським

населенням, в ході якої слов’яни стикалися з угро-фінськими і тюркськими народами: удмуртами,

мордвою, булгарами і ін.

Вивчені зміни, пов’язані з монголо-татарським нашестям на Русь, їх розселенням степами

Поволжя, а також поступовим процесом християнізації місцевих народів російською

православною церквою.

Велика увага приділена діяльності нижньогородських князів, колонізації Поволжя

новгородськими ушкуйниками, входженню Нижньогородського князівства до складу Московської

держави. Розповідається про діяльність преподобного Макарія Жовтоводського і Макарія

Калязінського, про економічний розвиток Поволжя, де важливою складовою благополуччя

населення спрадавна був риболовецький промисел. Значний інтерес представляють взаємини

Російської держави з татарськими ханствами – Казанським і Астраханським. Вивчено

внутрішньополітичний устрій цих держав, їх система управління, внутрішня і зовнішня політика,

хід воєн з Москвою.

Автор проаналізував наслідки приєднання цих ханств до Росії у середині XVI ст., розвиток

взаємин різних соціальних груп татарського населення і слов’янських колонізаторів, відношення

татар до царської влади. Автор ввів в науковий обіг велику кількість раніше невідомих даних і

документів з історії Поволжя, він став одним з перших учених-істориків, хто звернувся до цієї

найважливішої для російської середньовічної історії теми.


СУЦІЛЬНА ТЕНДЕНЦІЙНІСТЬ І КОМПІЛЯЦІЯ, з монографії М. Худякова «Нариси з історії

Казанського ханства»

Обробку російських джерел ми знаходимо у всіх російських істориків, котрі торкалися

Казанського ханства попутно у зв’язку з його підкоренням: у кн. Щербатова, Карамзіна,

Соловйова і т.д. Спеціально Казанському ханству присвячені компілятивні роботи Ричкова,

Рибушкіна, Фукса, Бажанова, Перетятковича, Пінєгіна і Загоскіна. Загальним недоліком всіх цих

праць є