КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Лисаневич Борис [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ЛИСАНЕВИЧ Борис Миколайович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Танцівник, хореограф.

З дворянської родини. Батько, Лисаневич М., – коняр.

Народився 4 жовтня 1905 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 20 жовтня 1985 р. в м. Катманду (Непал). Похований на цвинтарі британського посольства.

Надгробок прикрашають дворянський герб і напис: «Борис Миколайович Лисаневич, народився в

Одесі 4 жовтня 1905 р., помер в Катманду 20 жовтня 1985 р.».

Навчався в Одеських кадетському (1914-1917) та балетному (1920-1921) училищах.

Був артистом балету Одеського оперного театру (1922-1924), паризького театру Альгамбра,

Романтичного російського театру, робітником французького автомобільного заводу «Рено»,

танцівником Центру Дягілєва (1925-1929), трупи Шаляпіна (1929-1932), виступав на сценах Індії, Китаю, Яви, Бірми, Цейлону.

Танцював в балетах «Князь Ігор», «Трикутний капелюх», «Петрушка», «Карнавал», «Жар-птиця»,

«Парад».

Мав у Непалі мережу ресторанів «Борис», готель, проте під кінець життя збанкрутував.

Більшовицької революції наш земляк не сприйняв, емігрувавши спочатку до Франції (1924), Індії

(1935), а потім – Непалу (1951).

Журнал «Лайф» назвав Л. другою унікальною пам`яткою Непалу після Евереста (1959).

Життю нашого земляка присвятили книги низка авторів: британець Д. Дойч – «Мій Катманду»,

француз М. Піссель – «Тигр на сніданок», китаянка Х. Сюїн – «Гори залишаються молодими».

Серед друзів та близьких знайомих Л. – Е. Голіцин, Д. Неру, А. Крісті та Ф. Саган, М. Піссель, І.

Ганді, В. Терешкова, Х. Карлос, Г. Баланчін, А. Матісс, А. Дерен, Ж.-П. Бельмондо, С. Лифар, К.

Біхара, М. Рана, Л. Масін, Н. де Валуа, Б. Романов, І. Стравінський, І. Бергман, Л. Томас, Ж.

Кокто, Е. Хіларі, Н. Тенцінг та ін.


***

ДАРУВАТИ ЩАСТЯ ІНШИМ

, з життєвого кредо Б. Лисаневича

Є єдина річ у світі, яка має справжнє значення. Її суть у тому, скількох людей ви можете зробити

щасливими.


УСІМ Я ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ РОСІЙСЬКІЙ РЕВОЛЮЦІЇ, зі спогадів Б. Лисаневича

Наша сім’я жила в Одесі. У мене було три брати, я був наймолодшим. Наш будинок в Одесі стояв

на околиці міста, між іподромом і кадетським училищем. Ці два місця зіграли найважливішу роль

в моєму житті в Одесі.

...Барикади усіяли місто, над кожною майоріли строкаті прапори. Стріляли з усіх боків. У одній з

таких безладних перестрілок я був поранений.

Голод, тиф і революція рано примусили мене зрозуміти відносність всіх цінностей..., коли за

золотий сервіз можна було одержати лише буханець хліба.

...На перегляді був сам Дягілєв. Ніколи раніше я не виконував подвійного піруету, проте перед

Дягілєвим я злетів.

...Закінчилася ера – помер Дягілєв. Мене попрохали повідомити цю сумну звістку Ганні Павловій.

Вона непритомніє на моїх руках.

...Я не міг повірити, що відчуття гармонії і краси, яке я випробовував на сцені, могло існувати в

реальному світі. Я був зачарований Сходом.

Лише використовуючи кліше, могли змалювати Катманду, місто, в якому більше храмів і

святилищ, ніж будинків, і богів більше, ніж людей. Місто, де ...дівчата заручуються з деревом Бел, і, отже, ніколи не стають вдовами, бо шлюб з чоловіком – це second-hand, оскільки справжній і

єдиний чоловік – тільки дерево.

У першу ж ніч я зустрів леопарда на вулиці Катманду, а за долиною – Азію Кіплінга, суміш Китаю

й Індії, облямовану в пейзаж, перед яким тьмяніє Швейцарія. Екзотика і краса цієї країни

назавжди підкорили моє серце.

...Усім я зобов’язаний російській революції. Не будь її, я б повторив шлях своїх братів: відслуживши в імператорському флоті, розводив би потім скакових коней в нашому родовому

маєтку на хуторі Лисаневичівка під Одесою.


ЖИВ, МОВ НА ВОКЗАЛІ, зі спогадів Д. Дойга

Коли я підіймався вузькими гвинтовими східцями до Бориса, ніколи не знав, з ким можу

зіткнутися у вітальні, – це могли бути А. Крісті або Ф. Саган, принц Карлос або Хіларі.


ВІДКРИВ НЕПАЛ СВІТОВІ, з розвідки О. Полегкого «Борис Лисаневич»

Борис зав`язав дружні стосунки з багатьма магараджами Індії і взагалі з впливовими людьми.

Багато хто звертався до нього за консультаціями, по допомогу чи просто за дружньою порадою.

Навіть через багато років по тому, ім`я Бориса Лисаневича слугувало найкращою рекомендацією

для багатьох, хто приїздив у Калькутту.

...Борис познайомився з королем Непалу – Трибгуваном і взяв участь в політичному перевороті. В

результаті в цій гірській країні було відновлено стару монархію династії Шах.

Сам Лисаневич уперше потрапив у Непал в 1951 році на весілля сина короля Трибгувана, куди

його доставили на особистому літаку короля. Дивовижна краса долини Катманду відразу

зачарували невтомного шукача пригод та нових обріїв.

Навесні 1955 року Борис отримав прохання від туристичної фірми «Томас Кук і сини» домовитися

з непальською владою про відкриття віз для трьох груп туристів знаменитого круїзу на «Каронії».

Після довгих вмовлянь та енергійного лобіювання, Борисові вдалось переконати короля...

Для місцевих жителів така кількість «білих містерів» одразу була не меншою екзотикою аніж, загублене в часі королівство – для іноземців. Відразу після прибуття, туристи метнулися в місцеві

крамнички, скуповуючи все на своєму шляху. Король був так шокований споживацьким

ентузіазмом туристів, що в той же день наказав в подальшому видавати візи всім охочим відразу

по прибутті.

Цим привілеєм може скористатись кожен охочий і сьогодні.


ВЕЛИКЕ МАЙБУТНЄ, з журналу «Лайф» за березень 1955 р.

Перші групи західних туристів відвідали загадковий і далекий Непал.

...Розташований в самому серці Гімалаїв Непал був практично закритий для іноземців. Проте

недавно Борис Лисаневич, британський підданий російського походження, зумів узяти в оренду

палац в Катманду і переобладнав його в «Royal Hotel». Все устаткування – від каструль і до

змиваючого туалету – було доставлено літаками. Потім завдяки зусиллям Лисаневича було

одержано королівський дозвіл відвідати Непал для декількох груп агентствами «Томас Кук».

Експерти вважають, що у цієї країни величезне туристичне майбутнє.


ТАЄМНИЙ РАДНИК КОРОЛЯ, з кореспонденції в журналі «Пасаж»

Постать Б. Лисаневича, «таємного радника» короля, набувала в Непалі все більшого значення.

Цього посилення стали побоюватися навіть деякі представники феодальних кланів.

...У будинку сина Бориса Алекса, де авторові цих рядків вдалося побувати в гостях, зберігаються

унікальні фотографії. Ось, наприклад, на одній з них знято 5 осіб: королівська сім’я, Дж. Неру, І.

Ганді і... «таємний радник» монарха – Б. Лисаневич.

Все це – докази його дружніх зв’язків з видатними людьми планети.


ЛЮБИВ УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ТАНЦІ, з дослідження В. Кленова «Одесит з Катманду»

Після завершення одеської альпіністської експедиції на Дхаулагірі, організованої одеситом-

альпіністом і президентом банку «Порто-франко» Мирославом Торосяном, я, один з її учасників, бродив Тамелою, туристським «гетто» Катманду. «Хелло, рашен, – звернувся до мене продавець в

книжковому магазині. – Це книги про Бориса з Росії».

...Його ім’я зустрічалося в книгах знаменитих альпіністів і мандрівників, у всіх путівниках

Непалом.

...Живучи в Катманду, він був близький до всіх трагедій і успіхів багатьох експедицій. Його

гостинність і легендарна щедрість заслужили подяку багатьох знаменитих альпіністів і

мандрівників, котрі назавжди стали його друзями. У його шкатулці зберігалися камені майже зі

всіх вершин Непалу, а також величезна колекція грамплатівок – від музики Стравінського до

народних танців його батьківщини України.

У його колекції зберігалася незвичайна гвинтівка «Alka Seltzer», що стріляла кулями з снодійним і

призначена для полювання на єті, «снігову людину» (закон Непалу забороняє його вбивство).

...Найбільшим пам’ятником Борисові Лисаневичу, одеситові, який став частиною Непаліани, є

тутешній іноземний туризм, батьком якого він є.


МАЙЖЕ ФОЛЬКЛОРНИЙ ПЕРСОНАЖ, з статті М. Листопадова «Наша людина в Катманду»

Крім туризму, Лисаневич вважається відкривачем і в інших сферах життя Непалу. Він першим

почав вирощувати в королівстві моркву, буряк, шпинат, полуницю. І навіть досяг успіхів в

розведенні породистих свиней. Про останню його «епопею» мені розповіла американська

журналістка Барбара Адамс, яка багато років живе в Непалі. ...Лисаневич виписав свиней породи

«біла йоркширська» мало не з Англії й організував ферму в долині Катманду, на своїй, як він її

називав, дачі.

Борис мав звичай давати найкрупнішим свиноматкам імена своїх близьких приятельок. Із сміхом і

не без задоволення Барбара згадувала, що вона сама удостоїлася такої честі, разом з пані, котра

була послом США.

Проте не у всіх своїх починаннях Борис мав успіх. Не вийшло з спробою налагодити в Непалі

виробництво спиртного.

Звичайно, в індуїстському королівстві чаркування не дуже поширене. Проте наш земляк узявся за

цю справу. У виробництво, природно, без сплати акцизу, були залучені вельми впливові в країні

особи. Ідея Бориса полягала в тому, щоб спрямувати виготовлення міцних напоїв в законне русло і

тим самим поповнити державну скарбницю, та й самому не залишитися у програші. Вдалося

одержати карт-бланш від короля. Здавалося, успіх. Та ба! Впливові «самогонники» не хотіли

втрачати свої надприбутки. На декілька місяців Бориса навіть запроторюють під варту. Врятувало

звернення про помилування до короля Махендре.

...Незвичайне життя Лисаневича обросло міфами. Загалом, Борис Миколайович став, по суті

справи, фольклорним персонажем.