ЛЕЩЕНКО Петро Костянтинович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Музикант, естрадний співак, танцюрист. Псевдонім – Петруччо Мартинович.
З міщанської родини.
Народився 3 липня 1898 р. в с. Ісаєвому Херсонської губернії Російської імперії (нині –
Миколаївський район Одеської області України).
Загинув в ув’язненні на будівництві Дунайського каналу 16 липня 1954 р. Місце поховання – не
відоме.
Навчався в Кишинівський школі прапорщиків (1914), Паризькій балетній школі (1923).
Керував естрадним ансамблем, був столяром, півчим, помічником соборного регента, мийником
ресторанного посуду.
Учасник Першої світової війни (1914-1916), зазнав тяжкого поранення.
Як співак і танцюрист дебютував в одному з кишинівських ресторанів (1915).
Серед найвідоміших пісень – «Синя рапсодія», «Скажіть чому», «Вечірній дзвін», «Не йди»,
«Чорні очі», «Надя-Надійка», «Міранда», «Дзвоник», «Серце мами», «Бурлака», «Залишся», «Біля
лісу», «Ти їдеш п’яна», «Забути тебе», «Давай попрощаємося», «Похмура неділя», «Примхлива, уперта».
Всього на рахунку нашого земляка – понад 180 грамофонних дисків.
Що стосується особистого життя, то Л. дуже рано втратив батька (1901); розлучився з першою
дружиною З. Закіт (1944); зазнав арешту і засудження як «ворог народу та за співпрацю з німцями
під час війни» (1951); «за зраду та шлюб з іноземним підданим» засуджено до 25 років
позбавлення волі і заслано до одного з уральських концтаборів його другу дружину В. Білоусову
(1952). Остання була звільнена за відсутністю складу злочину (1953).
У м. Москва перша платівка вийшла у фірмі «Мелодія» (1988).
Серед друзів та близьких знайомих Л. – І. Бунін, О. Строк, М. Мар’яновський, А. Баянова, З.
Бєлостоцький, Ф. Шаляпін, О. Вертинський та ін.
***
НАЙДОРОЖЧЕ,
з життєвого кредо П. Лещенка
Найдорожче для кожної людини – Батьківщина.
БАСИ ГОЛОСНІШЕ, романс П. Лещенка «Андрійко»
Эх, Андрюша, будь же добрым малым
И на гармошке двинь-ка посильней.
Чтоб печали заглушить мотивом бравым,
Растяни, развернися веселей.
Эх, Андрюша, жару поддавай-ка,
Басы звучней и громче нажимай!
Полечу вихрем в пляске молодецкой,
Эх, Андрюша, жизни больше дай!
Эх, Андрюша, жару поддай-ка,
Басы звучней и громче нажимай!..
Полечу вихрем в пляске молодецкой,
Эх, Андрюша, жизни больше дай!
З НИМ МЕНІ НЕ ЗРІВНЯТИСЯ, зізнання Ф. Шаляпіна
Далеко мені до гонорарів Петрика Лещенка!
ОКРІМ БАТЬКІВЩИНИ, з статті «Лещенко Петро Костянтинович» на sjogodni.org.ua
Після вікової мутації голосу Лещенко перемінив амплуа: майже п’ятнадцять років він танцював, спершу один, потім разом із дружиною – випускницею паризького хореографічного училища
Зінаїдою Закіт.
Записані на ризькій студії «Белаккорд» платівки розходилися всією Європою. Родина тим часом
перебралася до Бухарест, де Лещенко відкрив спочатку невеликий ресторан «Наш будиночок», а в
1935 р., коли він став знаменитим після виступу на англійському радіо, – фешенебельний ресторан
«Петро Лещенко», у якому виступав щовечора. Платівки із записами Лещенко випускалися на
чотирьох континентах, буквально у всіх країнах, крім його батьківщини.
ЗАЛ ВИБУХНУВ ОВАЦІЯМИ, з розвідки Л. Кудрявцева «Король танго»
У Ризі в 40-х роках ХІХ ст. на вулиці Вапняній в кафе «АТ», що належало батькові Зінаїди Закіт, дружини Петра Лещенка, грав невеликий оркестр. Виступали артисти, а програму вів
неперевершений конферансьє Всеволод Орлов. Артист Костянтин Сокальський згадував, як за
столиком саме цього кафе, де сиділи Всеволод Орлов, Оскар Строк, і народилася думка про те, щоб організувати сольний виступ Лещенка. Артиста вмовили на співпрацю, а Строк зобов’язався
допомогти з репертуаром.
Через два тижні в кафе відбувся концерт. Перші дві пісні особливого успіху не мали, але коли
оголосили, що буде виконано «Моє останнє танго» Оскара Строка, публіка, знаючи, що в залі
знаходиться автор, стала голосно аплодувати, звертаючись до нього. Композитор піднявся на
сцену, сів за піаніно...
Після натхненного виконання зал вибухнув нескінченними оваціями.
БУРЖУАЗНА МУЗИКА, з статті Л. Кудрявцева «Російський Орфей»
Популярність цього співака, відомого виконавця російських, українських,
