КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Кузнецова Мария [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

КУЗНЄЦОВА Марія Миколаївна


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Оперна і камерна співачка (ліричне сопрано), балерина, виконавиця народних танців, громадський

діяч. У різні часи до її дівочого прізвища додавалися прізвища чоловіків – Бенуа, Карепанова, Массне.

З дворянської родини. Батько, Кузнєцов М., – художник.

Народилася в 1880 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр однойменної

області України).

Померла 26 квітня 1966 р. в м. Парижі (Франція). Похована на цвинтарі Сен-Женев’єв де Буа.

Була співачкою петербурзьких оперної антрепризи князя А. Церетелі (1904-1905), Маріїнського

театру (1905-1915; 1916-1917), Шведського і Датського королівських оперних театрів (1919),

паризької Російської приватної опери (1929-1933), музичним радником Барселонського оперного

театру.

Учасниця «Російських сезонів» С. Дягілєва (1914).

Наша землячка – перша виконавиця партій Февронії («Оповідь про невидимий град Кітеж» М.

Римського-Корсакова, 1907), Клеопатри («Клеопатра» Ж. Массне, 1914), вона першою

познайомила російських слухачів з оперою «Таїс» Ж. Массне.

Також виконувала партії Тетяни («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Маргарити («Фауст» Ш.

Гуно), Антониди («Життя за царя» М. Глинки), Ольги («Русалка» О. Даргомизького), Махай

(«Дубровський» Е. Направника), Віолети («Травіата» Д. Верді), Джульєтти («Ромео і Джульєтта

Ш. Гуно), Снігуроньки («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Ельзи («Лоенгрін» Р. Вагнера).

Массне спеціально К. написав свою оперу «Клеопатра».

Як балерина дебютувала партією Маргарити («Фауст» Ш. Гуно) в петербурзькій оперній

антрепризі князя А. Церетелі (1904).

Паризька музична громадськість урочисто відзначила 30-річчя творчої діяльності К. (1934).

У Хельсінкському музеї театру зберігаються листи нашої землячки до Георга Ге.

Не сприйнявши більшовицького режиму, емігрувала: спочатку до Скандинавії (1918), а потім –

Франції (1920).

Серед друзів та близьких знайомих К. – Л. Собінов, І. Мечніков, Ф. Шаляпін, С. Лифар, М. Фігнер, І. Тартаков, М. Черкаська, Е. Купер, А. Больська, Г. Поземковський, Л. Бакст, С. Дягілєв, О.

Преображенська, І. Єршов, М. Фокін, І.Білібін, М. Штейман, К. Коровін, Р. Болеславський, Ф.

Литвин та ін.


***

СПІВАЮЧІ СІДНИЦІ

, з творчого кредо М. Кузнєцової

Нинішнім артистам талант не потрібен – вони грають задом, грудьми тощо.

ЯКИЙ ТОНКИЙ НАТЯК, з листа М. Кузнєцової Г. Ге від 21 жовтня 1927 р.

Забули Ви абсолютно Вашу Панію і донині жодного разу їй не написали. Ви знаєте, скільки у мене

клопоту було із-за квартири і всяких справ – з глузду можна було з’їхати!

Зараз я співаю тут в Опері з грандіозним успіхом, потім співатиму у Відні, а з Відня їду... до

Барселони, через Париж.

Читала в газетах, що Володимиров з Карсавіною танцюють в Ризі. Ви знаєте, він мені так і не

написав?!! Який тонкий натяк!

Цілу Вас, милий Жоржик, і часто про Вас думаю і люблю, як і раніше.

Ваша панія Марія Кузнєцова.


ХОЧУ СТВОРИТИ ОПЕРНУ СПРАВУ, з листа М. Кузнєцової Г. Ге від 16 жовтня 1928 р.

Ви знаєте, Жоржик, що у мене буде велика театральна справа, ми починаємо 27 січня в театрі

Champs Elysees. Підуть «Кітеж», «Салтан» та «Ігор», і якщо дасть Бог, все буде добре, то в травні і

червні поставимо ще дві опери і, можливо, «Младу» Римського, де головну роль грає балет. Я

хочу створити таку оперну справу, як у Дягілєва балетна.

Звичайно, для Вас, мій милий Жоржик, місце Ваше є і Ви можете написати князеві Церетелі якщо

бажаєте...

У нас вже є пропозиції на Лондон..., Швейцарію і Мілан...


УСІ ВОНИ – ШАНТАЖИСТИ, з листа М. Кузнєцової Г. Ге

Подумайте, Жоржику, Массне, француз, витратив чотири мільйони франків на російську справу,

прогодував п’ятнадцять місяців сто двадцять п’ять осіб, збагатив усіх і ось подяка йому і моєму

синові. Вони всі прошантажували Мішу і самі зруйнували таку дивну справу, ...усіляке бажання

відбили продовжувати справу!

...Піотровський у нас заробив двісті тисяч франків, а Фітельберг лише з Америки вислав своїй

дружині триста тисяч франків, не враховуючи життя там і покупок в Перу хутра та срібла.

ЧОЛОВІК МЕНІ ЩЕ ЗАПЛАТИТЬ, з листа М. Кузнєцової Г. Ге в 1931 р.

Дуже було важко налагодити відносини і справи з моїм чоловіком, але завдяки моєму

надзвичайному терпінню і витримці я все влаштувала. Наніс він мені стільки образ, що навіть

думати про це не хочеться, і в душі залишилася гіркота і туга, але, дасть Бог, я примушу його за

все це заплатити і дорого...


ШАЛЯПІН ЗМУШЕНИЙ ХАЛТУРИТИ, з листа М. Кузнєцової Г. Ге в 1932 р.

Тут з театрами відбувається щось жахливе, та ...й усюди! Подумай, Шаляпін в Opera-Comique не

робить зборів: півтеатру зайнято, потім він став співати в Тулузі, Руані тощо по халтурах. Прямо

ганьба!

Що ми, артисти, робитимемо, я не знаю?! Одна надія, що ця світова криза припиниться, інакше ми

пропадемо.


ЯКИЙ ЖАХ – СТАРІСТЬ, з листа М. Кузнєцової Г. Ге від 4 серпня 1957 р.

Мій дорогий Жорженька, я така рада, що тобі краще... Я ось, рідний, шалено страждаю, у мене

emphysem’а легенів, задихаюся, не можу ходити, але так вправно приховую, що Боборикіни, та

найближчі знайомі це знають. Ходжу, мов черепаха, зупиняюся перед вікнами магазинів, аби

відсапатися. Який жах – старість, нікому ти більше не потрібен, все позаду, а попереду кінець

життєвої дороги, і лише й благаєш Бога, щоб не бути рамоликом.

...Йди до Опери, будь зухвалим і говори, що ти шкутильгаєш за наказом лікаря, але можеш вже

чудово ходити. У нас справжніх артистів немає, останній, Sacha Guitry, помер…

...Така співачка Maria Calos, вона вийшла заміж за мільйонера, головного акціонера Scala de

Milano, вигнала всіх співачок і оголосила себе найкращою співачкою в світі і купує газети і

робить божевільну рекламу.


НЕЙМОВІРНО ГАРНА ЖІНКА , зі спогадів С. Левіка

До мене, ледь похитуючи стегнами і обдаючи теплом своїх променистих очей, підходить

незвичайно гарна жінка в ...незвичайно гарному туалеті і колосальних розмірів капелюсі з

величезним страусовим пером. Ось вона яка в житті! Ще краща, ніж на сцені!

...Вона не рекомендується – хіба хтось може її не знати?


ПРОСТО СЕНСАЦІЙНА ПРЕМ’ЄРА, зі спогадів Г. Євреїнової

Прем’єра ...стала сенсацією. Як це бідні емігранти могли здійснити таке диво ансамблю, таких

солістів, такий хор, такий балет?

...Жила вона надзвичайно бідно. ...Я була пригнічена всією обстановкою, яка оточувала цю колись

таку блискучу і багату жінку.


УСПІХ БУВ НАДЗВИЧАЙНИЙ, зі спогадів Н. Тихонової

Сезон відкрився оперою Бородіна «Князь Ігор» за участю найкращих російських співаків і

співачок, які відгукнулися на заклик Кузнецової зі всіх країн Європи. «Половецькі танці» були

відновлені самим Фокіним. Романов танцював головного воїна. Успіх був надзвичайним.

...За «Князем Ігорем» був «Цар Салтан», який абсолютно звів з розуму і пресу, і публіку, потім

«Снігуронька» і «Град Кітеж».


УСЯ ПРЕСА – ПРОТИ НЕЇ, з листа К. Сомова сестрі

Трупа Кузнєцової-Массне розпалася, і був грандіозний скандал. Трупа після поневірянь ледве

дісталася голодною до Парижа і подала їй позов.

...Уся преса проти неї.

СТАЛА ХРЕЩЕНОЮ ДЛЯ ЗНАЙДИ, з кореспонденції С. Глезерова «Донька дороги, донька

в’язниці, донька оркестру»

І ще одна зворушлива історія. Цього разу про «доньку оркестру». Справа була в 1906 році.

Дівчинку-знайду побачили біля ...правління Товариства оркестрових діячів. Сюди, в правління, і

принесли малятко. Саме в цей час йшло засідання товариства, і серед його учасників виникла

думка узяти дитину на виховання. Думку тут же прийняли одноголосно, і всі члени товариства

погодилися на маленькі вирахування з своїх заробітків до фонду «доньки оркестру».

Хрещеним батьком став відомий диригент і піаніст Олександр Ілліч Зілоті, а хрещеною матір’ю –

оперна співачка і балерина Марія Миколаївна Кузнєцова-Бенуа.

Дитину назвали Євгенією.

РОСІЙСЬКА ДУНКАН, з статті В. Шелохаєва в «Енциклопедії російської еміграції»

Гнучкий рівний сильний голос широкого діапазону, неабияке акторське дарування, яскрава і

приваблива сценічна зовнішність дозволяли артистці однаково успішно утілювати

найрізноматніші образи.

Еталоном став вже прославлений на той час Шаляпін, з яким вона вперше зустрілася в спектаклі

«Фауст» (новий літній театр «Олімпія», антреприза Е. Кабанова і К. Яковлєва (1904): пізніше

Шаляпін запросив її на роль Тамари, коли в день свого бенефісу зважився вперше виступити на

сцені Маріїнського театру в баритоновій партії Демона в однойменній опері А. Рубінштейна

(1905).

Надалі, неодноразово виступаючи з Шаляпіним, співачка постійно користувалася його порадами,

як на сцені «розгортати» жест, психологічно наповнюючи і обіграє його, як працювати над

зовнішнім малюнком ролі, дикцією і інтонацією. Під впливом Шаляпіна першою із співачок-

актрис на сцені Маріїнського театру почала боротьбу з оперними штампами.

К. були надзвичайно близькі новаторські ідеї, намагаючись розвивати їх на спеціальних

пластичних вечорах, вона заслужила титул «російської Дункан».

Достатньо швидко набула популярності за кордоном. Перші її гастролі в січні 1908 р. в

паризькому «Grand-Opera» пройшли з грандіозним успіхом. У «Лоенгріні» (постановку спеціально

відновили для гастролей К.) їй довелося виконувати на біс арію Ельзи і дует з Ортрудою, а на

«Фаусті» паризька публіка буквально шаленіла після сцени і арії з перлами і останньої дії.

...К. упокорювала слухачів не лише чудовою сценічною грою, а й високою співецькою культурою.

Вона збагатила блискучу італійську техніку вокалу співучістю української мови.

Участю в прем’єрі опери Чайковського «Черевики» (Оксана) на Маріїнській сцені артистка

викликала бурхливе захоплення: сама українка, вона брала всім – чарівною зовнішністю,

співучістю, а в сцені з танцем просто не мала суперниць.


МАЛО НЕ ПОХОВАЛИ В СПІЛЬНІЙ МОГИЛІ, з розвідки Н. Дунаєвої «Не забувайте Вашу

Царицю-Панію»

Восени 1918 року Левік зустрів Кузнєцову в черзі до відділення Петроградського Наркомінсправу: вона збиралася виїжджати до Франції. Показавши парасолькою на похмуре небо, Марія

Миколаївна сказала: «Бачите, яка погода? Проясниться трохи, і я приїду. На той час і нове життя

налагодиться» .

...Коли ж в останніх числах березня 1966 року Марія Миколаївна померла, виявилось, що, «якщо

терміново не зібрати потрібну суму, то колишню артистку Імператорських театрів, директрису

Російської опери в тощо, поховають на казенний рахунок, тобто в спільній могилі» . Гроші

зібрали, і 15 чоловік провели її на цвинтар.

Як дійшла вона до убогості? Що сталося з її сином? Були у неї внуки чи якась інша рідня? Що

трапилося з друзями, зворушливе ставлення яких її так радувало?

Поселив би її в Хельсінкі вірний друг «Жорженька», якби був живий? І чи забажала б вона цим

скористатися?

На ці запитання ми не зуміли знайти відповіді...