ОПИНИВСЯ В ТОВАРИСТВІ КАРМЕНІВ, з листа К. Чуковського М. Чуковському
Друга половина квітня 1924 р. Ленінград
Милий Коля. …Візьмемо найголовніше: вірші. Це для мене термометр твого духовного розвитку. І
ось я бачу вражаючу річ: з 1918 по 1922 року ртуть піднімається: ти розвивався, ріс, кріпшав і
раптом зупинився. Все, що ти написав за цей рік, – є варіація колишнього. Ні нових тем, ні нових
горизонтів. І ти сам знаєш, що причина цієї зупинки – Марина.
…Ти навіть не уявляєш собі, до якого ступеня вузьке й тісне те коло, в якому ти тепер обертаєшся.
Це коло звузиться ще більше, якщо ти одружишся.
У цьому я твердо переконаний. Я упевнений, що якби я так рано не потрапив в полон копійок і
ганчірок, з мене, звичайно, вийшов би дуже хороший письменник: я багато займався філософією, жадібно вчився, а став фейлетоністом, по п’ятаку за рядок, опинився в товаристві Карменів і
Ольдорів.
ДОСТАВЛЯВ ВОДУ ПОВСТАЛИМ МАТРОСАМ, за матеріалами радіопрограми «Острови»
У 1905 році Лазар Мойсейович Кармен разом з Корнієм Чуковським вночі на човні возив
повсталим матросам броненосця «Князь Потьомкін» прісну воду, якої їх позбавило командування
флоту.
У 1918 Кармена-старшого, «одеського Горького», як його називали, заарештувала контррозвідка
Денікіна. Лазаря Мойсейовича у в’язниці били і катували, так що після звільнення він прожив
зовсім недовго.
Після смерті батька сім’я залишилася нужденною. Друзі Лазаря Кармена допомогли видати збірку
його оповідань. На виручені гроші вдова з двома дітьми переїхала до Москви.
ЧИ ТО НАПІВПРАВДА, ЧИ ТО – НАПІВБРЕХНЯ, з статті Л. Мельниченка «Невідомі листи
Корнія Чуковського»
Наведу фрагмент з книги Г. Островського «Одеса, море, кіно», де приводяться спогади Романа
Кармена про розповіді його батька: «Разом з Корнієм Чуковським таємно, ночами, возили
повсталим матросам воду на броненосець. Це могло коштувати їм життя».
Як випливає з цього фрагмента, виявляється, був ще один учасник поїздки до броненосця! Це
одеський знайомий Чуковського – Лазар Кармен, батько Романа Кармена.
Якщо ж звернутися до опублікованого 1991 року «Щоденника» Чуковського, то в ньому ми не
знайдемо опису поїздки до повсталого броненосця.
І ЛАЗАР НА ЛИЖВАХ, з листа К. Чуковського М. Гольдфельд
4.2.1916
Дорога. Скоро – за годину – Стокгольм. До цих пір ми їдемо нескінченною Куоккалою, хоча
проїхали вже чотири Білоострова, де наші паспорти вивчалися цілими годинами. Так і здається,
що он тією стежиною пройде-пропливе Валентина Блинова, а по цій промчить на лижвах Кармен.
Ті ж сосни, ті ж огорожі.
