Ашешов Николай (fb2)





АШЕШОВ Микола Петрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Прозаїк, журналіст. Псевдоніми – А. Ожигов, Пончь.

З родини тимчасових купців.

Народився 11 (23) грудня 1866 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 9 березня 1923 р. в м. Петрограді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ).

Закінчив третю одеську гімназію (1885), юридичний факультет Московського університету (1891).

Працював адвокатом, обирався секретарем Нижньогородського товариства розповсюдження поча-

ткових знань, де-факто редагував «Самарську газету» (1893-1895), виконував обов‘язки керівника

газети «Нижегородський аркуш» (1895-1898).

Друкувався в газетах «Кур’єр», «Самарська газета», «Російське життя», «Нижньогородський

аркуш», «Сучасне слово», «Північний кур’єр», «Товариш», журналах «Нове слово», «Освіта»,

«Сучасний світ».

Як літератор дебютував серією статей в петербурзькій газеті «Російське життя» (1892).

В «Самарській газеті» з’явилися фейлетони та оповідання А., а також роман «Буремне болото»

(1893).

Наш земляк – автор п’єс «В золотому домі» (1910), «Біля мільйонів» (1913), збірки оповідань «Ра-

ни кохання» (1914), повісті «Вороги» (1914). Написав та опублікував він і книгу «Т. Г. Шевченко.

Життя поета» (1919).

А. зазнав переслідувань з боку влади – його двічі висилали з Москви. Вперше за участь в

студентських хвилюваннях (1890), вдруге – за «зв’язок з політично неблагонадійними особами»

(1893). І якщо «дебютне покарання» в Нижньому Новгороді тривало недовго, то в Самарі

прийшлося провести принаймні три роки.

Розпочату публікацію його роману «Буремне болото» заборонили з цензурних міркувань.

Серед друзів та близьких знайомих А. – В. Короленко, М. Горький, Д. Заславський, Є. Чирикова, О. Толстая, О. Амфітеатров, С. Гусєв, Р. Ціммерман, М. Григор’єва, Н. Маслова, М. Анненський

та ін.


***

БЕЗ ПРИМАР ТА ІЛЮЗІЙ,

з творчого кредо М. Ашешова

Матеріалістична теза розсіює непотрібні примари і ілюзії.


МОРАЛЬ НЕГІДНИКІВ, з статті М. Ашешова «Замість демона – лакей (В. В. Розанов)»

У галереї безсмертних творінь російської художньої літератури є низка типів, з якими думка

мимоволі зближує даного письменника, мабуть, з часів книгодрукування...

Проте якщо взяти перший яскравий тип лицемірства, Іуду Головльова, – яким він здасться

неяскравим порівняно з Розановим. Їх, щоправда, зближують дві якості – відвертість і здирництво.

Але в Іуди все ж таки виявилася совість, хоча й здичавіла, однак все ж таки совість. Вона була

«загнана і мовби забута». І врешті-решт прокинулася.

Яка наївність! «Я не негідник, щоб думати про мораль».


ПЕРЕМОЖНА ПІСНЯ ЖИТТЯ, з рецензії М. Ашешова на поему Л. Андрєєва «Життя Василя

Фівейського»

Коли ...гіпноз і ...страхіття, який навівається талантом письменника, проходить, а допитлива думка

аналізує поему всю, цілком, то дзвінко починає співати в повітрі переможна пісня життя і яскраво

виділяється заклик до розумної осмисленої боротьби, до якої кличе письменник крізь символи і

туман свого чудового твору.

ВИМАГАЮ ОСОБИСТОГО НАГЛЯДУ, з таємної телеграми самарського поліцмейстера

приставу міста

Милостивий Государ, наказую особисто постійно наглядати за Ашешовим. Додатково доручаю

Вам таємно спостерігати, чи не вступить Ашешов у розпорядники друкарні Новикова і

завідування «Самарською газетою».


ДВА РОКИ ПІД ПИЛЬНИМ ОКОМ, витяг з архіву канцелярії Нижньогородського губернатора

Довідка про політичних ув’язнених, які відбувають покарання в Нижньогородській в’язниці Д. В.

Тихомирова, І. В. Цвєткова, П. Б. Нелідова і осіб, які перебувають під наглядом поліції М. П.

Ашешова й А. В. Тихомирову.

17 червня 1893 – 17 липня 1895


НАПРУЖУВАВ ЖАНДАРМСЬКЕ УПРАВЛІННЯ, з розвідки Л. Соловйової «Про Толстого»

Під час відвідин Самари Олександра Леонтіївна з сином часто приходила до Миколи Петровича

Ашешова. Їх дружба була заснована на спільній роботі в «Самарській газеті». Тут О. Л. Толстая

активно друкувала свої нариси і розповіді з народного побуту.

...Тепер необхідно сказати про М. П. Ашешова. Відомості про нього, достатньо вичерпні,

містяться в документах Губернського Жандармського Управління Самари. З них ми дізнаємося, що Микола Петрович Ашешов, помічник присяжного повіреного, закінчивши юридичний

факультет Московського університету з дипломом 1 ступеня, в 1892 році був привернутий

Московським Жандармським Управлінням до дізнання як обвинувачений в державному злочині.

Згідно статті 416 Статуту Кримінального Суду відданий під особливий нагляд поліції і висланий з

Москви. За прохідним свідченням М. П. Ашешов прибув до Самари в січні 1893 року.

Рід занять визначений був так: адвокатура і літературна праця. Насправді ж М. П. Ашешов в

Самарі адвокатурою займатися не став, віддавшись цілком