АРТАМОНОВ Леонід Костянтинович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Військовий, мандрівник, письменник.
З дворянської родини. Батько, Артамонов К., – начальник Гусятинської прикордонної поштової
станції.
Народився 25 лютого 1859 р. на х. Каприця Анан’ївського повіту Херсонської губернії Російської
імперії (нині – в межах с. Затишшя Котовського району Одеської області України).
Помер 1 січня 1932 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ). Похований на
Волковому цвинтарі.
Навчався в Немирівській гімназії (1869-1870), закінчив київську Володимирську військову
гімназію (1870-1876), навчався в 2-му військовому Костянтинівському училищі (1876-1878),
закінчив Михайлівське артилерійське училище (1878-1879), Миколаївську інженерну академію
(1882-1885), академію Генштабу (1885-1888).
Служив Кавказькому (1888-1890), Закаспійському (1890-1900) військових округах, Квантунській
області (з 1900), комендантом Кронштадтської фортеці (1910-1911), командував корпусом в армії
генерала Самсонова (1914), тимчасово командуючий однією з Сибірських стрілецьких дивізій
(1917), працював чиновником Московської Ради (1918-1921), інженером Московського комітету
державних споруд (1921-1927).
Входив до складу російської експедиції до Абіссінії (1897-1898).
Учасник російсько-японської війни (1904-1905).
Член Імператорського Руського географічного товариства (1882).
Член Передсоборної ради Помісного Собору.
Кавалер російських орденів Св. Станіслава 3-го ступеня з мечами і бантом (1881), Св. Ганни 4-го
ступеня (1881), Св. Ганни 3-го ступеня з мечами і бантом (1882), Св. Володимира 3-го ступеня
(1899), Св. Станіслава 1-го ступеня з мечами (1904), Св. Ганни 1-го ступеня з мечами (1905), Св.
Володимира 2-го ступеня (1909), Білого Орла (1913), Св. Олександра Невського (1916),
французьких офіцерського хреста ордена Почесного легіону (1897) і Великого офіцерського
хреста ордена Нішана (1899), ордена Ефіопської зірки 2-го ступеня (1899).
Кавалер Золотої медалі ім. Ф. П. Літке.
Нагороджений Золотою зброєю (1901).
Перу А. належать наступні доробки: «Збройні сили Сербії» (1911), «Персія як наш супротивник в
Закавказзі» (1889), «Афганістаном. Гератська провінція» (1895), «Поїздка до Персії» (1894-1897),
«Збірник маршрутів в районі Ольти – Саганлуг – Ерзерума» (1890), «Військово-географічний
нарис Північного Азербайджану» (1890), «Ефіопією до берегів Білого Нілу» (1979).
Наш земляк також автор статей «Як я потрапив в хащі Африки», «Донці на Білому Нілі».
Залишив він по собі і спогади «Моя автобіографія (для моїх рідних дітей)».
Серед друзів та близьких знайомих А. – Ю. Шокальський, О. Булатович, О. Куропаткін, С.
Ольденбург, П. Власов та ін.
***
МАНДРУВАТИ
, з життєвого кредо
Л. Артамонова
З юних років мав бажання мандрувати світом, особливо таємничими, невідомими і не зіпсованими
багатолюдністю його частинами, побачити сьогодення, грандіозні гори, річки, моря і навіть океан.
ВАБИВ ПІВНІЧНИЙ КАВКАЗ, зі спогадів Л. Артамонова
Пробудилося прагнення побачити дальні, абсолютно нові місця... Мене вабило не стільки
Закавказзя і знов завойовані турецькі провінції..., скільки оспіваний Пушкіним, Лермонтовим і
графом Толстим Північний Кавказ. Я вирішив узяти одну з трьох вакансій в 20-у артилерійську
бригаду, штаб якої розташовувався в м. Владикавказі, а батареї розкидані уздовж шосе від
Владикавказу в м. Петровська.
ХОДЯТЬ АБСОЛЮТНО ГОЛИМИ, з щоденника Л. Артамонова
Усе населення цієї великої країни (Ефіопії – авт.) знає лише залізні вироби у вигляді списів, браслетів, кілець і ножів, які вони отримують через десяті руки шляхом обміну; ходять абсолютно
голими і ведуть життя цілком первісне, не маючи ніякого поняття про існування білих людей;
більшість домашніх знарядь виготовляють з дерева і кісток; солі абсолютно не вживають; харчується рибою, полюванням і хлібними злаками.
ОЗНАКИ НАРОДНОЇ ГОРДОСТІ, з рапорту Л. Артамонова
Абіссінці відрізняються від інших чорношкірих Африки усвідомленням державності і народної
гордості, близької до патріотизму... Це безперечні ознаки сили і перемоги.
НА НЬОГО МОЖНА ПОКЛАСТИСЯ, з листа О. Куропаткіна М. Обручеву
За своїми етичними достоїнствами, енергією, здібностями, науковою підготовкою, за
самостійністю характеру і умінням працювати полковник