Юрченко Василий (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:


ЮРЧЕНКО Василь Григорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Священик. В чернецтві – Варсонофій (1916). Зарахований до лику святих Російською

Православною Церквою (2008).

З селянської родини.

Народився 18 (31) серпня 1883 р. в с. Лозуватці Єлизаветградського повіту Оситнязької волості

Херсонської губернії Російської імперії (нині – Кіровоградський район Кіровоградської області

України).

Помер 17 жовтня 1954 р. в м. Херсоні СРСР (нині – адміністративний центр однойменної області

України). Похований на міському цвинтарі.

Закінчив Новгородківську церковно-вчительську школу (1904), Херсонську пастирсько-

місіонерську семінарію (1915).

Був учителем Олександрійської початкової школи (1904-1907), Києво-Печерської лаври (1907-

1915), ігуменом Свято-Григорівського Бізюкового монастиря (1915-1920), священиком храму с.

Високі Буєраки поблизу Єлизаветграда (1921-1923), місіонером з боротьби з обновленством

Олександрійського округу (1923-1924), настоятелем храму в ім’я Покрова Пресвятої Богородиці

(1924-1926), настоятелем в м. Первомайськ Одеської єпархії (1926-), кліриком краматорської

Свято-Покровської церкви (1948-1950), настоятелем херсонської Греко-Софіївської церкви (1950-

1951), настоятелем Троїцької церкви в с. Стара Збур’ївка Голопристанського округу Херсонської

області (1951-1954), священиком херсонського Катерининського собору (1954).

Уперше заарештований як «служитель культу» і відсидів декілька місяців у буцегарні (1920).

Удруге заарештований за «активну боротьбу з оновленцями» і майже рік посидів в

Олександрійській в’язниці (1923).

Утретє заарештований за «організацію народного бунту» (1924).

Удесяте заарештований за «релігійну діяльність», засуджений до 5-ти років ув’язнення і, зрештою,

провів в колимських Темниківських та Алатирських концтаборах удвічі більше (1931-1936).

Унадцяте заарештований як «служитель культу» і на 5 ровів засланий на Колиму (1936-1941).

Усього наш земляк зазнав «рекордних» 25 арештів.

День пам’яті 4 (17) жовтня.

Серед друзів та близьких знайомих Ю. – О. Гагалюк, Н. Петін, М. Пєтухова, Б. Старк, П. Чуніхіна,

Д. Стрижко, М. Ніколаєв, П. Тараненко, М. Піскановський, Г. Дерев’янченко та ін.


***

ДО ПОРЯТУНКУ,

з життєвого кредо В. Юрченка

Господь зберіг мені життя, аби багатьох нині я міг привести до порятунку.


БЛАГОСЛОВІТЬ, ВЛАДИКО, з листа В. Юрченка до владики Никона від 8 вересня 1950 р.

Благословите, дорогий Владико!

4 серпня був підписаний обопільний акт передачі і прийому Покровської церкви мною і

Архімандритом Онуфрієм. А з Краматорська я виїхав до Києва 4 вересня. Термін 2-місячної

відпустки, про яку я звернувся до Вашого Преосвященства і отримав відповідно до посвідчення

Єпархіальної Ради від 20/6 ц.р., ...збіг, перш ніж закінчилася моя робота з передавання парафії.

Я третій день в Києві.

Замість прохання про продовження відпустки надаю всього себе Вам, Своєму Владиці і

Єпископові Церкви Божої в повне розпорядження. Звеліть же завтра мені бути у Вас.

Благословіть!

Убогий Ігумен Варсонофій.


БАЧУ ВАС ОЧИМА СЕРЦЯ, з листа В. Юрченка П. Чуніхіній та її доньці

Я, убогий, завжди бачу Вас очима серця в образі Матері-вдови і дочки-сирітки, самотніх серед

людей і міста, котрі пристали до Непорушної стіни Матері Божої й осяяні Її вседержавним

Покривом.

Завжди відчуваю Вашу скорботу і потреби вдівства та сирітства.


ПОГИБЕЛЬ НАША – У ВОРОЖНЕЧІ, з листа-заповіту В. Юрченка духовним чадам

Наш порятунок – в любові один до одного, погибель наша у ворожнечі один до одного. Рятуйтеся

ж, милі... всі, всі...

...Любов один до одного є і те, щоб бажати блага один одному від чистого серця. Молитва один за

одного займає перше місце в бажанні блага.

Всі ми повинні жити не на догоду собі, а один одному; хто чим, коли і де може найбільш

підтримувати один в одному дух віри, надії і любові до Бога...

Дух святий та зійде на Вас, і Сила Всевишнього та осяє Вас як Сонце Землю і осяє всіх Вас,

плодоносних Богові слухняністю своєю.

Мир вам і Боже Благословення, уб. Варсонофій.


ПРИБУВ З ГРУПОЮ ЧЕРНИЦЬ, з доповідної уповноваженого к справах церкви п.

Чорноморченка

З призначенням в парафію Покровського молитовного будинку м. Краматорська Юрченка

Варсонофія (архімандрит), який прибув ...з групою черниць в кількості 40 осіб, до них

приєдналися колишні черниці, що проживали в місті. Така група при молитовному будинку

називалася сестринством.

Юрченко замінив колишню двадцятку особами з групи сестринства, залучив їх на різні посади в

молитовному будинку, розмістив на проживання в церковній сторожці і в квартиру, яка

знаходилася в одній будівлі з молитовним будинком, організував харчування для учасників хору і

посадовців, встановив в молитовному будинку служби, як в монастирській церкві. Учасники групи

одягалися в чорний одяг, щодня брали участь в службі, фактично це був неофіційний інститут тих,

хто чернечить при молитовному будинку.


ЗІГРІВАВ ГОСПОДЬ, зі спогадів П. Риндіна

У концтаборі, в Сарові, Варсонофій відмовлявся від будь-якої роботи в недільні і святкові дні, ні в

якому разі не давав змінювати свою зовнішність, його насильно стригли і збривали бороду. Він

ніколи не сумував, весь час присвячував молитві, знаходив сили утішати й підтримувати інших...

...Коли побитого о. Варсонофія залишили в сараї в п’ятдесятиградусний мороз, Господь сподобив

великої милості внутрішнього духовного осяяння, утішаючи й зігріваючи його.


ЗРАДІЛИ ЙОГО ПОЯВІ, зі спогадів Н. Чорнобиля

Якось святкового дня ми з батьком були на службі в Успенському соборі, бо мій батько й інші

члени нашої групи іноді відвідували обновленські храми, хоча й не причащалися там, побачили

незнайомого нам священика. Він був середніх років, привабливої натури, благовидної

зовнішності, високого зросту, з великою бородою, в окулярах, в чернечому одязі, з чотками в

руках.

Після служби ми підійшли до нього й запитали, хто він і звідки. Він сказав, що він ієромонах,

звуть його о. Варсонофій і що він належить до Тихонівської церкви. Ми дуже цьому зраділи, і

Миронов тут же запросив його до свого будинку.

На першу зустріч з о. Варсонофієм прийшли всі з нашої групи, і Варсонофій відкрив нам, що він

присланий в наше місто для боротьби з обновленством. Ми тут же вирішили організувати в місті

православну парафію й добитися, щоб нам повернули один з храмів, захоплених обновленцями.


ДУЖЕ ХВОРІВ, з статті В. Пасенка «Преподобний Варсонофій, сповідальник Херсонський»

Преподобний Варсонофій прожив в Харкові п’ять років – з 1926 р. по 1931 р. У 1927 році вийшла

декларація митрополита Сергія, багато віруючих з настороженістю поставилися до неї, і о.

Варсонофію з ще більшою старанністю доводилося трудитися на ниві Христовій, аби зберегти

стадо цілим і неушкодженим. У скрутних умовах, унаслідок посилення гонінь на церкву з боку

безбожної влади, о. Варсонофій, не втрачаючи ні хвилини, здійснював справу пастирського

служіння Церкви Христової: підтримував тих, хто слабів у вірі, укріплював немічних духом,

закликав до терпіння в сповіданні віри.

...Заліковувавши рани, одержані за десять років ув’язнення, він два роки пролежав в Магаданській

табірній лікарні і два роки – в лікарні бухти Находка. Звідки був перевезений в м. П’ятихатки

Дніпропетровської області.

У 1945 році о. Варсонофій переїхав до м. Харків на амбулаторне лікування. Ті, хто знав його

раніше, говорили, що отець зовні змінився, але внутрішньо залишився тим же.

З 1946 року о. Варсонофій проживав в м. Краматорську, продовжуючи харківський курс

лікування... Духовні чада, що відвідували його в той голодний час, говорили, що преподобний ще

не очуняв і виглядав дуже хворим. На ногах були, як і раніше, не заживаючі рани, які постійно

сочилися, ходив він на патерицях. Одна нога не згиналася, а другою ступав лише пальцями.


МОЛИТВІ ВІДДАВАВСЯ ЗОСЕРЕДЖЕНО, з кореспонденції Н. Овсянникової «Преподобний

Варсонофій (Юрченко ) в Краматорську»

Ішов 1946 рік. У Краматорську діяли чотири храми, відкритих під час окупації. Чада батька

Варсонофія не довіряли «німецьким» церквам і не відвідували їх. Після Перемоги серед кліру

з’явилися знайомі обличчя, деяких батюшок знали заочно як ревнителів Православ’я.

Після приїзду до міста єпископа Никона, нового правлячого архієрея, питання про довіру до

існуючої Церкви в регіоні відпало саме собою. Владику зустрічали за величезного зібрання

народу, урочисто й натхненно, як апостола. У Слов’янську і Краматорську пройшли архієрейські

літургії. Серед тих, хто служив їх був ігумен Варсонофій.

...Служби його тривали по-монастирськи довго. Ніяких скорочень він не допускав. Молитві

віддавався зосереджено і вимагав від інших так само ставитися до богослужіння.


ПРЕПОДОБНИЙ, ВІДЖЕНИ ХМАРУ СПОКУС, з молитви на честь В. Юрченка

О, Благоблаженний і преподобний отче наш Варсонофію, пастирю добрий і істинний будівельний

винограду Христового, сповідувачів слава, преподобних сподвижників, ...православних людей

наставник і статутів Церковних хранитель, на небесах Святої Трійці зі всіма Святими перебувай!

Молимося Тобі, як чадолюбному батьку нашому, і від серця з любов’ю звертаємося: о,

преподобний отче Варсонофію, поминай стадо Твоє, котре мудро зібрав і зберіг в годину лютих

випробувань від невіри, єресі і розколу; рятуй Твоїми молитвами православну паству, і не

зневажай нас, тих, хто шанує пречесну і багаторадісну Твою пам’ять.

Збережи місто наше, храми й країну нашу від ворогів видимих і невидимих. Очисти наші гріхи і

віджени від нас хмару пристрастей і спокус, проясни наші душевні очі, сенс очисти і розум освяти.

...Амінь.