Шонин Георгий (fb2)




ШОНІН Георгій Степанович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Льотчик-космонавт (17/39). У Космосі перебував 117 годин 42 хвилини.

З родини службовців.

Народився 3 серпня 1935 р. в м. Ровеньках Луганської області СРСР (нині місто обласного

підпорядкування Луганської області України).

Помер 7 квітня 1997 р. в Зоряному містечку Щолківського району Московської області РФ.

Похований на цвинтарі с. Леонисі Щолківського району Московської області (РФ).

Навчався в Одеській спеціальній школі Військово-повітряних сил (1950-1952), закінчив

підготовчі курси Єйського військово-морського авіаційного училища пілотів (1953),

військово-морське училище початкового навчання льотчиків Північнокавказького

військового округу (1954), Єйське військово-морське авіаційне училище пілотів (1957),

інженерний факультет Військово-повітряної інженерної академії ім. М. Жуковського (1968), Липецькі курси перепідготовки пілотів ВПС (1980), Вищі академічні курси при Військовій

академії Генерального штабу (1988).

Служив в стройових частинах Військово-повітряних сил ВМФ (1957-1960), загоні

космонавтів (1960-1979), заступником командуючого ВПС Одеського військового округу

(1980-1983), начальником одного з підрозділів Апарату управління озброєнь ВПС (1983-1988), начальником 30-го Центрального науково-дослідного інституту авіаційної і космічної техніки

Міністерства оборони СРСР (1988-1990).

Лауреат премії ім. М. Островського (1977).

Герой Радянського Союзу ( 1969 ).

Кавалер орденів Леніна, Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки,

низки медалей.

В якості командира здійснив космічний політ на човні «Союз-6» (1969). Очолюваний ним екіпаж

брав участь у першому груповому польоті трьох космічних човнів (разом з «Союз-7» і «Союз-8»),

під час якого проводилося їхнє зближення і маневрування. У ході польоту вперше були перевірені

різні способи зварювання металів в умовах невагомості, причому це ледве не призвело до

розгерметизації побутового відсіку через розфокусування променя, який пропалив стіл разом із

закріпленою на ньому установкою. Також космонавти провели експеримент «Смолоскип» з

візуального виявлення запусків балістичних ракет.

Перу нашого земляка належать наступні книги: «Найперші» (1977), «Пам’ять серця» (2001).

Ш. – почесний громадянин міст Ровеньки, Балта, Одеса (Україна), Брічпорт (США), Вологда,

Гагарін, Калуга (Росія), Караганда (Казахстан).

Меморіальна дошка знаному земляку встановлена на місці, де стояв будинок, в якому він

народився (м. Ровеньки Луганська область).

Випущені поштові марки, присвячені Ш., в СРСР, Болгарії, Кампучії (1969).

Серед друзів та близьких знайомих Ш. – С. Корольов, Ю. Гагарін, П. Попович, В. Кубасов, Г.

Титов, Б. Волинов, А. Ніколаєв, В. Шаталов та ін.


***

НЕЗБАГНЕННИЙ ТАРАС,

з життєвого кредо Г. Шоніна

Шевченко, багатостраждальний і загадковий для мене Тарас...

ДУМИ МОЇ, ДУМИ, з книги Г. Шоніна «Пам’ять серця (Майже невигадана повість)»

Моє місто. Тут я народився, тут пройшло моє дитинство, юність і перше кохання, тут я пізнав

щастя і горе. Сюди звідусіль, куди б не закинула мене доля, тягнеться серце всі роки з тієї самої

миті, коли я вперше сказав йому «до побачення». І не зрозумію, що ж примушує за найменшої

нагоди робити величезний крюк для того, аби заскочити сюди бодай на пару годин. Близьких мені

людей тут нібито давно вже немає. Родичі , котрі залишилися в живих, полишили ці місця,

однолітки розлетілися хто куди, люди старші, навіть якщо і впізнають мене, навряд чи будуть

зворушені...

Так що ж кличе мене сюди? Спогади чи звичка? А може, туга?

...Патріархальна тиша! Вона робить містечко схожим на глухонімого.

У збірці віршів Тараса Шевченка ще в дитинстві я побачив ілюстрацію, яка уразила: хатина, мов

дві краплі води схожа на нашу. Внизу – вірші:

Мені аж страшно, як згадаю

Оту хатину край сіла.

Наша хатина теж стоїть на околиці. І моє дитинство, і юність пройшли в ній, вони були такими,

що деколи страшно згадувати. І, проте, можливо, саме вона, ця хатина, тягне мене до себе, і я

приїжджаю до неї, як на побачення з своїм старим і вірним другом.

...Ну що ж, вперед! Крок, два і, занурившись в свої думи, я вже не помічаю ні уїдливого дощу, ні

чіпкого чорнозему, ні здивованих поглядів рідких перехожих.

Думи мої, думи ж мої,

Лихо мені з вами.

РУБАЄ ПРЯМО, з оцінки діяльності Г. Шоніна Ю. Гагаріним

У спілкуванні простий. Вольовий, прямий, чесний. Що думає – у собі не таїть. Якщо не

подобається, рубає прямо.

Поважають його в нас. Літав добре й у простих і в складних умовах, а комусь буде важко, останню

сорочку віддасть...


СПОЧАТКУ НЕ ПОВІРИВ, з книги Я. Голованова «Відбір»

На початку 1959 року під головуванням академіка М. В. Келдиша відбулася нарада, на