Рыбак Захар (fb2)




РИБАК Захар (Ісахар)


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: єврейсько-російський.

Художник, графік.

З міщанської родини.

Народився в 1897 р. в м. Єлизаветграді Херсонської губернії Російської імперії (нині – м.

Кіровоград, адміністративний центр однойменної області України)

Помер 21 грудня 1935 р. в м. Парижі (Франція).

Брав уроки живопису в Київському художньому училищі й студії О. Мурашка (1911-1912).

Один з засновників художньої секції «Культур-Ліги» в Києві (1917).

Друкувався в журналі «Ойфганг».

Одна з яскравих фігур художнього авангарду. В паризький період перейшов до реалізму.

Широко відомі графічні цикли нашого земляка «Маленькі казочки для маленьких дітей» (1922),

«Дитячий світ» (1923), «На єврейських полях України» (1926) «Кільце в кільці» (1928).

Не сприйнявши більшовицьких ідеалів, з середини 20-х років минулого століття Р. емігрував:

спочатку до Німеччини, потім – Франції.

Серед друзів та близьких знайомих Р. – О. Екстер, М. Шагал, Б. Аронсон, Л. Лисицький, О.

Богомазов, І. Чайков та ін.


***

НАЦІОНАЛЬНЕ – ЧЕРЕЗ АБСТРАКТНЕ

, з творчого кредо З. Рибака

Чиста абстрактна форма – саме те, у чому відбувається втілення «національного» елемента.

Лише через принцип абстрактного живопису ...можна досягти вираження своїх власних

національних витоків.


«КУЛЬТУР-ЛІГА» РОЗХИТАЛА ЗАСАДИ, з есе О. Лагутенко «Від кубізму до неокласики»

Розвиток «єврейського стилю» сягнув свого апогею в діяльності художників, що ввійшли до секції

пластичних мистецтв «Культури-Ліги», заснованої в Києві наприкінці 1917 р. з ініціативи Нахмана

Майзеля.

Уже в початковий період діяльності «Культури-Ліги» відбувається перегляд основ національного

стилю.


СЮРРЕАЛІЗМ ЯК ЄДНІСТЬ РЕАЛІСТИЧНИХ СКЛАДОВИХ, з рецензії В. Никифоровича

«Відкриття і потрясіння. Про нову виставку в Чиказькому культурному центрі»

Виставка «Перехрестя: модернізм в Україні, 1910-1930» пройшла в Чиказькому культурному

центрі і була відкрита без вихідних. Організатори – Міжнародний фонд мистецтва і освіти й

Національний художній музей України. На її відкриття в Чикаго приїхали генеральний директор

музею Анатолій Мірошник, професор Київського інституту театрального мистецтва й культури

Дмитро Горбачов і куратор виставки Микита Лобанов-Ростовський. Ось що зазначив останній:

– Ідея такої виставки з’явилася в мене шість років тому. Я знав, що в Україні в приватних

зібраннях і державних музеях перебувають шедеври образотворчого мистецтва світового

масштабу. Проте офіційна влада не виявила ніякого інтересу до моєї пропозиції організувати

виставку. Довелося звернутися за фінансовою підтримкою до приватних спонсорів.

Ідея виставки полягала в тому, щоб були представлені роботи тільки з українських приватних

колекцій і українських музеїв. Ми поїздили Україною, зібрали, що змогли. Нам здається, саме з

цими роботами українська культура входить у світовий контекст.

Констатація цього факту нині дуже важлива ще й тому, що до зовсім недавнього часу все це не

можна було називати українським мистецтвом, все це було тільки загальною радянською

культурою, радянським живописом.

…У сюрреалістичній манері написане «Містечко» Захара (Ісахара) Рибака. Проте у цій картині

головне – єдність реалістичних складових композиції, таких знайомих будиночків і дахів типового

єврейського містечка.


ОСНОВИ НОВОЇ ТРАДИЦІЇ, з статті І. Башевіса-Зінгера «Голем та інші оповідання для дітей»

У цій книзі зібрані маленькі казочки для наймаліших дітей. Ці простодушні, добрі й легенькі для

сприйняття розповіді про життя єврейських хлопчиків і дівчаток ілюстрував Захар (Ісахар) Рибак

«дитячими» малюнками.

Книга Марголіної і Рибака, створена одночасно й для маленьких дітей, і для дорослих цінителів

мистецтва, один з найяскравіших пам’ятників тієї епохи, коли в євреїв дітей було більше, ніж

старих.

Книга, у чомусь дуже традиційна, була одночасно абсолютно новаторською. Простодушні

розповіді про життя єврейських дівчаток і хлопчиків, написані М. Марголіною, чітко орієнтовані

на традиції «Абетки» Льва Толстого. Ілюстрації Рибака, «дитячі» малюнки дорослого художника,

заклали основи нової традиції, яка ще мала зіграти значну роль у художній історії ХХ ст.

Програмним моментом для єврейських авангардистів, що групувалися навколо київської

«Культур-Ліги» (як і взагалі для російського авангарду), було звернення до народного мистецтва,

до примітиву. У той час для молодих єврейських художників народне мистецтво мало не тільки

естетичну цінність, а й було знаряддям вирішення національно-культурних завдань,

найважливішою з яких було створення нової дитячої книги як інструменту виховання «нового

єврея». Поряд з фольклорним мистецтвом, джерелом для книжкової графіки виступала й дитяча

творчість.

Теоретики