музиці – починаючи з 30-х років...
Як багато заповідано, як багато незабутнього і глибокого мистецького подано дорогим дідусем.
ТАЛАНТ – НАДЗВИЧАЙНИЙ, з рецензії Ц. К’юї
Що сказати про пана Петрова? Як висловити всю данину надзвичайному талантові? Як передати
всю тонкість гри; вірність вираження до найдрібніших відтінків; розумний високого ступеня спів?
Зазначимо тільки, що із багатьох ролей, так талановито і самобутньо створених Петровим, роль
Фарлафа – одна з найкращих.
СПІВАК-БОГАТИР, вірш М. Некрасова на честь 50-річчя сценічної діяльності О. Петрова
Умиляя сердце человека,
Наслажденье чистое даря,
Голос твой нас услаждал полвека:
Чудннй дар певца-богатыря.
Не слабеть под игом лет преклонных!
Тысячи и тысячи сердец
Любящих, глубоко умиленных,
Благодарность шлют тебе, певец!
Воплощая русское искусство
В звуки жизни страсти, красоты,
Труд, любовь и творческое чувство
На алтарь его приносишь ты!
ОБІДАВ У ПЕТРОВА, з листа І. Тургенєва П. Віардо від 22 травня 1874 р.
Сьогодні обідав у старого Петрова, якому приніс Ваш романс, він від нього в захопленні... Бачив я
його дружину (контральто), їй шістдесят років... Вона проспівала два хвилюючі романси М.
Мусоргського (автора «Бориса Годунова») в його присутності...
Петров проспівав партію Варлама. Мусоргський трохи нагадує Глинку... Очі тьмяні, але красивий
рот на широкому обличчі... Він виконав нам інтродукцію до своєї другої опери. Це дещо у
Вагнерівському дусі, але красиво і бере за душу.
ЇЙ-БОГУ, СТОМИВСЯ, з книги В. Шурапова і Р. Турбай «Єлизаветградський Сусанін (Осип
Петров: погляд крізь роки)»
Маленький Осип Петров старанно опановував перші ази шкільної премудрості. Він також почав
співати у церковному хорі в тій самій церкві, де його хрестили. Пристрасть до музики у хлопця
виявилася ще з дитячих років. Красивим, дзвінким і сильним голосом він значно відрізнявся від
хористів.
...Незабаром до дядькового будинку було влаштовано на постій військового капельмейстера
Бехмана, людину, яка у професійному житті Петрова зіграла чи не найважливішу роль.
Знайомство з цією доброю, музично обдарованою людиною стало справжнім щастям для хлопця.
Бехман навчив його нотної грамоти, потім – грі на кларнеті, і, захоплений успіхами юнака, подарував йому цей інструмент. Пізніше той же Бехман навчить Петрова грати на флейті, скрипці
й контрабасі.
...Знаменним роком в житті артиста став 1830 рік. Під час гастролей трупи Штейна в Курську
Петров виконував роль матроса в драмі Коцебу «Амстердамський кат». Його почув і побачив
інспектор Петербурзької опери М. С. Лебедєв. Після недовгих переговорів було укладено
«умову», і на початку 1830 року М. Лебедєв привіз молодого артиста-єлизаветградця до
Петербурга.
В Петербурзі Петров одержав від директора театрів К. Н. Гагаріна розпорядження наступного дня
бути у залі Великого театру і зустрітись з директором музики і капельмейстером Кастриком
Альбертовичем Кавосом.
Кавос прийняв молодого співця досить лагідно. Довго розпитував, чи знає той ноти, інтервали, чи
багато співав у театрі, і що співав. Осип був щирим і відвертим: «Ноти читаю добре-таки, а
співати ніколи не вчився». Кавос пробував його голос і слух. Залишився задоволеним і тим, і
іншим. І не безпідставно: голос у Петрова – дві з половиною октави.
...Єлизаветградська міська Дума лише 1834 року закінчила нарешті позов з колишнім своїм
міщанином Осипом Петровим, вже визначним оперним співаком Санкт-Петербурзьких театрів.
Майже трирічна справа ця полягала в тому, що думські чиновники не виконували розпорядження
Контори імператорських театрів про звільнення Петрова із стану єлизаветградських міщан з
висилкою належного свідоцтва і всі ці роки продовжувала нараховувати йому так звані
«громадянські повинності». І Контора імператорських театрів вимушена була переводити на
єлизаветградську Думу відповідні кошти, начебто відкупляючи у невдячної батьківщини перший
бас Росії... «з малоросійським акцентом»...
...Євдокія Савелівна (мати Петрова О. – авт.) все життя провела в Єлизаветграді і ніяк не могла
звикнути до столичних порядків. Одного разу теплого весняного дня вона вирішила провітрити
єнотову шубу сина, відчинила вікно (жили вони
