А, між іншим, командири перших американських атомних субмарин залишили після себе дуже
цікаві спогади, виключно оперативно перекладені і видані ще в Союзі.
ВСЕ, НЕ ЯК У ЛЮДЕЙ, з статті С. Іщенка і М. Луканіна «Спливання показало»
Коли легендарний радянський крейсер в 1991 році був виведений з бойового складу Північного
флоту, громадськість твердила: різати його на голки – злочин. У квітні 2005-го представники
Росатому, Міноборони, заводу «Нерпа» і адміністрація Санкт-Петербурга звернулися із сумісною
пропозицією поставити «Ленінський комсомол» на вічну стоянку поряд з «Авророю». Тобто
вчинити так, як вчинили з первістками своїх атомних підводних флотів головні світові держави.
Американський «Наутілус» поставлений на вічну стоянку. Британський «Дредноут» став музеєм
на березі. Французький «Редутабль» екскурсанти оглядають в доці.
А у нас (в Росії – авт.) поки 13 старих заслужених підводних човнів різних класів продали за
кордон. Частина з них стала іноземними музеями «холодної війни». Інші – розважальними
комплексами.
З «Ленінським комсомолом» довго нічого не виходило. Роками він стояв в богом забутій і
покинутій флотом колишній військово-морській базі Гремиха. Потім іржавіючий крейсер
перетягнули під Мурманськ на завод «Нерпа».
Добрі наміри уперлися у фінанси, яких не було. Спочатку мали намір зробити «Ленком»
пітерським музеєм до 100-річчя підводного флоту Росії. Однак ювілей давно минув. Тепер
говорять про 2008-й, коли крейсеру стукне 50 років. Теж сумнівно, що встигнемо. На все про все
необхідно 400 мільйонів рублів. Поки виділено 57 мільйонів.
Втім, до музею в Пітері все одно, як до Місяця. Ні на обладнання експозиції, ні на підготовку
узгодженого з мерією Санкт-Петербурга місця вічної стоянки біля Ливарного моста коштів немає.
