Ляхов Владимир (fb2)


Настройки текста:




ЛЯХОВ Володимир Панасович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Льотчик-космонавт (45/91). Перебував у Космосі 333 доби 7 годин 17 хвилин 37 секунд. Поза

межами човна – 6 годин 23 хвилини.

З робітничої родини.

Народився 20 липня 1941 р. в м. Антрациті Ворошиловоградської області СРСР (нині – районний

центр Луганської області України).

Закінчив Харківське вище авіаційне училище льотчиків (1964), військово-повітряну академію ім.

Ю. Гагаріна (1975).

Служив у стройових підрозділах ВПС СРСР (1964-1967), загоні космонавтів (1967-1995),

працював в Центрі підготовки космонавтів ім. Ю. Гагаріна (з 1995).

Льотчик-космонавт СРСР (1979).

Двічі Герой Радянського Союзу (1979; 1983), Герой Республіки Афганістан (1988).

Кавалер трьох радянських орденів Леніна, ордена Жовтневої Революції, афганського ордена

«Сонце свободи», болгарського – «Народна республіка Болгарія», низки медалей.

Кавалер Золотої медалі ім. К. Ціолковського.

Голова Товариства російсько-ланкійської дружби.

Член Луганського земляцтва в м. Київ (2000).

Здійснив три польоти у Космос.

Під час першого на човні «Союз-32» (1979) вперше у світі було змонтовано космічний

радіотелескоп КРТ-10, доставлений на орбіту автоматичним вантажним човном «Прогрес-7».

Здійснив позаплановий вихід у відкритий Космос, де звільняв антену космічного радіотелескопу

КРТ-10, яка заплуталася. Працював на орбітальній станції « Салют-6». Виконав найтриваліший на

той час космічний політ.

Під час другого (1983) на човні « Союз Т-9» працював на орбітальній станції « Салют-7». Двічі

виходив у відкритий космос для монтування додаткових сонячних батарей.

Під час третього (1988) на човні «Союз ТМ-6» працював на орбітальній станції «Мир». Під час

приземлення через проблеми в двигуні змушений був понад добу здійснювати автономний політ.

Серед друзів та близьких знайомих Л. – В. Рюмін, О. Олександров, М. Рукавишников, О. Єлисєєв,

Г. Іванов, М. Ганзоріг, О. Серебров, А. Тамайо, К. Стоянов, В. Поляков, А. Моманд та ін.


***

СИЛА КОНСОЛІДАЦІЇ,

з життєвого кредо В. Ляхова

Суспільство має бути консолідованим.

НЕ ВСТИГ? НАДОЛУЖУЙ, зі спогадів В. Ляхова

У космонавта є план роботи, і час проведення кожного експерименту, який він повинен виконати,

ретельно планується. Проте, якщо експеримент не вдається виконати в запланований термін,

робота над ним все одно продовжується. В результаті інші дослідження відсовуються на пізніший

термін, і космонавтові доводиться виконувати їх за рахунок свого вільного часу.


ТИ – ГОРА, А НЕ МАГОМЕТ, з інтерв’ю В. Ляхова О. Воїновій

Що насправді важко і «зачіпає» всіх космонавтів і астронавтів, так це явище невагомості.

...Спочатку організм достатньо довго пристосовується ... всі органи починають працювати в

полегшеному режимі, – така собі манна небесна! Менше працює серце – менше зусиль йому

потрібно, ніж на Землі. Зусилля м’язів мінімальні, помахав рукою і все...

...Тому після приземлення – і це найважче для людського організму, – гравітація. Кому не

зрозуміло – тяжіння Землі. Ось Вам не сниться «трава біля дому», як у Поперечного. А я знаю

причину! І – не присниться ніколи!

Тисне на тебе... І ногу підняти важко, і серце працює сильніше, ніж там, – у вже рідному Космосі і

невагомості, і кров проштовхується всіма судинами сильніше. Відчуваєш кожну жилку, а не лише

пульсуючу на скроні.

І власна вага твого тіла – гігантська. Ти гора, а не Магомет!

ДИВОМ НЕ ЗАГИНУЛИ, з статті Г. Пономарьова «НП у Космосі»

Існує практика, коли до довгочасної орбітальної станції стартує так званий екіпаж відвідування.

Цей мав перебувати на орбіті вісім діб та вести наукові дослідження. Основний екіпаж «Салюта-6»

– космонавти В. Ляхов і В. Рюмін –з нетерпінням чекали на колег.

10 квітня ракета-носій Р-7А успішно вивела човен на орбіту. Далеке наближення було виконано

нормально, й екіпаж космічного човна «Союз-33» готувався до стикування.

П’ять включень рушійної установки при виконанні дальніх маневрів пройшли штатно, двигун

працював рівно. Сигнальні вогники горіли рівним світлом, стрілки приладів плавно

переміщувалися на шкалах. Не було ніяких ознак наближення лиха.

«Союз» зближується зі станцією, ось до неї вже 16 км, швидкість зближення 24 м/с. Дальність

скоротилася до трьох кілометрів. І тут у роботі зближувально-коригуючої установки «Союзу-33»

почалися збої: швидкість стала більшою, ніж слід. Стабілізація «Союзу» порушилася, умовний ніс

корабля різко задерся догори.

Спрацьовує автоматика, вимикаючи двигун. Човен, схоже, вийшов з ладу.

Пішло інтенсивне скидання інформації на Євпаторійський пункт. Центр управління польотами

зажадав чітко доповісти, що бачили в момент включення двигуна на ділянці зближення зі

станцією, а саме: яким був факел із двигуна? Звучить відповідь: «Факел виходив убік».

Це означало – міг бути знищеним резервний двигун.

…А нова біда вже чигала. Сталося накладення двох команд одна на одну, в результаті чого

народилася третя, яка не мала нічого спільного з правильною. Порадитися ні з ким: човен вже

вийшов із зони зв’язку. До включення резервного двигуна залишалися лічені хвилини.

І командир приймає рішення заново виконати набір програми спуску. Іванов контролює дії

Рукавишникова. Тепер помилка неприпустима...


УСЕ НЕ ТАК, з дослідження В. Шарова «Форс-мажор в невагомості»

«Усе буде не так!» – ця фраза Володимира Ляхова, кинута ним ненароком перед польотом одного

зі своїх товаришів, дуже точно відображає суть перебування людини в чужому їй середовищі.

Космонавт же переконався у вірності свого вислову на власному досвіді.

Разом з бортінженером Олександром Олександровим влітку 1983 року Ляхов знаходився в довгій

експедиції на орбітальній станції «Салют-7», де їм належало виконати низку складних робіт, серед

яких – і поза станцією. Найважливішим завданням було вийти у відкритий космос і навісити

додаткові сонячні батареї.

Як і належить, почали перевіряти скафандри. Один – в порядку. А коли надули другий, то

побачили, що він не тримає повітря – на правій штанині зяяв розрив гермооболонки!

Виявилося, при консервації – півроку тому – його невдало уклали на зберігання, і при надуванні

оболонка розійшлася. Доповіли на Землю. Там, обговоривши ситуацію, запропонували відмінити

вихід. Але це тягне за собою гострий брак електроенергії і невиконання частини запланованої

програми.

І закипіла незвичайна робота – операція з ампутації …кінцівки скафандра. Космонавти відрізали

ногу нижче коліна, послідовно відокремивши теплоізоляційну, силову і дві гумові оболонки, і

залишили незайманою останню, шовкову. Потім відрізали частину труби штатного

повітропроводу в перехідному відсіку свого космічного житла – він підходив за розміром – і

приміряли його до відрізаної ноги. Потім свердлили дірки, підточували для точності краї, клепали

стики – не гірше ніж в інших гаражах власники відновлюють своїх чотириколісних коней.

…За польотним завданням у відкритий космос повинен був виходити саме в цьому скафандрі

космонавт Олександров. Проте Ляхов, який міг все вирішити за допомогою наказу, в цій ситуації

запропонував своєму напарникові:

– Саша, в ньому піду я!

– А хіба не однаково? – запитав бортінженер, здивований такою пропозицією командира.

Більш розмов на цю тему не було. А була нормальна робота, під час якої вони двічі виходили у

відкритий космос, успішно навісили додаткові сонячні батареї і замість запланованих 70 діб

провели на орбіті за пропозицією керівництва 150.

…Повернувшись з цього екстремального польоту живим, тільки-но приземлившись і зробивши

перші кроки землею, командир відкрив скафандр, зняв шолом, висмикнув роз’єми зв’язку, і –

хрясь!

– Все! Космічний дід Володимир Панасович Ляхов свою космічну одісею закінчив...

І справді, він, той, що прийшов до загону космонавтів ще в 1967 році, той, хто був дванадцять

разів (як ніхто інший!) дублером і сам тричі піднімався у Всесвіт, більше туди не літав.

НАВКОЛО ЗЕМЛІ – У ВІДКРИТОМУ КОСМОСІ, з кореспонденції С. Біанчі Росса

«Величність дружби»

Полковник Володимир Ляхов, льотчик-космонавт, відвідав Кубу на запрошення кубинського

уряду в дні, коли Юрій Романенко і Арнальдо Тамайо перебували в космосі, і так же хвилювався і

радів за героїв, як і будь-який кубинець.

Оберт навколо Землі у відкритому космосі зробили цю міцну світловолосу людину космічним

рекордсменом. Це обставина, а також вирішальний внесок Володимира Ляхова в подовження

життя наукової станції «Салют-6», в розширення й оновлення технічного оснащення лабораторії

привернули до нього в період перебування на острові величезну увагу вчених, державних діячів,

журналістів, просто цікавих і, зрозуміло, збирачів автографів.

– Програма роботи космонавтів Романенка і Тамайо на борту орбітальної станції «Салют-6» –

одна з найоб’ємніших, якщо порівнювати її з програмами інших міжнародних екіпажів, – уточнив

гість. – В ній передбачені дослідження і експерименти, які представляють величезний інтерес з

біомедичної, фізико-технічної точок зору, а також в області дистанційного зондування Землі.

Багато з них вперше проводилися в специфічних умовах невагомості.

…Говорячи про правила космічної гігієни, Ляхов підкреслив, що вони строгі й обов’язкові.

– Ніхто жодного разу не бачив на моєму обличчі щетини, – говорить він і додає, що кожого ранку, після вельми енергійних фізичних вправ, він неодмінно обтирався рушниками, просоченими

спеціальним розчином.

ДОБРИЙ ЗНАК, з повідомлення прес-служби президента Інгушетії

27 січня 2005 р.

Сьогодні в Магасі відбулася зустріч Президента Інгушетії Мурата Зязікова з Володимиром

Ляховим, льотчиком-космонавтом, генералом, двічі Героєм Радянського Союзу.

Глава країни подякував гостю за приїзд до Інгушетії.

– Ви відноситеся до тієї плеяди видатних людей, які створювали нашу славну історію. Ви внесли

великий внесок в освоєння космосу. І сьогоднішній Ваш приїзд до республіки я розцінюю як

подію, як добрий знак на початку року, – відзначив глава республіки.

Це другий приїзд космонавта до Інгушетії. За словами Володимира Ляхова, за два з гаком роки «в

республіці відбулися колосальні зміни. Покращала суспільно-політична ситуація. Республіка

будується і розвивається. Усюди помітні позитивні зміни. Це все залежить від керівника, з яким

інгушському народу повезло».

Володимир Ляхов відзначив, що дуже сподівається на те, що в недалекому майбутньому в космос

полетить один з представників інгушського народу.

ІМЯ УВІЙШЛО В ІСТОРІЮ, телеграма президента Росії В. Путіна В. Ляхову

20 липня 2006 року

Шановний Володимире Панасовичу!

Вітаю Вас з 65-річчям з дня народження.

Ваше ім’я увійшло в історію космонавтики. Відповідальні завдання, які Ви з честю виконали на

орбіті, – не тільки славні сторінки Вашої біографії. Це – істотний внесок в освоєння

навколоземного простору, розвиток науково-технічного потенціалу країни.

Бажаю Вам успіхів, здоров’я і всього найдобрішого.

В. Путін.


ПОВІДОМЛЕННЯ ТАРС, анекдот

Вчора в Тихому океані за нез’ясованих обставин щез весь Тихоокеанський флот США.

Космонавти Ляхов і Pюмін продовжують експерименти на орбіті.