напрям вітчизняної характерології.
Не можна не вражатися психологічній інтуїції О. Ф. Лазурського. Насправді, в історії
психології він першим сформулював поняття «соціального характеру» – ще за 18 років до
Е. Фрамма.
ІДЕАЛ БЕЗКОРИСЛИВОСТІ, з розвідки Б. Братуся «До проблеми людини в
психології»
Те, що етична орієнтація не є лише зовнішній тиск, а вона є суть, дороговказна нитка
нормального розвитку, є критерієм і віддзеркаленням особового здоров’я, можна
визначити не лише в теоретичних міркуваннях, але й на конкретно-психологічних,
клінічних даних. Ще у О. Ф. Лазурського знаходимо ми побудований на ретельних
спостереженнях висновок, що здоров’я особистості найбільшою мірою забезпечує ідеал
безкорисливого ставлення до іншого. «Альтруїзм, – писав він, – в тому чи іншому вигляді
уявляється формою і засобом, і показником якнайкращої гармонії між особистістю і
середовищем. Тут збочених немає».
Сучасні автори, використовуючи іншу термінологію, приходили до схожих висновків.
Наші дані також показують, що відхилення, неврологічний розвиток особистості тісно
пов’язані з егоцентричною орієнтацією людини, тоді як найсприятливіші умови для
розвитку особистості забезпечує протилежна егоцентричній просоціальна орієнтація.
ГЕНЕТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ – НЕ ВИРОК, з дослідження В. Петухова «Типологія
індивідуальності»
Побудова типології характерів, котрі не зводяться до переважання певних психічних
функцій, є виділення загальних способів поведінки людей, їх ставлення до світу,
самовизначення. Але оскільки становлення характеру тісно пов’язане з розвитком
особистості, виникає можливість розглядати різні способи існування людини в світі, як
рівні його особистісному розвитку.
Наведемо лише один класичний приклад використання цієї можливості – генетичну
«класифікацію особистостей», запропоновану ще в 1920 р. О. Ф. Лазурським. Наповнена
багатющим емпіричним матеріалом, ця класифікація містить чіткі принципи розділення
індивідуальних типів і груп людей, а також критерії, оцінки рівнів їх особового розвитку.
Таких критеріїв існує чотири. У них поєднуються ознаки розвитку пізнавальної і
мотиваційної сфер людини, їх багатоплановість і визначеність.
Першим критерієм є загальна кількість і ступінь різноманітності психічних проявів, тобто
перехід від «смутності» основних питань до їх широти і диференційованості.
Другий критерій – інтенсивність цих проявів, ступінь розвитку відповідних здібностей.
Третій – ступінь їх усвідомленості, тенденції до свідомого визначення свого ставлення до
навколишнього світу і орієнтації в ньому.
Четвертий, підсумковий критерій складає координацію всіх (або більшості) окремих
психічних якостей, які створюють індивідуальність людини, їх концентрація у напрямі
визначеного, але широкого і всебічного виду діяльності.
Зрозуміло, що класифікація О. Ф. Лазурського будується не лише дедуктивно, але й
емпірично. Проте, головному своєму принципові – аналізу індивідуальності людини через
розвиток її особистості – автор слідує строго і до кінця, заперечуючи буквальні розуміння
власних результатів. Насправді, якби виділені рівні особистості лише описували
реальність «як вона є», то чому не прийняти їх назви – нижчий, середній і вищий – як
морально-етичні оцінки цієї реальності?
Подібну, «спокусливу», за словами Лазурського, точку зору він рішуче відкидає: місце в
тому чи іншому «рівневому» осередку не може бути закріплене за людиною раз і
назавжди. Тому етичним критерієм є не сама приналежність до рівня, а постійна тенденція
до його підвищення, тобто зусилля людини до продуктивного розвитку власної
індивідуальності, її прагнення до самовдосконалення.
ОСОБЛИВІ РИСИ, з реферату Г. Печонкіної «Психологічні особливості окремих
категорій злочинців»
Злочинна поведінка зумовлена взаємодією особистості із соціальним середовищем.
Політичні, соціально-економічні, духовні сторони суспільства справляють зовнішній
вплив на формування механізму злочину, а психічні особливості формують механізм
злочину зсередини. Важливо підкреслити, що будь-які соціальні, зовнішні умови
проявляються в злочині, переломлюючись через особистість, тобто через її внутрішній
світ. Тому