Кравчинский Сергей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ЗЕМЛЯКАМ, з повісті І. Пільгука «Дуби шумлять»
Драгоманов разом з своїми друзями зустрів прибулого до Женеви Сергiя Михайловича
Кравчинського. Вiтаючи його, Михайло Петрович говорив:
– Дозвольте потиснути вашу мужню руку. – Цим натякав на вбивство ним шефа жандармів
Мезенцева. – Пишаюся таким земляком.
Кравчинський посміхнувся. В його суворому погляді свiтилася добрiсть і вольова сила. Високий
лоб пiд буйним волоссям, худорляве обличчя з дугасто розгонистими бровами надавали вигляду
смiливої й рiшучої людини. З першої зустрiчi у Драгоманова з’явилась приязнь до Кравчинського.
Подальші зустрiчi й листування з ним набули дiлового, дружнього змiсту. Сергiй Михайлович
знайомив його зi своїми нарисами, якi готував до друку в книзi «Пiдпiльна Росiя». В свою чергу
Драгоманов познайомив Кравчинського з рукописом роману Панаса Мирного та Iвана Бiлика
«Хiба ревуть воли, як
ясла повнi?».
– Друкувати треба цей роман. Велике дiло зробите, – радив Кравчинський.
Вiн зацiкавився особою Панаса Мирного i просив передати вiтання йому та землякам.