И тогда – образ твой, человек,
В посрамленье Творца своего,
Уж не выйдет из рабства вовек…
Не твори лучше, Боже, его!…
– Не тревожься, – сказал ему Бог, –
Человека сознанье спасет:
Он очнется от мук и тревог
И железо цепей разорвет.
Не печалься – не нужно ему
Этих слез и обидных речей:
Он на гибель врагу своему
Накует из железа мечей!
РОСІЯНИ ЗБЕРЕГЛИ ТВОРИ ВАРШАВСЬКИХ АВТОРІВ, з огляду К. Янчевської-
Соломко «Польська фонографія за раннього періоду цієї області»
Серед записів хорів особливу увагу звертають на себе каторжні пісні, які були
зареєстровані вперше в сибірських таборах на початку ХХ століття Гартевельдом, а потім
ансамблем під керівництвом Г. Г. Гірняка-Шама (ці пісні виконувалися також на
концертах у Варшаві).
На польських грамплатівках знайшлися записи церковних хорів, між іншим, Собору
Христа Спасителя в Москві.
Російські артисти залишили після себе також ряд записів творів польських композиторів.
Багато разів записували баладу з музикою Федора Кенеманна «Як король йшов на війну»
на вірш Марії Конопницької «Стах»; його на російську мову переклав Андрій Павлович
Колтоновський.
КРАЩІ ПЕРЕКЛАДИ, з розвідки О. Левандовської «Марія Конопницька»
Абсолютно осібно стоять уривки з трьох драм: «Z przeszlosci», котрі викликали бурю
обурення в таборі клерикалізму. Героїнею одного уривка є жінка-філософ Гіпатія, яка
гине в боротьбі за свободу думки; у двох інших зображені Галілей і медик Везалій, що
викрадали трупи для наукових досліджень.
Вірші Марії Конопницької витримали декілька видань; останні: «Poezye. Serya pierwsza»;
«Poezye. Serya druga»; «Poezye. Serya trzecia». Крім того, є збірка її вибраних віршів:
«Wybor poezyi».
Вірші К. стали перекладатися на російську мову.
Кращі переклади належать М. Гербановському і А. Колтоновському.
НЕСМАК САМОРОДКА, з оцінки діяльності А. Колтоновського К. Чуковським
Це був перекладач-самородок, який демонстрував неабияку винахідливість і гнучкість
мови, велику завзятість версифікатора. Проте йому не вистачало словесної культури, і
тому він перекладав усліпу, на ура, наздогад.
Успіх він деколи мав чималий, але тут же поряд, особливо в першому виданні, виявилися
страшні провали в несмак. По суті, він стояв на роздоріжжі між двома системами
перекладацького мистецтва, і те, що в його перекладах є зародки, передчуття, проблиски
нової системи, свідчить про його неабияке літературне чуття.
СВІДОМЕ СПОТВОРЕННЯ ШЕВЧЕНКА, з дослідження К. Чуковського «Російські
«кобзарі»: на шляхах до сучасного стилю»
У знаменитій сатирі «Сон» Шевченко говорить про царських солдатів, приречених на
двадцятип’ятирічну каторгу, що вони «Кайданами окуті», тобто закуті в кайдани: Нагодованi, обутi
I кайданами окутi.
Тим часом в перекладі Федора Сологуба читаємо:
Все накормлены, обуты,
Платья узки, словно путы...
Яке вбрання? До чого тут вбрання? Шевченко говорить не про вбрання, а про кайдани, про каторжне рабство солдатів, і зробити з цих кайданів тісні мундири і штани можна
лише за повної байдужості до пафосу поезії Шевченка.
Обурений беззаконням навколишнього життя, Шевченко вигукує в тому ж «Сні»: Бо немає
Бога на небi...
Слова недвозначні, і означають вони: «На небі немає бога». Перекладач же передає цей
безбожний вигук так:
Потому что
Бог нам не ограда.
Виходить, що бог все-таки є в небесах, але не бажає захистити нас від лих.
Інший перекладач, Іван Білоусов, передаючи той ж самий вигук «немає бога», ще далі
відхиляється від оригіналу:
Вот и вся вам
От бога награда!
Тобто знову-таки: бог існує, однак не бажає ощасливити нас своїм милосердям.
...Найвражаючіше те, що широкі читацькі маси Росії вгадували геніальність Шевченка
навіть крізь погані переклади, навіть не дивлячись на цензурні проломи. Вони так жадібно
хотіли дізнатися, вивчити його творчість, в якій відчували стільки рідного, що вимагали і
вимагають все нових видань його «Кобзаря» в перекладі російською.
Починаючи з 1860 року «Кобзар», виданий Миколою Гербелем, витримав чотири видання.
«Кобзар», перекладений Іваном Білоусовим і частково складений ним з чужих перекладів, витримав починаючи з 1887 року не менші восьми видань. У проміжках між цими двома
«Кобзарями» вийшли три збірки віршів
