КОМАР Антон Пантелеймонович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.
Фізик. Здійснив запуск першого на теренах СРСР бетатрона (1946). Перший завідувач
лабораторії фізики високих енергій в Інституті ядерної фізики (1963).
З селянської родини.
Народився 17 (30) січня 1904 р. в с. Березні Сквирського повіту Київської губернії
Російської імперії (нині – Володарський район Київської області України).
Помер 14 березня 1985 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Навчався в Білоцерківській гімназії, яку більшовики реформували в трудову школу (1917-1920), закінчив механічний факультет Київського політехнічного інституту (1924-1930).
Працював сторожем, препаратором фізичного кабінету Білоцерківського механічного
технікуму (1920-1924), науковим співробітником Ленінградського фізико-технічного
інституту (1930-1933), Уральського фізико-технічного інституту (1933-1948), ленінградського Фізичного інституту академії наук СРСР (1948-1950), директором
ленінградського Фізичного інституту академії наук СРСР (1950-1957), викладачем
Ленінградського політехнічного інституту (1951-1969).
Академік академії наук УРСР (1948).
Лауреат Державної премії СРСР (1951).
Спеціалізувався з проблем ядерної фізики, методики і техніки ядерних експериментів, фізичної електроніки, фізики і техніки прискорювачів, фізики металів і феритів, фотоядерних реакцій.
Відкрив явище зміни знаку постійної Хола; виконав цикл досліджень з вивчення
гальваномагнітних і електричних властивостей впорядкованих сплавів; брав участь у
створенні електронних прискорювачів; розвинув методи електронної та іонної
мікроскопії на рівні атомних розмірів.
Доробки нашого земляка з фотоядерних реакцій стали внеском в розуміння механізму
взаємодії гамма-квантів з ядрами.
Всього К. залишив понад 140 наукових праць.
Серед друзів та близьких знайомих М. – С. Круглов, А. Приходько, В. Векслер, Л.
Русінов, Е. Берлович, М. Стабников, Б. Бочагов, І. Лопатін, Д. Камінкер, М. Буйнов, С.
Ритов, М. Абросимов, Є. Стеханов, С. Ніколаєв, М. Буйнов, Д. Алхазов та ін.
***
БЕЗ ІСТЕРИКИ
, з життєвого кредо А. Комара
Головне у житті – без істерики.
ВИСТАЧАЛО НА ВСЕ, з статті О. Воробйова «Основні ціхи в історії Відділу фізики
високих енергій»
Усе життя Антона Пантелеймоновича було пов’язане з розвитком фізики. Він був одним з
ініціаторів будівництва ядерного наукового центру в місті Гатчина, де очолив
лабораторію фізики високих енергій (ЛФВЕ). За його керівництва була розроблена перша
програма досліджень на синхроциклотроні з енергією 1 ГЕВ. Тяжка хвороба змусила 1976
року залишити керівництво лабораторією, проте він продовжував брати участь в її
науковому житті, залишаючись старшим науковим співробітником.
Піонерні наукові праці Антона Пантелеймоновича стосуються фізики металів. У
Ленінграді, а пізніше на Уралі, ним виконаний великий цикл досліджень з вивчення
властивостей упорядкованих сплавів і фазових перетворень в чистих металах і сплавах.
У Свердловську в 1946 р. А. П. Комар разом із співробітниками здійснив запуск першого
в СРСР бетатрона. У кінці 40-х років разом з В. Й. Векслером брав активну участь в
створенні електронних прискорювачів.
Лабораторія рентгенівських і гамма-променів, організована ним, стала однією з ведучих в
країні з вивчення фотоядерних реакцій. І, звичайно, ім’я А. П. Комара назавжди пов’язане
з першими науковими роботами на Гатчинському синхроциклотроні.
Антон Пантелеймонович встигав займатися і викладацькою діяльністю. Під його
керівництвом захищено понад 20 кандидатських і докторських дисертацій.
Його на все вистачало: окрім української і російської мов, він говорив англійською і
вільно читав літературу німецькою і французькою.
ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ СИНХРОЦИКЛОТРОН, з кореспонденції «Ентузіазм і
молодість» на hepd.pnpi.spb.ru
У середині п’ятдесятих років минулого століття ленінградський Фізтех мав дві невеликі
лабораторії, котрі орієнтували свою діяльність на експериментальні дослідження за
допомогою прискорювачів частинок. Це – циклотронна лабораторія, очолювана Д. Г.
Алхазовим, і лабораторія рентгенівських та гамма-променів, керована А.П. Комаром.
Лабораторії мали в своєму розпорядженні вельми скромну матеріальну базу – циклотрон
для прискорення важких
