КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Колесников Степан [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

КОЛЕСНИКОВ Степан Федорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Художник.

З селянської родини.

Народився 11 липня 1879 р. в с. Адріанополі Катеринославської губернії Російської імперії (нині –

Перевальський район Луганської області України).

Помер в 1955 р. в м. Белграді (Югославія).

Закінчив Одеське художнє училище (1897-1903), Петербурзьку імператорську академію мистецтв

(1903-1909), стажувався в Бельгії, Німеччині, Франції (1909-1911).

Працював учителем Белградської російсько-сербської гімназії (1920-1924), сценографом

Народного театру (1921-1926), викладачем Белградської академії мистецтв.

Здійснив поїздку на верблюдах Туркестаном і Китаєм (1913).

Академік живопису (1914).

Член паризького міжнародного художнього товариства «Леонардо да Вінчі».

Учасник Весняних виставок петербурзької імператорської академії мистецтв, Товариства Л.

Куїнджі, Товариства пересувних художніх виставок, Товариства південноросійських художників.

Виконав монументальні розписи низки місцевих храмів, Белградського Народного театру (1922).

Нині плафон його роботи в останньому знищений.

Серед найвідоміших полотен – «Село Всехсвятське», «Базарний день на Волзі», «Водопілля»,

«Помідори», «Тане сніг», «За вітчизну на Каймак-Чалані», «Весна», «На дорозі Сараєво –

Мостар», «Біля Прилепу», «Осінь біля Лукова», «Таємна вечеря», «Тигр в горах Тяншана»,

«Туркестан сарти», «В Туркестані», «Суперниці», «Водяний млин», «Уранці», «Рибалка»,

«Курська губернія», «У Віленській губернії», «Біля церковної огорожі».

Персональні виставки мав у Петербурзі (1912), Белграді (1921; 1926), Празі (1926), Парижі (1927).

Друкувався в журналах «Нива», «Вогник».

Не сприйнявши більшовицької революції емігрував до Королівства Сербії, Хорватії і Словенії

(1919).

Нині доробки нашого земляка зберігаються в Державній Третьяковській галереї, Державному

Російському музеї (обидва – РФ), Народному музеї Белграда (Сербія), численних приватних

зібраннях.

Серед друзів та близьких знайомих К. – І. Рєпін, Г. Ладиженський, М. Горький, І. Майкович, В.

Маковський, К. Костанді та ін.


***

НЕВИДИМЕ – ЧЕРЕЗ ВИДИМЕ

, з творчого кредо С. Колесникова

Живопис – не що інше, як мистецтво виражати невидиме через видиме.

ВИ ЧУДОВИЙ ХУДОЖНИК, з листа І. Рєпіна С. Колесникову від 21 жовтня 1926 р.

Куоккала

Дорогий Степане, вибачите, забув Вас по батькові. Весь ранок сьогодні насолоджуюся

фотографіями Ваших робіт, зараз тільки пішов Юра; з ним знову за сильної, хорошої лампи знов

розглядали всю вашу виставку. О! Який Ви чудовий художник. Дуже, дуже дякую Вам і за лист

Ваше такий добрий, ласкавий, і за фотографії.

...Будь ласка, коли побачите, вклоніться Олені Андріївні. Ми її ще не забули і любимо. А Віра,

донька моя, вважає її красунею. Але це все ще не так важливо, а ось що пригнічує; як вона, за її

феноменального таланту, так не вірить в себе і настільки непродуктивна, і ми про неї нічого не

знаємо! Піднесіть її до хмар і примусьте літати! Літати! Літати!

Ваш старий товариш

дуже старий Ілля Рєпін.


ЦЕ – ДИВО, з листа І. Рєпіна С. Колесникову від 31 серпня 1929 р.

Куоккала

О, багатирські виродки! Ось вона російська сила! Ваш лист, Степане Федоровичу, викриває

велику душу нашого великого часу. Гоголь, Пушкін і Брюллов постають перед очима. Так, це

писала могутня лапа Гоголя, Вашого земляка! І Брюллов мов живий стоїть перед куполом

Ісаакіївського собору, сповнений натхнення розписати небесний купол!

…Дякую, дякую. Відчуваю, що у мене не вистачить сили обох рук потиснути дружньо Вашу

могутню руку... Ще раз спасибі!!!

Чекаю з нетерпінням фотографій з Ваших гігантських розмахів.

Будь ласка, не забракуйте: наперед знаю, що фотографія не може передати, навіть приблизно,

декоративних панно; а – про великі, на стінах? Ну хоч щось – натяки на композиції? Адже це

диво!

Вас я знаю тільки пейзажистом і завжди милувався надзвичайною красою сірих, обтріпаних

вітрами, порожніх гілок... І раптом Ви з’явилися з плафоном оперного театру – 80-ти кв. метрів! І

це вже міфологічні фантазії! Заради бога, присилайте швидше копії, в якому б то не було вигляді;

я зрозумію суть, і я чекаю їх як християнин дива.

І шлю дружнє братське дякую.

Ваш Іл. Рєпін.


НЕІМУЩІ ВДОВОЛЬНЯЛИСЯ РЕПРОДУКЦІЯМИ, з нарису В. Косика «Що мені до вас,

бруківки Белграда?»

У 1912 р. С. Ф. Колесников організував експедицію до Азії, Туркестану і Монголії з художніми,

етнографічними і археологічними цілями. Після двох років роботи повернувся до Петербургу,

привізши багатющий матеріал, і влаштував дві величезні за кількістю виставлених полотен

виставки в обох столицях. Більшість картин розпродана по музеях і приватних колекціях.

Любителі високого мистецтва, які не мали достатніх коштів, могли задовольнятися репродукціями

в «Ниві», що розходилася всією Росією.


КОЛОРИТ ПОЛОНИВ, з інформації на інтернет-форумі «Степан Колесников»

На виставці в Манежі (Спб), випадково побачила книжечку про художника Степана Федоровича

Колесникова. Книжечка невелика, коштує 1800 руб.

Аби охарактеризувати своє враження від репродукцій, скажу, що вони мене вразили ще більше,

ніж ціна. Почало 20 століття, в основному пейзажі, є масло, є змішана техніка – мабуть, акварель +

трохи білил. Приголомшливі зимові пейзажі, а як намальовані дерева! Я не знаю, чим, але може,

колоритом – дуже чистим, при цьому тонким і делікатним – він так мене полонив...

...Не могла не користуватися популярністю у недавніх жителів Росії і белградців, котрі будували

свою Велику Сербію, картина з трьох частин: зліва – Росія під більшовиками, справа – квітуче

Королівство сербів, хорватів і словенців, в центрі – майбутнє воскресіння слов’янства.

...За його полотна боролися всі кращі белградські будинки. Ціна підскочила ще вище, коли він

розписав стелю – композиція «Богиня Талія на квадризі» – в оновленому Народному театрі. Став

белградським Марком Шагалом, якому Париж надав честь зробити те ж саме. Картини

плодовитого художника прикрашали палац короля, столичний готель «Килим», радували

пацієнтів міської лікарні, він був творцем художніх композицій в Експортному банку.

Багато його картини «розлетілися» світом, щось залишилося і для Белграда нинішнього XXI ст.


ВІЛЬНИЙ ТРЕПЕТНИЙ МАЗОК, з замітки «Степан Федорович Колесников» на art-

bat.livejournal.com

Уперше його роботи я побачив в Белграді на початку 90-х, знайомі серби дивувалися з моєї

неосвіченості, кажучи, що в Сербії це один з найвідоміших і найдорожчих художників. Свіжа і

легка гуаш з трепетним, вільним мазком і одночасно дуже точним. У Москві двійка ранніх етюдів

є в приватних колекціях, іноді на аукціонах зустрічаються далеко не кращі етюди.

...Малюнком гілок його етюди нагадують пейзажі Бродського, роботи з козацькою тематикою не

гірші за грековські, хоча несуть меншу динаміку, помітна близькість з пейзажами Жуковського.


РОЗУМІННЯ ПРИРОДИ В ЦІЛОМУ, з розвідки І. Колобухової «С. Ф. Колесников. Осінь.

1905»

Російська художня культура 1890-их – початку 1900-х років позначена особливою цікавістю до

пейзажу. У ньому розкривається широке коло ідей їхній смисловий зміст відрізняється більшою

глибиною і багатогранністю. Пейзаж в цей час входить до числа провідних жанрів живопису.

У зверненні до природи на межі століть можна угледіти свого роду зворотній бік того неприйняття

соціальної дійсності, яке було властиве кращій частині російського суспільства. Реалістичний

пейзаж тих років підкреслено національний. Саме у російській природі художники шукають

свідоцтва потенційної сили народу, заставу його історичного майбутнього.

...Степан Федорович Колесников відносився до тих пейзажистів початку ХХ століття, які, багато в

чому відштовхуючись від традицій російського реалістичного пейзажу, прагнули створити

пейзаж-картину, котра відображає розуміння природи в цілому.

Узагальнений характер образу природи, властивий творам Степана Колесникова, в картині

«Осінь» виникає, найперше, як результат майстрового композиційного рішення картини.

Загальна думка тут повідомляється через типові риси приватного мотиву, переданого у всій його

конкретності, але без ілюзійної схожості. Пейзажний образ гранично ясний. Як і в багатьох

полотнах художника, перед нами природа, обжита людиною, сприйнята у зв’язку з його життям і

душевним станом.

Крізь тонкі стовбури беріз, оповитих рудим серпанком осіннього листя, видніється пологий берег,

який м’яко спускається до обмілілої річечки. Типові всі компоненти пейзажу: вузька звивиста

річка, похилий схил, покритий поруділою травою, і порізаний химерною мережею стежин, а також

біліюча крізь гілки будівля монастиря з блакитними дахами і куполами, котра немов вінчає

природний мотив. Виразні і разом з тим вірні натурі тонкі берізки, схожі в своїй трепетності і

чистоті до сяючої білизни стін обителі.

Характерність мотиву передана і живописними засобами – до тонкощів вивіреним

співвідношенням золотисто-охристих і зеленувато-сірих півтонів. За допомогою цих відтінків в

картині відбивається певний стан природи і специфіка російського сільського пейзажу.

Узагальнюючи фарби осіннього середньоросійського пейзажу, майстер досягає вишукано-

поетичного, ніжного, крихкого колориту і надзвичайної образної виразності. Пейзаж сприймається

як панорама російської землі у всіх її підкреслено національних особливостях, побачена в стані

етичного прояснення.


АРТИСТИЧНО ЛЕГКО, з експертного висновку на картину «Пейзаж з фігурою»

Картина Степана Федоровича Колесникова «Пейзаж з фігурою» відноситься до російського

періоду творчості художника.

Перебуваючи в пенсіонерській поїздці за кордоном впродовж 1910-1911 років, Ст. Колесников

відвідав Сербію, багато подорожував Україною, працював в Бессарабії, Подільських Карпатах,

об’їздив Балкани. Найімовірніше робота написана під час поїздки або під враженням від неї.

Досліджувана робота виконана артистично легко, в улюблених майстром тонах з лаконічним

трактуванням форм... Як і в більшості робіт живописця, фігури персонажів абсолютно статичні,

вони лише частина пейзажу, він не наділяє їх відчуттями.

Робота виконана на хорошому професійному рівні і представляє інтерес для музейних і приватних

зібрань.