Зарицкий Иосиф (fb2)


Настройки текста:






ЗАРІЦЬКИЙ Йосеф


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: єврейський.

Художник.

З міщанської родини.

Народився в 1891 р. в м. Борисполі Київської губернії Російської імперії (нині – районний

центр Київської області України).

Помер в 1985 р. в м. Тель-Авіві (Ізраїль).

Навчався в Київському художньому училищі (до 1914).

Лауреат Державної премії Ізраїлю (1959).

Духовний лідер і один з фундаторів групи «Нові горизонти», котра сповідувала

абстрактно-ліричну течію в ізраїльському живописі.

Один з ініціаторів проведення першої виставки художників підмандатної Палестини

(1923).

Перший ізраїльський художник, який експонував персональну виставку в

Амстердамському міському музеї (1955).

Міські пейзажі З. тяжіють до тональної єдності, хоча в ескізах рясне поєднання

графічного малюнка з неспокійними колірними плямами.

Відомі цикли нашого земляка «Зіхрон-я’аков» (1939-1940), «Ієхіам», «Амстердам»

(обидва – 1954-1955), «Автопортрет на даху» (1937), низка натюрмортів (1945).

Не знайшовши спільної мови з владою, емігрував до Ерец-Ісраелю (1923).

У м. Тель-Авів функціонує Будинок художника «Йосеф Заріцький».

Життю і творчості нашого земляка присвячено один з документальних фільмів, який

входить до серії фільмів про ізраїльських художників.

Серед друзів та близьких знайомих З. – П. Литвиновський, М. Гіваті, І. Штрейхман, А.

Стемацький та ін.


***

ДНІПРОВСЬКІ ЖАЙВОРИ

, з життєвого кредо Й. Заріцького

Коли я малював це, мені чулися голоси жайворонків на березі Дніпра.


АКВАРЕЛЬ – ПОНАД УСЕ, з творчого кредо Й. Заріцького

Художник має займатися живописом, його мають хвилювати суто художні речі – полотно

і фарби, лінія і форма, фактура живописного чи скульптурного виробництва.

...Я люблю природу – гори, небо, дерева, проте акварель і папір я люблю ще більше.


ДУХОВНИЙ ВОЖДЬ, розвідки І. Климової «Так формувалося образотворче мистецтво

Ерец Ісраел»

Ще настане час абстрактного і концептуального живопису, але це буде пізніше. А поки

відзначимо особливо ім’я Йосефа Заріцького. Він, на відміну від Нахума Гутмана чи

Реувена Рубіна, приїхав до Ерец-Ісраелю майстром, що вже склався.

Його улюблена техніка – акварель. Чисто декоративне, майже абстрактне трактування

натури відрізняє його вже в 20-і роки. ...Найважливішим для нього був кінцевий

результат, зображення на папері чи полотні, а зв’язок цього зображення з наочним світом

вже не такий істотний.

Надалі, в 30-і роки, Заріцький нескінченно малюватиме і писатиме тель-авівські дахи з

свого даху або з вікна майстерні. Так він стане визнаним лідером важливого напряму в

ізраїльському мистецтві – «ліричного абстракціонізму».

...Група «Нові горизонти», що виникла в 1948 році, відображала прагнення подолати і

природний, і вимушений провінціалізм ізраїльського мистецтва, стати в загальний ряд з

мистецтвом Заходу. Й. Заріцький – її духовний вождь.


НОСИВ КОСТЮМ І КРАВАТКУ, з інтерв’ю Л. Абрамсона А. Леву

Йосеф Заріцький прибув з Одеси, він вчився ще «за Сезаном» на тлі візантійської традиції

і з’явився в Ізраїлі дорослою людиною. Він костюми носив. Він розмовляв так, як має

розмовляти великий художник.

На фото того часу можна побачити, що на відкриття виставок вони приходили в

костюмах, надягали краватки – дорослі люди створюють мистецтво. Покоління після них

було зовсім іншим це вже «мистецтво сабр». А хто такий «сабра»? – нахаба, хлопчисько-

пустун, він щось робить – а чому він робить так? – а ось так! Це ідеологія яка не залежить

від хронології.


ЕКСПЕРЕСІОНІСТСЬКИЙ СТИЛЬ, з книги З. Зарєцької «Феномен ізраїльського

театру»

У 1923 р. на першій в Палестині єврейській художній виставці Пінхас Литвиновський та

Йосеф Заріцький протиставили натуралістичному орієнталізму і академічному буквалізму

школи Бецалеля експресіоністський стиль ізраїльського модернізму.

До цього рівня діалогічної відповідності сучасності прагнув і перший професійний «Ха-

театрон ха-Іврі».


ХОЛОДНА ПАЛІТРА ФАРБ, з статті «Культурна спадщина» на інтернет-ресурсі

62.0.35.69/il4u

Поривання стосунків з Парижем в роки 2-ої світової війни і трагедія Катастрофи привели

до того, що частина художників, включаючи Моше Кастеля, Іцхака Данцігера і Аарона

Кахана, підхопили ідеологію кнаанізму, яка стала популярною, і, відроджуючи стародавні

міфи і язичницькі мотиви, проголосили себе спадкоємцями стародавнього Ханаана.

Інші художники, такі, як Нафталі Безем і Аврам Офек, під впливом Війни за незалежність

(1948 р.) сприйняли войовничий стиль з недвозначним соціальним змістом.

Найзначнішим явищем цього періоду стала група «Нові горизонти». Вона висунула перед

собою завдання звільнити ізраїльський живопис від нальоту провінціалізму і буквалізму,

вивести його на рівень сучасного європейського мистецтва. У групі співіснували дві