ЄРЄМЄЄВ Інокентій Іванович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Військовий, державний діяч, видавець, журналіст.
З дворянської родини.
Народився 27 лютого 1869 р. в Київській губернії Російської імперії (нині – Київська
область України).
Помер 12 листопада 1925 р. в м. Харбіні (Китай). Похований на місцевому цвинтарі.
Закінчив Московське Олександрівське військове училище.
Служив в м. Іркутськ, Приамурському військовому окрузі (1896-1904), працював
Хабаровським міським головою (1904-1913), чиновником канцелярії Верховного
уповноваженого від уряду Колчака (1919), заступником (1920), головою Владивостока
(1920-1922).
Був редактором-видавцем газети «Вісті Хабаровського міського самоуправління».
Серед друзів та близьких знайомих Є. – М. Заборовський, М. Гондатті, М. Дітеріхс, С. і М.
Меркулові, А. Лякер та ін.
***
МИСТЕЦТВО ДОБРА
, з життєвого кредо І. Єрємєєва
Право – це мистецтво добра і справедливості.
ВТРЕТЄ БУТИ ГОЛОВОЮ НЕ ЗАХОТІВ, з постанови Хабаровської міської Думи від
14 травня 1914 р.
Зважаючи на відмову від посади Хабаровського міського голови відставного полковника
Інокентія Івановича Єрємєєва, міська дума більшістю голосів (32 проти 15) ухвалила: вважати вибраним потомственого почесного громадянина О. В. Плюсніна, яким це
обрання прийняте.
СПОВІДУВАВ ПРИНЦИПИ САМОУПРАВЛІННЯ, з офіційного інтернет-сайту
Владивостока
На посаді голови Хабаровська зарекомендував себе прекрасним організатором; вніс
великий внесок у впорядкування міста.
Після лютневої революції 1917 року І. Єрємєєв переїхав до Владивостока, де вельми
активно займався справами міського самоврядування. Був обраний гласним
Владивостоцької міської управи від «Безпартійно-демократичного блоку», очолював
«Чуркооператив».
ТЯМУЩИЙ МЕНЕДЖЕР, з кореспонденції О. Чехової «Головний офіс. Яким був
чиновник і його кабінет сто років тому»
Нові експонати – старовинний швейцарський годинник фірми «Рой і бюро» – незабаром
«обживуть» кабінет міського голови міста кінця ХIХ – початку ХХ століття, який стане
частиною постійної експозиції в музеї Хабаровська.
– Ми хочемо показати меморіальний кабінет одного з колишніх градоначальників, наприклад, Інокентія Івановича Єрємєєва, який обирався три терміни підряд, – говорить
завідувачка відділом історії музею Марія Бурилова. – У нас є його фотографія...
Інокентій Іванович був тямущим міським головою. Багато уваги приділяв народній освіті і
тому, аби місто кращало.
Зберігся його будинок – по вулиці Запаріна, де зараз розташовується крайове науково-
освітнє творче об’єднання культури, правда, всередині від обстановки нічого не
залишилося. Доводиться музейним працівникам розшукувати експонати в
найрізноманітніших місцях.
Годинник ми купили у мешканки Хабаровська, яка побажала залишитися невідомою. Для
інтер’єру кабінету також придбали бюро, прес-пап’є місцевого виробництва. Шукаємо
робочий стіл, канцелярські приладдя, крісла, стільці. За наявними фотографіями
визначили, що користувалися тоді віденськими стільцями фірми «Tonet», кріслами з
жорсткими підлокітниками.
У майбутньому кабінеті градоначальника планується показати «Збірку обов’язкових
ухвал» і журнал «Хабаровське самоврядування», які видавав Єрємєєв і без яких був
немислимий подібний кабінет. Вони зберігаються зараз в залі краєзнавства Далекосхідної
наукової бібліотеки.
На столі міського голови з’явиться і папір того часу. Він відрізнявся розмірами від
нинішнього і була розлінований. У музейному архіві є бланкові аркуші того часу, на яких
значиться, – «Хабаровське міське самоврядування».