Гомберг Мозес (fb2)




ГОМБЕРГ Мозес


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: американський.

Хімік. Першим у світі отримав вільний радикал (1900). В хімії існують наукові терміни «Радикал

Гомберга» і «Реакція Гомберга».

З міщанської родини. Справжнє ім’я, по-батькові – Мошко Гершкович. Батько, Гомберг Г., –

купець.

Народився 27 січня (8 лютого) 1866 р. в м. Єлизаветграді Херсонської губернії Російської імперії

(нині – м. Кіровоград, адміністративний центр однойменної області України).

Помер 12 лютого 1947 р. в м. Анн-Арборі (штат Мічіган, США). Похований на місцевому

цвинтарі.

Закінчив Єлизаветградську громадську гімназію (1878-1884), Мічіганський університет (1886-

1890), стажувався в Мюнхенському і Гейдельберзькому університетах (1896-1897).

Працював асистентом (1890-1892), викладачем Мічіганського університету (1904-1936).

Головний хімік і радник артилерійського відомства США з виробництва пороху і вибухових

речовин (1919).

У роки першої світової війни працював у Військово-хімічній службі США, де на чолі групи

учених займався дослідженням бойових отруйних речовин. Після перших німецьких газових атак

запропонував спосіб промислового синтезу етиленхлоргідріну – проміжного продукту у

виробництві іприту.

Член Національної Академії наук США (1914).

Президент Американського хімічного товариства (1931).

Член Американського філософського товариства.

Член Американської асоціації розвитку науки.

Почесний член Товариства хіміків Нідерландів.

Усього перу Г. належить 99 наукових доробків.

Разом з родиною емігрував до США (1884).

Життю та творчості нашого земляка Ю. Мусабеков, Л. Кошкін та Л. Бєлишева присвятили

розвідку «З історії учення про вільні радикали. Моїсей Гомберг, його доробки та життя» (1970).

Серед друзів та близьких знайомих Г. – В. Бахман, Я. Гордін, В. Іпатьєв, Л. Полінг, А. Прескотт, Лі Кон Холт, Г. Віланд, А. Баєр, Ф. Тілє та ін.


***

НІ СЛОВА

, з життєвого кредо М. Гомберга

Скажи тільки те, що треба, і ні слова більше.


ПОВОДИТЬСЯ ЗУХВАЛО, з кореспонденції Р. Любарського «Президент з Єлизаветграду»

Здібностями природа наділила Гомберга сповна – з першого по третій клас він неодноразово

заохочувався і нагороджувався як кращий учень. Про це свідчать записи в протоколах засідань

педагогічної ради гімназії 1879-1881 рр. Ось один з них (звіт класного наставника Дубнякова про

учнів 2-го класу, 20 грудня 1879 р.); «З числа учнів 1 розряду заслуговує бути вписаним на класну

червону дошку Гомберг Мошко».

...Відома реакція М. Гомберга: «Пан голова ради запропонував обговорити вчинки учня 4-го кл.

Гомберга Мойсея, якого кілька разів помітили в нахабній зухвалості, а останнім часом зробив

спочатку зухвалу витівку при оголошенні списку учнів, звільнених від плати.., а потім в творі, представленому викладачеві російської мови М. К. Крижановському, вжив зухвалі вирази з метою

засудження порядків прогімназії.

Визначили: за зазначені вчинки учневі 4-го кл. Гомбергу Мойсеєві оголосити догану від Пед. Ради

і за поведінку поставити відмітку «три».

ПЕНСНЕ НА ЧОРНОМУ МОТУЗКУ, зі спогадів Д. Бейлера

Його батька звинуватили в таємній політичній діяльності, і, аби уникнути арешту, він виїхав з

Росії до Сполучених Штатів, жертвуючи при цьому майном у Росії. Після переїзду сім’я Гомбергів

оселилася у Чикаго, де батько і син перебивалися випадковими заробітками. І так як Гомберги не

розмовляли англійською мовою, це була фізична праця.

Очевидно, молодий Гомберг працював біля худоби – робота, яка ніяк не підходила до його

витонченої натури. Коли Ептон Сінклер відобразив у своїй книзі «Джунглі» неймовірно жахливі

умови праці біля худоби, професор Гомберг говорив одному із своїх друзів, що може підтвердити, спираючись на власний досвід, що в описі Сінклера немає перебільшень.

...Не завадить сказати трохи про його зовнішність. Він був середнього росту та комплекції.

Чорняве волосся, вуса і незмінне пенсне на чорній мотузці. Він мав короткі, товсті пальці, що

дуже дивувало тих, хто знав, які витончені, складні за технікою експерименти йому доводилося

проводити. У 70 років професор мав вигляд людини значно молодшої завдяки енергії, завзятості, очам, у яких променилась спрага до життя і відкриттів. Люди, які знали Гомберга, відмічали його

скромність, ввічливість, доброту та щедрість. Навіть коли вчений говорив про свої відкриття, то

вказував, що це робота всієї лабораторії. Він одержав багато винагород, та ніколи не згадував про

них.


БАТЬКО ХІМІЇ РАДИКАЛІВ, з статті В. Волкова «Гомберг Мозес»

Працюючи в Мюнхені, Гомберг виконав оригінальну роботу з синтезу і дослідження нітроаміно– і

нітрозомасляної кислот. Третій семестр відрядження провів в лабораторії професора Меєра

Гейдельбергского університету, де вирішив зайнятися синтезом тетрафенілметану. Ця робота

здавалася настільки копіткою і