БРАТАНОВСЬКИЙ-РОМАНЕНКО Андрій Семенович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Священнослужитель, перекладач. В чернецтві – Анастасій (1790).
З родини священика. Батько, Братановський-Романенко С., – протоієрей баришівської
церкви Різдва Богородиці.
Народився 16 (27) жовтня 1761 р. в м. Баришівці Переяславського повіту Полтавської
губернії Російської імперії (нині – районний центр Київської області України).
Помер 10 (22) грудня 1806 р. в м. Астрахані Російської імперії (нині – обласний центр
РФ). Похований на місцевому цвинтарі.
Закінчив Переяславську духовну семінарію (1782).
Був викладачем Севської (1782-1784), Вологодської (1784-1788), Кирило-Білозерської
(1788-1789), Олександро-Невської духовних семінарій, читав Закон Божий кадетам
Ізмайлівського полку (1790-1792), законовчителем Сухопутного шляхового корпусу
(1792), придворним проповідником (1793-1796), єпископом білоруським (1797-1805),
архієпископом астраханським (1805-1806).
Дійний член Імператорської Академії наук і мистецтв (1794).
Член Святійшого Синоду (1796).
Кавалер ордена св. Ганни 1-го ступеня (1797).
Наш земляк – автор реформи духовних училищ, за яку одержав діамантову панагію.
Перу Б.-Р. належать доробки: «Досвід про досконалість» (1805), посібник з підготовки
проповідей «Tractatus de concionum dispositionibus formandis» (1806), переклад трактату
«Дослідження властивостей суботи та спокою Нового завіту» Г. Кондея (1787), книг
«Запобігання безвір’ю та нечестивості, здоровим глуздом, совістю та досвідом доведене»
Ж.-А.-С. Формея (1794), «Плач Ієремії пророка» Ф.-Т.-М. де Бакюляра (1797), «Істинний
Месія, або Доказ божественного приходу в світ Ісуса Христа і його божества» (1801).
Працював Б.-Р. і над перекладом «Тлумачення на Євангеліє Івана Богослова» та «Історією
падіння та розвалу Римської імперії» Е. Гіббона, проте ці доробки завершити не встиг.
Власну багатющу бібліотеку наш земляк заповів Астраханській духовній семінарії.
Серед друзів та близьких знайомих Б.-Р. – І. Братанович, Г. Петров, Олександр I, І.
Бецький, Катерина II, І. Шувалов, Павло I, П. Лєвшин та ін.
***
НЕ СЛОВАМИ, А СПРАВАМИ, з життєвого кредо А. Братановського-Романенка
Слава оспівується не словами, а справами.
ПРАВИТЕЛІ – ВИТВОРИ БОЖІ, з слова А. Братановського-Романенка «В день
народження Государя Імператора Павла Першого»
Народження людини є наслідком закону природи: проте народження великої людини є
безпосередній витвір Божий. Отже, царів, законодавців, героїв нарікає Бог Своїми синами,
чиї рідкісні обдарування, талановиті сили, незвичайні обдарування, неймовірні чесноти
змушують інших здивовано говорити про диво. Ось чому народження цих великих мужів
святкується з такими урочистостями, з таким здивуванням і прославлянням споглядати
їхнє життя, подвиги і справи!
Пам’ять про них залишається безсмертною; і пізніші потомства з благоговійним бажанням
подумки звертається про них до Бога. Така вдячність приємна Небесам...
У Богові вірнопіддані прославляють царя свого, корону його, і порфіру, і скіпетр, і
державу, і милість, і суд, і меч, і цілують покірними серцями, як вінець Божий, як державу
Божу, як правду Божу, як меч і слово Господнє. І ця слава така ж істинна, як і та, що її
мають помазаники Всевишнього. Цар Небесний, розділяючи ім’я Своє з царями земними,
розділяє з ними і чесноти Свої: бо ім’я Боже суть Його досконалості, образ якої переважно
накреслює у вибраних за велінням Свого серця, щоб забезпечити Їх іменам святенність,
подібну чеснотах Богоподібним.
Царська правда незаперечна; бо між Ним і Богом немає посередництва. Царська влада
всеміцна; бо образ є її всемогутність Божа. Царська милість безмежна; бо має безкінечні
милості Бога. Царський закон має усі переваги; бо відображає силу Законодавця Божого.
Царський голос діє на всіх розуми і серця; бо він є відгук голосу Бога, який говорить
громом.
Царський помах – владарський; бо він є знак ока Божого, який метає блискавки. Царський
меч є страх ворогам; бо спрямовує його Всесильний, злих каратель, Бог. Об’єднаємо ж суд
з милосердям, велич з лагідністю, самоуправління з благістю, силу з довготерпінням, кару
з любов’ю, перемоги з миром, недремність з промислом доброчинним.
Зі всіх цих чеснот Бог утворює Царя: і хто ж Він, якщо не
