вдалося.
У 1918 році Фелікс Блуменфельд застряг в Києві і був запрошений самостійним урядом України
на посаду директора музично-драматичного інституту ім. Лисенка. Йому дали також свій
фортепіанний клас, де він виховав таких видатних піаністів як Володимир Горовіц і Саша
Дубинський... Тут же в Києві розвернулася творча діяльність його племінника Г. Нейгауза, якого
Ф. Блуменфельд запросив до себе вести клас фортепіано.
ЗАГАДКИ ГОРОВІЦА, з кореспонденції О. Волосатих і Ю. Зільбермана «Повновладний король, вічний мандрівник-артист»
Немало туману напускав Горовіц і щодо періоду свого навчання в Київській консерваторії.
Вступив він туди 1913 року, незабаром після створення цього учбового закладу. І разом з своєю
сестрою Регіною потрапив до класу Володимира Пухальського, у якого свого часу навчалася їх
мати. А далі продовжуються загадки, відповіді на які неможливо знайти без скрупульозного
вивчення документальних джерел.
«Я учень Фелікса Блуменфельда, який займався у самого Антона Рубінштейна», – говорить
піаніст. Читаємо документи і переконуємося, що Блуменфельд ніколи не вчився у А. Рубінштейна, а сам В. Горовіц перебував у класі Блуменфельда всього чотири місяці.
«ВИ ЗАГИНУЛИ ДЛЯ РОСІЙСЬКОЇ МУЗИКИ», з нотаток Г. Нейгауза-молодшого «Старі
фотографії. Шимановські. Блуменфельди»
Подивіться на фотографію Фелікса Михайловича. Типовий польський гусар від музики. Навіть
вуса закручені якось по-польськи. Так і хочеться до сюртука прималювати шаблю. Ніяк не можу
зрозуміти, що пов’язувало його з «Могутньою купкою».
Заглядаю в старий радянський музичний словник і читаю: «Блуменфельд Фелікс Михайлович,
російський радянський (?!! – Нейгауз-мол. Г.) композитор, піаніст і диригент, професор
Петербурзької і Московської консерваторій, дядько Г. Нейгауза». «Могутня купка» – творча
співдружність російських композиторів демократичного напряму, яка остаточно сформувалася
1862 року в Петербурзі».
Як же, «демократична»! Коли Ф. М. наважився боязко сказати Римському-Корсакову про Ріхарда
Штрауса: «Ви знаєте, це, безумовно, талановито і чудово інструментовано», прозвучала нищівна
відповідь: «Ну, у такому разі Ви загинули для російської музики!»
