«за відсутністю складу злочини» через півроку. Він приїхав в Союз письменників, де у той час
елегантний Симонов читав доповідь про радянську літературу для вчителів Москви. Скромні
вчителі тіснилися позаду, перші три ряди не були зайняті. У першому ряду посередині і всівся
Рудольф Бершадський в своєму тюремному піджачку.
Симонов зблід, відпив води, роблячи все, щоб зуби не стукали об склянку, і... довів переможну
доповідь до кінця.
НАШОГО КВІТУ, з кореспонденції Є. Бажана «Подарунки музею від «Російського руху
України»
На виставку «Внесок наших письменників-земляків у розвиток російської культури» прийшло
немало тих, хто пише нині російською мовою, чиї книги теж є частиною фонду Літературного
музею. Як розповіла його директор Катерина Лісняк, немало наших земляків, які стали
літераторами, доля закинула до чужих країв. Про багатьох з них у процесі пошуків і листування
працівники музею дізнаються все більше. Так, музей поповнився матеріалами про цікаву людину –
Павла Негретова, який із-за своєї участі в «Народно-трудовому союзі» був на 15 років
відправлений до Воркути, в сталінські табори, де працював до 1955 року. У 1995 році в США
вийшла його книга «Всі дороги ведуть до Воркути».
Цікавий матеріал зібрано про земляків Євгенія Поповкіна, Рудольфа Бершадського, Володимира
Білоцерківського, Леоніда Равіча, Юхима Дороша, Людмилу Сараскіну.
Керівник обласної організації Російського руху України Валентина Бажан передала в дар музею
невелику бібліотеку літературознавчих робіт і художньої літератури. Поповнять експозицію також
фото Олеся Гончара і його автограф, який він дав під час перебування в нашому обласному центрі
в 1964 році.
НАСТУПИВ... НА ТЕМУ ДИСЕРТАЦІЇ, з колекції В. Яніна «Про тих, кого пам’ятаю, – з
посмішкою»
У перші після відкриття берестяних грамот роки Новгородська експедиція стала місцем
паломництва письменників і журналістів. У археології існує непорушне правило – не наступати на
розчищений і підготовлений для закреслення і фотографування черговий відкритий розкопками
об’єкт.
Журналіст Рудольф Бершадський, спустившись в розкопку, здерся на щойно розчищену
стародавню вуличну мостову, застиг на ній в позі мислителя і був тут же зігнаний з настилу
начальником розкопок аспірантом Валентином Васильовичем Сєдовим.
У опублікованому Бершадським газетному нарисі ця сцена була подана приблизно так: «Я
спустився в розкопку і, зупинившись на мостовій XIII століття, в думках перемістився в епоху
Олександра Невського. Я виразно почув, як мостовою стукають копита коней, що прямують до
місця Льодового побоїща... Але тут мої роздуми були перервані молодою людиною в ковбойці, яка
грубо наказала мені негайно зійти з мостової... Очевидно, я наступив на тему його майбутньої
дисертації».
НАРОДИВСЯ ЩЕ З БОГА, з книги К. Чуковського «Від двох до п’яти»
Письменник Рудольф Бершадський повідомляє:
У присутності п’ятирічної доньки я якось розповідав, як няня постійно водила мене в церкву.
Донька недовірливо перебила мене:
– Татусю, хіба ти ще за бога народився?
