БАБИЧ Лідія Йосипівна
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: молдавсько-румунський.
Оперна співачка (колоратурне ліричне сопрано), педагог. Сценічний псевдонім – Лідія Хинку.
З міщанської родини. Батько, Бабич Й., – комерсант.
Народилася 24 вересня 1897 р. в м. Артемівську Катеринославської губернії Російської імперії
(нині – Перевальський район Луганської області України).
Померла 7 серпня 1970 р. в м. Кишиневі Молдавської РСР СРСР (нині – м. Кишинеу Республіки
Молдова).
Закінчила Кишинівське музичне училище (1915), одеський музично-драматичний інститут ім.
Людвіга ван Бетховена (1918), міланську консерваторію Дж. Верді (1925).
Кавалер румунського ордена «За культурні заслуги» (1931).
Була солісткою Бухарестського королівського оперного театру (1925-1939), Молдавської
державної філармонії (1940-1941), ансамблю молдавської пісні і танцю «Дойна» (1941-1944),
викладачем Молдавської державної консерваторії (1944-1964).
Дебютувала в Бухарестському королівському оперному театрі партією Віолетти в опері Дж. Верді
«Травіата» (1925).
Потім виконувала партії Джільї («Риголетто» Дж. Верді), Маргарити («Фауст» Ш. Гуно), Манон
Леско («Манон» Ж. Массне), Констанції («Викраденні з сераля» В. Моцарта), Лакме («Лакме» Л.
Деліба).
Серед друзів та близьких знайомих Б. – Л. Пелін, Л. Липковська, Я. Горський, Е. Массіні, А.
Александреску, Г. Страхілевич, І. Перля, Н. Оттеску, Ж. Полупанова, Р. Бабенко, В. Савицька, В.
Ванзо, Б. Мілютін, В. Мінін, Д. Гершфельд, І. Дайліс, Т. Чебан, П. Ботезат, Я. Левицька, І. Бейн та
ін.
***
НЕ ЙТИ ПРОТИ ПРИРОДИ
, з педагогічного кредо Л. Бабич
Ніколи не нав’язувати того, що йде «проти природи».
ДИВОВИЖНИЙ ГОЛОС, з рецензії в газеті «Бесарабське слово» за 1922 р.
Пані Л. Бабич дуже музично, виразно виконала низку романсів, особливо хочеться відзначити
романс «Бузок» у супроводі скрипки і рояля...
Особливу увагу звертає на себе виконаний співачкою цикл Шуберта, де вона виявила великий
музичний розум, художній смак, а її дивовижний за красою голос передав усю глибину творіння
композитора.
НАДЗВИЧАЙНО ОСВІЧЕНА, зі спогадів Г. Страхілевич
Була людиною незвичайно доброю, дотепною, чуйною і надзвичайно освічною.
ЗАЛИШИЛАСЯ БЕЗ УЛЮБЛЕНОЇ СПРАВИ, зі спогадів Н. Шехтмана
Лідія Бабич виблискувала в ролі Манон. Її мистецтво перевтілення було досконалим, здавалося,
вона зливається зі своєю героїнею – легковажною, примхливою, вередливою, котра легко
переходить від одного настрою до іншого, часто протилежного. Голос співачки, гнучкий, дзвінкий
і кришталево чистий, підкуповував різноманіттям емоційних відтінків, від легкої грайливості до
щирого, задушевного ліризму. ...Завдяки такому яскравому враженню, опера «Манон» на довгі
роки стала одним з моїх улюблених творів ліричного репертуару, і я дуже жалкував, що в
Радянському Союзі її майже не знали.
...Для Лідії Бабич переїзд до Радянського Союзу означав прощання з оперною сценою, і, як
з’ясувалося згодом, назавжди. Вважаю, вона переживала це дуже важко, адже могла ще з повною
віддачею продовжувати вокальну кар’єру. Але в Кишиневі не було оперного театру, а виїхати в
міста, де такі були, було неможливо – для новоспечених радянських громадян виїзд за межі
Бесарабії категорично заборонявся.
Довелося задовольнитися малоцікавою і не дуже престижною працею солісткою філармонії.
ПРЕСТИЖНИЙ КЛАС, з статті Л. Пеліної «Примадонна Лідія Бабич»
Окрім Бухаресту, вона співала майже в усіх театрах Європи: Варшави, Парижу, Берліна, Праги, Софії, Львова, Штутгарту, Риму, Відня. Преса відзначала її сріблястий голос, тонку музичність, сценічний талант і жіночу чарівливість.
Співачка часто давала концерти у відомому залі «Атенеул» і в Королівському палаці. З нею
виступали популярні у той час диригенти: Альфред Александреску, Еджіціо Массіні, Іонел Перля, Нона Оттеску та Ісаак Бейн.
...Коли розпочалася війна, Л. Бабич евакуювалася з колективом філармонії до Середньої Азії. У
евакуації композитор Д. Г. Гершфельд об’єднує колективи і створює ансамбль пісні і танцю
«Дойна», куди запрошує Лідію Йосипівну. Ансамбль обслуговував шпиталі, гастролював містами
тилу, дістався Далекого Сходу.
...Доля звела мене з Л. Бабич, коли я вступала до консерваторії на факультет сольного співу.
Займатися в класі Л. О. Бабич
