КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Рожанский Дмитрий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

РОЖАНСЬКИЙ Дмитро Аполлінарійович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Фізик, радіофізик. Винахідник імпульсних радіолокаторів дальнього виявлення літаків на теренах

СРСР. У фізиці існує науковий термін «клістрон Рожанського».

З родини службовця. Батько. Рожанський А., – інженер-технолог.

Народився 20 серпня (1 вересня) 1882 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).

Помер 27 вересня 1936 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ).

Закінчив одну з Київських гімназій (1899), фізико-математичний факультет Петербурзького

університету (1899-1904), стажувався за кордоном (1905-1906).

Працював лаборантом Петербурзького електротехнічного інституту (1906-1908), викладачем

Харківського університету (1911-1921), науковим співробітником Нижньогородської

радіолабораторії (1921-1923), Ленінградської центральної радіолабораторії (1923-1936).

Член-кореспондент академії наук СРСР (1933).

Лауреат премії ім. А. С. Попова (1910).

Спеціалізувався з проблем фізики електричних коливань і хвиль, радіоантен, розповсюдження

радіохвиль, стабілізації частоти лампових генераторів, газового електричного розряду,

радіолокації.

Виконав низку робіт з генерування і розповсюдження коротких (дециметрових) хвиль, підсумком

яких стало створення першої радянської системи радіолокації; запропонував метод

осцилографування швидких електричних процесів із застосуванням трубки Брауна; розробив

метод розрахунку випромінювання антен («метод наведених едс»); спосіб вимірювання

діелектричною постійною за надвисоких частот, вільний від недоліків методів П. Друде;

експериментально обгрунтував теорію катодних (лампових) генераторів;

Керував розробкою перших короткохвильових передавачів та імпульсних локаторів на теренах

СРСР.

Друкувався в журналах «Annalen der Physik», «Телеграфія і телефонія без дротів».

Як вчений дебютував в журналі «Annalen der Physik» дослідженням «Вплив іскри на коливальний

розряд конденсатора» (1911).

Потім настала черга доробків «Електричні промені. Вчення про електромагнітні коливання і

хвилі» (1913) «Про випромінювання антени» (1922), «Проблеми дециметрових хвиль» (1931),

«Метод вимірювання діелектричних постійних і абсорбція за високих частот» (1933), «Про

частоту зв’язаних систем», «Фізичні підстави теорії розповсюдження коротких хвиль» (обидва –

1934), «Акустика і оптика» (1935), «Фізика газового розряду» (1937).

Його перу також належать праці «До теорії резонансних явищ», «Електромагнітна теорія світла»,

«Динамічні постійні повітряного дроту», «Вплив іскри на коливання індуктивно зв’язаних

вібраторів».

Порозуміння з владою наш земляк знаходив не завжди. Так, за відмову проголосувати за смертну

кару у «справі Промпартії» його не лише звільнили з роботи, а й заарештували (1930). На щастя і

завдяки клопотам А. Іоффе справу припинили за відсутністю доказів (1931).

Серед друзів та близьких знайомих Р. – О. Попов, В. Вологдін, С. Брауде, Ю. Кобзарєв, Л. Сена, Д.

Штейнберг, В. Тучкевич, М. Бонч-Бруєвич, В. Лещинський, В. Вологдін, Н. Сімон, О. Орлова, В.

Татаринов, Б. Остроумов, П. Погорілко, Л. Мандельштам, А. Іоффе, М. Папалексі та ін.


***

НЕЗВОРОТНИЙ ПРОЦЕС,

з життєвого кредо Д. Рожанського

Я проти страти як людина і як учений, тому що це – незворотний процес, і якщо сталася помилка, виправити її вже неможливо.


ВІТАВ БИ ВЛАСНУ СМЕРТЬ, з громадянського кредо Д. Рожанського

Якби я був шкідником, я вітав би Ваше (правоохоронців – авт.) бажання викреслити мене із

списку живих.


ДЖЕРЕЛО СВІТЛА, з оцінки Д. Рожанського Я. Френкелем

Дмитро Аполлінарійович завжди прагнув залишатися в тіні, проте, де б він не знаходився, він

завжди ставав джерелом світла.


НІЧНІ ПИЛЬНУВАННЯ, зі спогадів Ю. Кобзарєва

Настала осінь 1925-го року. ...Приїхав Рожанський. Я був рекомендований йому Желіковським як

помічник. Почалися мої нічні пильнування над напівсаморобним приймачем в кімнаті нашого

радіогуртка.

...Від’їжджаючи, він запропонував мені переїхати до Ленінграда працювати у нього в щойно

організованій лабораторії. Я з радістю погодився.

...У день, коли мені виповнилося 20 років, прийшов лист від Рожанського з остаточним

запрошенням (зарахований на роботу у відділ коротких хвиль Ленінградської фізико-технічної

лабораторії на посаду наукового співробітника першого розряду). Я був у нестямі від щастя. Але

мені належало закінчити прискореним темпом навчання – замість року за два місяці.

6-го лютого 1926 року я з матір’ю приїхав до Ленінграда. Завершено навчання. Немає більше

викладацької роботи. Попереду – наукова робота в новій лабораторії, в інституті (Ленінградському

політехнічному інституті) – осередді найбільших фізиків.


З’ЯСУВАВ ХАРАКТЕР ЛЕЛІТКИ, з розвідки В. Пестрікова «Іскрові радіостанції Російської

імперії»

Вагомий внесок у розвиток науки про іскрові радіостанції вніс випускник Петербурзького

імператорського електротехнічного інституту ім. Олександра III Дмитро Аполлінарійович

Рожанський, тоді начальник учбової радіотелеграфної станції, згодом професор.

Він займався дослідженням фізичних процесів в іскровому передавачі і впливом параметрів іскри

на генератор. Крім того, учений з’ясував характер «опору» іскри, який, як виявилося, на

протилежність численним дослідженням інших авторів, не можна ототожнювати з провідником

постійного опору, оскільки зміни напруги в іскрі підкоряються певним закономірностям і зв’язані

з силою струму досить складною залежністю.

У 1912 році Д. А. Рожанський розробив теорію «ударного збудження коливань», відкритого М.

Віном 1906 року. У перших іскрових радіопристроях якість сигналів була низькою, станції при

роботі заважали одна одній. Для поліпшення роботи М. Він запропонував замість звичайного

спеціальний розрядник.

Д. А. Рожанський побудував теорію впливу іскри на коливання зв’язаних ланцюгів і вивів

відповідні рівняння. Таким чином, були підтверджені теоретичні висновки для електромагнітних

коливань з довжиною хвилі близько 140 м.


ПЕРЕПИСАВ ТЕОРІЮ РЕЗОНАНСНИХ КРИВИХ, з «Записки про наукові праці

Рожанського» А. Іоффе

Професор Д. А. Рожанський належить до вчених, котрі суміщають в собі глибокі і широкі

теоретичні знання з живим інтересом до практичних додатків. Будучи фізиком, професор

Рожанський найтіснішим чином пов’язаний з радіотехнікою. Його ім’я згадується у всіх її

серйозних курсах.

Професор Рожанський розробив катодний осцилограф, який відрізняється застосованим вперше

гарячим катодом. Пізніше осцилографи такого роду увійшли до загального вжитку і складають

невід’ємну приналежність не лише лабораторій, що займаються спеціально електричними

коливаннями, а й застосовуються і при виконанні фізичних і хімічних робіт.

Пізніше професор Рожанський розвиває загальну теорію резонансних кривих, в якій як

обов’язкове допущення не міститься експоненціальний закон загасання коливань за іскрового

розряду і яка завдяки цьому передає процес в повнішій мірі, ніж звичайні теорії, у низці випадків –

абсолютно невірні.

Під його керівництвом вивчалася високовольтна поляризація в кальциті, що принесло багато

цікавих і цінних результатів. До цього ж періоду відносяться теоретичні роботи професора

Рожанського по compton-ефекту і феромагнетизму нікелю.

Одночасно професор Рожанський ставить досліди з вивчення коротких електричних хвиль,

отриманих за допомогою катодних ламп методами, аналогічними методу Баркгаузена і Курца. У

Харкові згодом ці роботи привели до відкриття «магнетронних коливань» – методу генерування

могутніх коливань з довжиною хвилі порядку небагатьох сантиметрів, що відкриває багаті

можливості.

...Професор Рожанський першим довів, що ми маємо справу з коливаннями в контурі, утвореному

витками сітки лампи.

Безпосередньо до робіт, які стосуються методів генерування сантиметрових і дециметрових хвиль, відносяться роботи з вимірювання коефіцієнтів заломлення і поглинання рідин і твердих тіл...

Унікальний метод вимірювання, в основі якого лежить розташування на шляху хвиль, що

розповсюджуються за системою Лехера, плоскопаралельного шару досліджуваної речовини,

дозволив зміряти з величезною упевненістю, яка ще ніколи не досягалася, діелектричні постійні

ряду спиртів.

Вимірювання ці... розбили забобон про наявність в деяких випадках негативних діелектричних

постійних.


БІЛЯ ВИТОКІВ КОРОТКОХВИЛЬОВОГО ЗВ’ЯЗКУ, з «Відгуку на работи Рожанського» Л.

Мандельштама

Перший цикл робіт Дмитра Аполлінарійовича стосується поглибленого дослідження властивостей

іскри за коливального розряду. Він вперше співставив явище в іскрі з явищами в дузі. ...З’ясував

вплив іскри на форму і період розряду і на форму резонансної кривої.

Роботи Дмитра Аполлінарійовича в цій області є основними, вони одержали належну оцінку як у

нас, так і за кордоном. Вони використані в низці пізніх праць подальших дослідників... і увійшли

до загального вжитку.

Надалі Дмитро Аполлінарійович сам удосконалив цю методику, застосувавши при

високочастотних дослідженнях розжарений вольфрамовий катод. Як відомо, осцилографи цього

типу вельми широко використовують тепер як при фізичних, так і при технічних роботах.

Другий цикл робіт Дмитра Аполлінарійовича стосується вивчення антенних пристроїв. Питання

про раціональне їх проектування є при будівництві могутніх станцій корінним. Дмитро

Аполлінарійович підійшов до цих проблем як з експериментального боку, вивчаючи явища на

відповідно сконструйованих моделях, так і з теоретичного. Отримані ним результати лягли, між

іншим, в підставу розрахунку антенного устрою Жовтневої радіостанції на Ходинському полі, котра була на той час однією з наймогутніших в СРСР.

Наступний цикл робіт стосується області так званих коротких хвиль. Ця порівняно нова область

радіотехніки відіграє в даний час, як відомо, виключно важливу роль для радіозв’язку. Дмитру

Аполлінарійовичеві належить заслуга першої науково-дослідної розробки цієї області в СРСР.

Ним запропоновані нові схеми короткохвильових генераторів, розроблених як ним самим, так і

його співробітниками під його безпосереднім керівництвом. Різні типи таких генераторів в даний

час застосовані на ряду ліній короткохвильового зв’язку. Дмитро Аполлінарійович безперечно

повинен вважатися першим авторитетом в цій області.

Вперше в СРСР було поставлено систематичне, на науковій базі вивчення і вимірювання полів від

дальніх станцій.

Відзначу також цікаву роботу з феромагнетизму нікелю і квантових станів його атомів.


ДЕРЖАВНУ ПРЕМІЮ ОДЕРЖАЛИ ІНШІ, з статті Ю. Кобзарєва, Л. Сени і В. Тучкевича

«Дмитро Аполлінарійович Рожанський»

Короткий період роботи в Нижньогородській лабораторії був надзвичайно плідним. Ним виконані

фундаментальні роботи з низки найважливіших питань радіотехніки. Тут найперше слід назвати

роботи, пов’язані з теорією антени.

Початі в ті ж роки теоретичні дослідження високочастотних процесів були продовжені в

Ленінграді і лягли в основу теорії кварцевої стабілізації лампових генераторів.

Серед інших робіт ленінградського періоду слід згадати витончений метод вимірювання

діелектричних

проникностей на високих частотах, придатний для речовин з великим коефіцієнтом поглинання

електромагнітних хвиль.

Особливе значення має роль, зіграна Д. А. Рожанським в розгортанні робіт із створення техніки

радіовиявлення літаків. Організована ним спеціальна лабораторія... провела під його керівництвом

дослідження розсіяння літаками радіохвиль метрового діапазону і розробила імпульсний метод

радіолокації стосовно завдання виявлення літаків на великих відстанях.

Роботи лабораторії, завершені вже після смерті Д. А. Рожанського, були відзначені присудженням

основним виконавцям Державної премії.


ПЛАНУВАВ ПРОСЛУХОВУТИ... ДУМКИ СТАЛІНА, зі спогадів О. Рожанської

Слідчий намагався натиснути на одного з арештованих разом з ним (Рожанським Д. – авт. ) інженерів з вимогою, щоб той показав на Д. А. Рожанського як на винахідника радіоприладу «для

підслуховування думок Сталіна».


ЗОБРАЖАЛИ СВИНЕЮ, зі спогадів Б. Маркович

Усі інститути..., включаючи Політехнічний, випустили стінгазети з жахливими карикатурами на

Рожанського (зображали, наприклад, свинею), пригадали, що Рожанський – нащадок знаменитих

російських купців Морозових (його мати була Морозова). Через декілька днів його заарештували.

... Ми ...страшенно переживали за Рожанського, відвідували його дружину... Вона розповідала, що

з ним поводяться жахливо жорстоко, садять в карцер, катують, вимагаючи визнання в шкідництві.

...Наступили важкі часи. Від всіх його учнів ОДПУ вимагало свідчень проти нього. Мабуть, всі

відмовилися обмовляти людину з кристально чистою душею. І як не запевняли слідчі, що скоро

ми зрозуміємо свої помилки, – нічого не вийшло.

Через кілька місяців Д. А. звільнили, підозри з нього зняли, і він знову взявся за роботу.