шанували ще й як блискучого піаніста і талановитого композитора. Проте головною його
любов’ю, все ж таки, залишалася астрономія.
Петро Григорович мав широкі наукові інтереси: він вивчав комети, позагалактичні туманності, а
сонячне затемнення 19 червня 1936 р. взагалі досліджував з борту субстратостата на висоті 9500 м.
Але в основному займався дослідницькою роботою в області зоряної астрономії.
Він був одним з піонерів застосування в нашій країні (СРСР – авт.) фотоелектричних методів, досліджував рух зірок в Галактиці і підтвердив існування зоряного потоку Скорпіона-Центавра.
Ще одним напрямом напруженої роботи Петра Григоровича була історія астрономії. Він
стимулював систематичні дослідження в цій області, був ініціатором створення Комісії з історії
астрономії Астрономічної ради АН СРСР і протягом багатьох років – її незмінним керівником.
За ініціативою Куликовського і під його редакцією видавався найповніший в світі бібліографічний
покажчик з історії астрономії.
Почавши свою педагогічну роботу в МДУ, Петро Григорович став прекрасним вчителем, який
виховав декілька поколінь астрономів. Нас, його учнів, полонила в ньому легкість,
доброзичливість і дивовижна витонченість манер.
Ставши колегами Петра Григоровича, ми захоплювалися глибиною його знань як в астрономії, так
і в інших областях культури, включаючи блискуче володіння європейськими мовами. Відчуття
близьких до Петра Григоровича людей характеризують три слова: скромність, чарівливість, принциповість.
Петро Григорович Куликовський був лицарем астрономії, а все його життя – напружене і радісне
служіння науці. Ми завжди будемо вдячні йому за це.
