своєчасною публікацію пропонованої читачеві книги «Історія календаря і хронологія», автором
якої є С. І. Селешников – член Комісії з історії астрономії Астрономічної ради Академії наук
СРСР... З часу виходу в 1925 р. невеликої прекрасної книги М. І. Ідельсона «Історія календаря» –
це перша серйозна спроба популяризувати складні проблеми календарної справи; при цьому
хотілося б згадати вдалі книги Я. Шура, адресовані молодим читачам, і брошури автора цієї книги, присвячені історії календаря...
ДОПОМІГ КУЛИКОВСЬКИЙ, з розвідки В. Бронштена «Радянська влада і тиск на астрономію»
Ще 1938 року Святський послав свою велику працю «Нариси з історії астрономії в Стародавній
Русі» академікові Вернадському, з яким був знайомий ще з 20-х років. І академіки Вернадський, Фесенков вжили заходів до видання цієї роботи Святського, проте безрезультатно.
Лише у 60-і роки, завдяки зусиллям П. Г. Куликовського, цей доробок був опублікований в трьох
послідовних випусках «Історико-астрономічних досліджень».
НЕ ОБІЙШЛОСЯ БЕЗ ЕВФЕМІЗМІВ, з статті Д. Остерброка і А. Гурштейна «Останній з
могікан»
У 1968 р. видавництво «Світ», де в ту пору активно перекладали іноземну наукову літературу, і
його скасована нині астрономічна редакція випустили в світ узагальнюючу монографію Отто
Струве і Вельти Зебергс «Астрономія XX століття». Російським читачам книгу представляв
історик астрономії П. Г. Куликовський, який забезпечив переклад розгорненою і теплою
передмовою; він особисто знав Струве і з ним листувався. Отто Струве відверто характеризувався
в передмові як «видатний учений і організатор».
У дусі часу, звичайно, спеціально обмовлялося, що Струве з великою симпатією ставився «до
радянських астрономів, роботами яких дуже цікавився».
ФІЗИКА КОСМОСУ: ВІД ЛЬВОВА ДО ВЛАДИВОСТОКА, з кореспонденції Н. Фролової і Д.
Вібе «Зимові студентські конференції в Коурівці»
Ідея студентської наукової конференції виникла в кінці 60-х років саме серед студентів кафедри
астрономії і геодезії Уральського університету. Перший такий семінар відбувся в 1970 р. У ньому, окрім місцевих молодих астрономів, взяли участь «дальні гості» – студенти Московського і
Казанського університетів. Всього в роботі першої Школи взяло участь 13 чоловік, зокрема 7
студентів. Число це, і без того невелике, могло бути й ще менше – адміністрація фізфаку МДУ
своїх делегатів на нікому невідому конференцію відпускати не хотіла і здалася лише після
втручання «важкої артилерії»: знаменитих астрономів П. Г. Куликовського і Б. В. Кукаркіна.
...Потреба в подібному заході виявилася настільки нагальною, що невеликий семінар вже
незабаром виріс у справжню конференцію з величезною географією: від Душанбе до Санкт-
Петербурга за широтою і від Львова до Владивостока за довготою. Спочатку вона йменувалася
«Фізика Галактики», проте ця назва тематику всіх доповідей не вміщала, і з 1992 р. стала
називатися «Фізика Космосу».
За 30 років на ній побували студенти і викладачі всіх університетів Росії і колишнього СРСР, в
яких здійснюється підготовка фахівців в області астрономії, а також багатьох педагогічних вузів.
Останніми роками в коурівських студентських конференціях беруть участь 100-150 чоловік.
За роки існування конференція двічі залишала Урал – в 1984 році вона проходила в Саранську, в
1992 році – в Києві. Ще декілька конференцій відбулися на турбазах і в будинках відпочинку в
околицях Єкатеринбурга і в Челябінському держуніверситеті. Однак і ветерани, і новачки
погодилися, що краще Коурівки на Землі місця немає, тому в 1993 р. конференція «Фізика
космосу» повернулася на свою батьківщину – в Астрономічну обсерваторію Уральського
університету – і з того часу не її покидає.
ДАВ ЦІННІ ПОРАДИ, з статті О. Бойко «Полемічні нотатки про наші стереотипи»
Цікавим етапом життя астроклубу стала пошукова робота з історії астрономії Уралу. Після довгих
місяців архівної роботи я привезла нашу працю З. М. Шукстовій. Вона дуже зацікавилася нею. За
порадою Зінаїди Миколаївни я відправили цю роботу відомому історикові астрономії П. Г.
Куликовському, який схвалив її і дав цінні поради.
Перші хлоп’ята, з якими я почала працювати в гуртку, були представниками покоління, яке
народився на початку космічної ери.
ДИВОВИЖНА ВИТОНЧЕНІСТЬ МАНЕР, зі спогадів В. Сурдіна
