Краинский Николай (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:


КРАЇНСЬКИЙ Микола Васильович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Психіатр. Першим у світі обґрунтував токсичну природу епілепсії (1896).

З міщанської родини. Батько, Країнський В., – агроном.

Народився 1 травня 1869 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).

Помер 19 липня 1951 р. в м. Харкові СРСР (нині – адміністративний центр однойменної області

України). Точне місце поховання – не відоме.

Закінчив 2-у Харківську гімназію (1888), медичний факультет Харківського університету (1893).

Працював ординатором (1894-1896), старшим лікарем (1896-1898) Харківської земської лікарні

(Сабурової дачі), директором Новгородської (1899-1901), Вінницької (1901-1902), Віленської

(1902-1905) окружних психіатричних лікарень, викладачем Київського (1917-1919), Загребського

(1921-1928), Бєлградського (1928-1943) університетів, старшим науковим співробітником

біохімічної лабораторії (1947-1949), завідуючим біофізичною лабораторією (1949-1950),

завідуючим клінікою (1950-1951) Українського психоневрологічного інституту.

Член Харківського медичного товариства.

Лауреат премії Брюссельської академії наук (1901).

Лауреат премії Нью-Йоркського товариства з вивчення епілепсії (1902).

Лауреат премії ім. О. О. Мочутковського (1915).

Кавалер золотої медалі Харківського університету (1893).

Спеціалізувався з проблем клінічної психіатрії, енергетичної психології, нейрогістології,

біофізики, біохімії мозку, електрофізіології, організації психіатричної допомоги.

Автор оригінальної концепції пам’яті з точки зору психічної енергії.

Як учений дебютував дослідженням «До вчення про патології епілепсій» (1896).

Потім настала черга наступних доробків: «Дослідження психофізичних реакцій» (1893),

«Причина, причинні і біснуваті як явища російського народного життя» (1900), «Вчення про

пам’ять» (1903), «Вчення про пам’ять з погляду психічної енергії» (1903), «Енергетична

психологія» (1905), «Енергетика і аналіз відчуттів» (1907), «Психологія занепалих людей» (1907),

«Основні принципи енергетики у зв’язку з абсурдами сучасної фізики» (1908), «Педагогічний

садизм» (1912), «Енергетична теорія сновидінь» (1912), «Енергетика нервового процесу (процес

нервового збудження і штучний нерв» (1914), «Математичні основи природознавства» (1927),

«Логічні помилки і помилки в науковій творчості» (1930), «Теорія нервового процесу» (1936)

Низка робіт опублікована у перекладах на німецьку, польську, сербську, французьку, хорватську

мови.

Усього наш земляк залишив близько 200 наукових праць.

Не сприйнявши більшовицької революції, емігрував до Югославії (1920).

Серед друзів та близьких знайомих К. – В. Бехтерєв, С. Костюрін, В. Гіляровський, А.

Вольфовський, С. Корсаков, П. Ковалевський, С. Смирнова, П. Коваленко, Я. Павлонський, Л.

Литвак, Г. Лещенко та ін.


***

ДУША = ФІЗИКА + ХІМІЯ

, з наукового кредо М. Країнського

Душевна діяльність є проявом психічної енергії. Це особливий вид світлової енергії, який

виявляється, як у всіх фізико-хімічних процесах, у двох формах – «живій» і потенційній. Саме

тому і всі психічні явища від рефлекторних до вищих мають бути зведені до законів фізики і хімії.


ВЕТО НА РОДИННИЙ ПАТРОНАЖ, з лікарського кредо М. Країнського

Я вважаю цей тип піклування (родинний патронаж – авт.) абсолютно непридатним, і він має бути

виключеним з програми абсолютно. Я думаю, що якщо психічно хворого не можна залишати в

родині чи то унаслідок його небезпеки по відношенню до тих, хто його оточує, чи то унаслідок

його етичного впливу на інших, то не можна його передавати і до чужих родин.

Якщо ж він може жити в родині, то не потрібно для них зовсім і будинків божевільних.


ЦІКАВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТЕРИЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ, з оцінки діяльності М. Країнського В.

Павленком і С. Тагліним

Цікаве порівняльне дослідження інших форм істеричної патології здійснив харківський дослідник,

... лікар і психолог М. В. Країнський. У 1900 році він опублікував роботу, в якій показав, як на

єдиній основі – сомнамбулізмі – у різних народів виникають і розвиваються різні захворювання:

біснуватість і мана в Росії, епідемії одержимості в Західній Європі (на думку автора, в Малоросії

випадки аналогічної хвороби взагалі дуже рідкісні, а на півдні України фактично невідомі).

У своїй роботі ...доводив, що і клінічна картина, і трактування цих захворювань серед населення і

ставлення до таких хворих повною мірою залежить від відмінностей в побуті, культурі і світогляді

різних народів.


ЗАНАПАЩЕНА СПРАВА, з дослідження П. Петрюка «Микола Васильович Країнський –

відомий представник вітчизняної психіатричної школи (до 135-річчя з дня народження)»

Усюди за М. В. Країнським слідувала група колег – лікарів і середнього медперсоналу, відданих

йому і справі служіння психічно хворим. Ті ж прізвища зустрічаються і в кримінальній справі

учасників змови проти царя у Віленської окружній психіатричній лікарні.

Самого Миколу Васильовича його недоброзичливці уже встигли зжити із служби ...»унаслідок

незлагідного характеру, несумісного з обов’язками адміністратора». Ця обставина врятувала його

від ...судового переслідування.

...29 квітня 1905 року Микола Васильович вийшов у відставку із-за незгоди з директором

медичного департаменту – фактично був усунений від будь-якої роботи в психіатричних закладах

з вовчим квитком в кишені. Його бунтівному характеру більше не надавали поблажливості і на

казенну службу не приймали, хоча аж до Першої світової війни він марно добивався реабілітації.

Півтора роки провів далеко від психіатрії, в боротьбі з епідеміями чуми і холери, і лише в січні

1907 року повернувся до Вільно, де жив і практикував, опублікував 20 книг.

Вже ставши на ноги завдяки приватній практиці, Микола Васильович в 1911 році за своєю

наївністю ще раз склав меморандум до департаменту. Документ цей під назвою «Занапащена

справа» залишається і донині актуальним, проте чиновники так і не спромоглися ...вивчити ті 33

сторінки з додатком на 56 сторінках.

...За німецької окупації Югославії Микола Васильович разом зі всіма російськими професорами

був відрахований з університету. В цей час його донька, Віра Миколаївна Країнська-Ігнатова,

професор судової медицини в Харкові, з родиною насильно була вивезена до Німеччини. В зв’язку

з цим професор М. В. Країнський ...після отримання дозволу переїздить до Берліна для

возз’єднання з родиною...

Після звільнення Берліна Микола Васильович разом з родиною потрапляє до репатріанського

табору у Франкфурті-на-Одері... У серпні 1945 року М. В. Країнський подає клопотання про дозвіл

повернення на Батьківщину і отримання радянського громадянства. ...1 лютого 1947 року дозвіл

було одержано.

...Ні матеріали особистої справи, ні джерела спеціальної літератури, ні співробітники лікарні, котрі

знали Миколу Васильовича особисто, не дозволяють погодитися з думкою М. Б. Мірського, що

останніми роками життя, які співпали з періодом фашистської окупації Югославії, М. В.

Країнський скомпрометував себе співпрацею з окупантами. Думається, це просто помилка автора,

не підтверджена архівними документами.

ЕПІДЕМІЇ ТИМЧАСОВОГО БОЖЕВІЛЛЯ, з статті В. Гаташ «Як уберегтися від «психічної

інфекції»?»

Загадкова хвороба, яка нещодавно вразила близько ста учнів двох шкіл Чечні, в основному

дівчаток-підлітків, викликана ефектом перенапруження психіки на тлі неблагополучного

соціально-економічного становища в республіці... Тож годі шукати в чеченському синдромі будь-

яку містику... Хоча народна мудрість і гласить, що кожен з’їжджає з глузду по-своєму, це не

завжди так. У певний час великі групи населення, а іноді й цілі країни впадають в колективне

божевілля – феномен отримав назву «психічних епідемій».

Це явище вчені, у тому числі відомі українські психіатри Іван Сікорський і Микола Країнський

почали досліджувати наприкінці XIX – початку XX століття. ...У переломні моменти історії, коли

звичне життя раптом стає дибки, невпевнених у собі людей стає більше, і вони легше стають

іграшкою навіювання.

...Вчені поділяють усі колективні психози на чотири об’ємні групи: соціальні, парарелігійні,

етнічні та пов’язані з явищами технічного прогресу. Сьогодення представляє нам психічні епідемії

в повному асортименті. Чимало з них не обминули й Україну.

...Хто б міг подумати, що в освіченій Україні, як гриби, виростуть різномасті культи та секти, які

гарантують світле майбутнє, здоров’я без ліків або, навпаки, близький кінець світу?

...Психічні епідемії нині досліджувані настільки добре, що з другої половини минулого століття

конструювання штучного психічного «вірусу» дедалі більше стає справою бізнесу та політики,

полем продуманих соціальних стратегій різних зацікавлених угруповань.

Це зрозуміло: із кожної епідемічної хвилі, яка супроводжується масовим потягом до чогось,

попитом на щось чи страхом перед чимось, можна зібрати неабиякий фінансовий або політичний

врожай. ...Втім, на думку спеціалістів, організувати масову епідемію на порожньому місці, без

глибинних передумов у стані суспільства неможливо. Будь-які зовнішні впливи матимуть успіх

лише за готовності мас сприйняти ту чи іншу ідею.

Як протистояти психічній епідемії? На жаль, фахівці розводять руками, оскільки рецепт хоч і

простий, але важко виконуваний: критично оцінювати будь-яку інформацію, хоч би звідки вона

виходила, і мати почуття власної гідності.


МИСТЕЦЬКИЙ ПЕРФОМАНС КРАЇНСЬКОГО, з кореспонденції І. Бондар-Терещенка

«Музей на Сабурці»

Історично беручи, на Сабуровій дачі багато чого в історії не лише психіатрії відбувалося вперше.

На території колишньої садиби генерал-губернатора Слобожанщини, славного Петра Сабурова,

який заповідав свій маєток лікарні, оскільки мав душевнохвору дочку, двісті років тому був

заснований психоневрологічний комплекс. Саме тут, у найбільшій в царській Росії психлікарні на

1100 ліжок, головлікар Микола Країнський влаштував у 1897 році перший в історії психіатрії

мистецький перформанс.

Виголосивши з балкону лікарні промову щодо гуманного ставлення до пацієнтів, він власноруч

розв’язав 120 хворих і спалив гамівні сорочки у дворі лікарні. У такий спосіб вперше закладались

підвалини системи не-утискання у російських «будинках скорботи».


АВТОР СЕРБСЬКОГО ПІДРУЧНИКА, цікавий факт

У період роботи в Югославії М. Країнський підготував і видав сербською мовою підручник

«Кримінальна психологія», який донині так не перекладений ні українською, ні російською.