– історико-літературний парадокс»
Творчість Д. Маміна-Сибіряка – деякий історико-літературний парадокс, який примусив
задуматися журнальну і газетну критику початку ХХ століття. Цей парадокс полягає в дивній
суперечності між оцінками таланту Д. Маміна-Сибіряка, що визнається всіма, і своєрідною
розгубленістю, якщо постає питання про його місце в сучасній йому літературі, в процесі
літературного розвитку.
В дні ювілею 1912 року і в некрологах, котрі змінили ювілейні статті, багато авторів відзначали
цю дивну суперечність і намагалися знайти цьому пояснення. Хтось вважав, що вся справа в
недостатній увазі присяжної критики, хтось передрікав, що час його ще прийде, хтось намагався
переконати, що він зараз шанобливий. Та все ж в загальному хорі голосів не було упевненості, що
кожне з цих рішень складає хоч би частину істини.
Тільки О. Колтоновська у «Віснику Європи» написала, що письменник, рідкісного дарування
людина, яка чудово володіє мовою, витоки якої в стихії народності, була чужою тому
інтелігентському ставленню до дійсності, тих високих духовних шукань, які характерні для
письменників, що «творили в головному руслі літератури».
ЖИТТЯ НЕ ЗАПЕРЕЧУЮТЬ, з книги Т. Прокопова «Борис Зайцев: доля і творчість»
Не дивлячись на славу і визнання, живе він (Борис Костянтинович Зайцев – авт.), як і друг
його Бунін, скромно, в постійній потребі. Проте спокій, працьовитість і життєлюбність ніколи не
покидають його.
Одну з ранніх новел він так і назве – «Спокій», бо, як всією своєю творчістю затверджує Борис
Костянтинович, це головний для людини стан душі. Не випадково річ ця у нього виплеснулася
немов на одному диханні. «Спокій», на думку його критиків – справжній шедевр. «Його
імпресіоністська техніка досягає тут віртуозності, – не без підстав стверджує, наприклад О. О.
Колтоновська і далі пояснює: – Філософія розповіді – спокій, просвітлений оптимізм, більш
закінчений, ніж в «Аграфені». Люди сумують від незадоволеності, страждають, іноді слабшають в
боротьбі, проте не замахуються на заперечення життя. Вони вірять в життя і підтримують один в
одному цю віру. Такий загальний настрій».
