КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Калайдович Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

КАЛАЙДОВИЧ Петро Федорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Поет, філолог, перекладач. Псевдонім – Московський мешканець. Укладач одного з перших

синонімічних словників на теренах Російської імперії.

З дворянської родини.

Народився 22 січня (2 лютого) 1791 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).

Помер 1 (13) серпня 1839 р. в м. Москві Російської імперії (нині – столиця РФ).

Навчався в гімназії Московського університету (1799-1807), Московському університеті (1807-1810).

Працював приватним педагогом (1810-1812), викладачем благородного пансіону Московського

університету (1812-1818; з перервами), училища ордена св. Катерини (1818-1825), Практичної

академії комерційних наук (1825-1839).

Дійсний член Товариства любителів російської словесності (1818).

Друкувався в газеті «Московські відомості», журналах «Вісник Європи», «Праці Товариства

любителів російської словесності», «Російська старовина», «Нотатки і праці Московського

товариства історії старожитностей російських», «Син Вітчизни», «Новини російської літератури».

Як поет дебютував білими віршами «Гроза», «Осінь», «Цвинтар», «Човен» в журналі «Новини

російської літератури» (1804).

Потім настала черга віршів «Пісня старого російського воїна на перемогу над французами», «На

смерть Дафніса», нарису «Перун» (усе – 1807).

Наш земляк – автор досліджень «Про повагу росіян до бороди і свого волосся» (1810), «Про сади

Володимирські» (1811), «Про мову «Слова о полку Ігоревім» (1812), «Короткий начерк народів

слов’янських, які мешкали на території нинішньої Росії до пришестя руських князів в Новгород»

(1815), «Синоніми» (1817).

Його перу також належать книги прози «Тінь Людовика XVI на берегах Москви 5 вересня 1812 р.»

(1813) і

«Спроба словника російських синонімів» (1818), який мав 77 груп синонімів.

Перекладав з німецької.

Серед друзів та близьких знайомих К. – М. Греч, А. Прокопович-Антонський, І. Давидов, Т.

Грановський, М. Гаврилов, П. Побєдоносцев, М. Снєгірьов, О. Мерзляков, В. Селіванов, М.

Качановський, С. Саларєв та ін.


***

ЩАСЛИВІШИЙ ЗА ВЕЛЬМОЖ

, з життєвого кредо П. Калайдовича

У злагідній хатині я щасливіший за вельмож-князів.


ШВИДКО ХВИЛЯМИ ЛЕТИТЬ, вірш П. Калайдовича «Човен»

Быстро по волнам несётся

Там, вдали, средь вод, корабль;

Быстро волны рассекает

И с веселием бежит.

Тихо развевает ветер

Белы парусы его;

Вкруг шумит седая пена,

Низвергаясь в глубину.

Крик весёлый раздаётся

Утомившихся пловцов;

Быстро радость в чувства льётся:

Берег видится вдали.

Вдруг несчастная премена!

Страшно вихорь зашумел;

Небеса покрылись мраком,

Взволновалось море вдруг.

Тут корабль, носимый ветром,

Разбивается в куски –

И печальная картина

Представляется глазам.

Так и в море жизни нашей

Человек в волнах плывёт;

Вихрь страстей его ввергает

Страшных бедствий в глубину!


ПРИМАРА ЩАСТЯ, вірш П. Калайдовича «До моєї хижки»

Не богатство, призрак счастия,

Обитает в моей хижинке;

Не коварство, сребролюбие

Укрывается в стенах её;

Нет! – и зависть сердца тихого

Не тревожит в неизвестности.

Мрачные сосны высокие

Осеняют мой смиренный кров;

Я при всходе солнца красного

Выхожу на луг смеющийся –

Насладиться благовонием

Нежного цветка лазурного;

Красоты многоразличные

Поражают моё зрение –

Там леса густые, тёмные

Осеняются сиянием;

Там приятна, нежна бабочка

Вьётся по лугу зелёному,

И частенько нежны крылышки

Ветерочком развеваются;

Всё вокруг счастливо, весело,

Я как радостен, доволен всем…


ЗАЛИБІДСЬКА СТОРОНА ЗДАЄТЬСЯ ЛІСОМ, з статті П. Калайдовича «Про сади

володимирські»

Серед інших цікавих речей в місті Володимирі звертають на себе увагу сади вишневі як своєю

кількістю, так і тим, що жителі ними важливий торг здійснюють.

…Передмістя схожі на чудові села, оточені садами, і вся залибідська сторона з гори здається

швидше лісом, ніж міською частиною. У Володимирі близько 400 садів великих і малих. Жителі

запевняють, що в колишні часи було значно більше, проте багато